на наступних основних постулатах: довіра до традиційних інститутів інформування споживача про переваги того або іншого товару (реклама, експертні оцінки, державні сертифікати і т. п.) не має сьогодні ніякої підстави і Aрунтується, з одного боку, на деякому наборі звичок і стереотипів, а з іншого боку – на відсутності реальних альтернатив; єдино можливим джерелом достовірної експертної інформації є асоційований споживач, що замовляє й оплачує експертизу товарів (послуг), що здобуваються ним, послуг спеціально відібраним ним експертам і фахівцям; система споживчого експертування повинна виходити єдино з інтересів споживача в зміцненні здоров’я, підвищенні якості середовища перебування, поліпшення співвідношення «витрата-якість-сервіс», а також нарощування капіталу споживача як підстави послідовного підвищення рівня і якості його життя; предметом експертування повинні бути усі фактори, що впливають на якість споживаного товару, від репутації підприємства до рівня застосовуваної технології, від якості інгредієнтів до обAрунтованості застосовуваних логістичних (транспортно-розподільних) схем; власне экспертування повинно бути безперервним процесом, тобто досліджуваний товар (послуга) повинний бути досконально перевірений при початковому знайомстві з ним, а потім повинна бути розроблена детальна схема контролю всіх параметрів, що впливають на якість виробництва, постачання товару і його післяпродажного обслуговування в режимі раптових перевірок і інших активних заходів щодо ефективного захисту інтересів споживача. Ці позиції тим більше актуальні, що: уся торгово-виробнича машина сучасної цивілізації набудована на обслуговування інтересів продавця, найчастіше всупереч інтересам споживача; недостатня умотивованість виробничого персоналу в забезпеченні стабільності надаваємих транспортних послуг обумовлює необхідність гранично ретельного відстеження процесу надання послуг (для недопущення фальсифікації або погіршення якості послуг у процесі постачання); власне технологія надання послуг вибирається, як правило, не запринципом, щоб краще було споживачеві, а з погляду максимізації продажів і прискорення обороту вкладених грошей, тому детальна ревізія технології з погляду споживача є безумовно необхідною.
Пошук
Розрахунково-графічна робота з дисципліни «Статистика» №РГР000012
Предмет:
Тип роботи:
Розрахунково-графічна робота
К-сть сторінок:
44
Мова:
Українська
Частина ІІ
За умовою нам дано:
№ п/пРозрядСтаж роботи, повних роківЗ/п за вересень 2004 р., грн. № п/пРозрядСтаж роботи, повних роківЗ/п за вересень 2004 р., грн. № п/пРозрядСтаж роботи, повних роківЗ/п за вересень 2004 р., грн. № п/пРозрядСтаж роботи, повних роківЗ/п за вересень 2004 р., грн.
Цех №1
145539112251521255163143553
213507122352422104833224518
347564135558323485483310485
4225071411479244125313423508
511490153450925245213538507
6255791638552263752936517578
738536172352627365203721505
85106041821495282147538623600
921481191049229385253934528
10375332046562301047240311538
Цех №2
135536163352331245174655595
2215011762975132355354734514
333517182349833304924838555
441567119413537344155534939524
521492203853035595735024505
64196622111494362148551411559
710480222046837425435211491
835541234351338345225339534
9375362439547393753454410552
10215022569694404105585532526
113352826512588412450656521697
12412565271250442245125738521
13425252836523433115525820483
14565362910460444552759513575
15585743041453645475476022508
І. Побудувати ряд розподілу робочих кожного цеха і всього заводу по кваліфікації (розрядам).
Щоб побудувати ряд розподілу скористаємось групуванням. Групування – це виділення окремих груп за характерними ознаками.
Розрізняють:
‒типологічне групування – це поділ якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи;
‒структурне групування характеризує склад однорідної сукупності за певними ознаками;
‒аналітичне групування – систематична зміна від групи до групи групових середніх результативної ознаки, при наявності зв’язку між ознаками.
РозрядКількість робочих у цеху №1Кількість робочих у цеху №2Кількість робочих всього на заводі
17512
2131225
3102030
461420
53710
6123
Всього: 4060100
ІІ. Розрахувати відносні величини структури, які характеризують склад робочих кожного цеху і заводу в цілому по кваліфікації.
Відносна величина структури – характеризує склад сукупності. Розраховують як відношення частки до цілого. В сумі всі відносні величини структури по даній сукупності рівні 1 або 100%.
В даному завданні часткою виступає цех, а цілим – завод.
Отже, щоб розрахувати відносні величини структури, які характеризують склад робочих кожного цеху і заводу в цілому по кваліфікації беремо всі відношення кількості робочих певного цеху, що мають певний розряд до загальної кількості робочих на заводі, які мають той же розряд.
Відносні величини структури (склад робочих)
Цех №1/заводЦех №2/заводЗавод
0, 580, 421, 00
0, 520, 481, 00
0, 330, 671, 00
0, 300, 701, 00
0, 300, 701, 00
0, 330, 671, 00
Щоб визначити відносні величині структури заводу необхідно визначити суму відносних величин структур цеху №1 і цеху №2.
ІІІ. Визначити: а) дисперсію тарифного розряду в кожному цеху і по заводу в цілому; б) середню із цехових дисперсій; в) міжцехову дисперсію. Пояснити зміст дисперсії. Використовуючи їх перевірити правило складання дисперсій.
а) Дисперсія – це середній квадрат відхилень індивідуальних значень ознаки від середньої. Характеризує варіаційні ознаки під впливом всіх без винятку факторів для всіх без винятку одиниць сукупності.
, де
– середня величина – це узагальнююча міра ознаки, що варіює у статистичній сукупності.
хі – значення і-того тарифного розряду;
f – частота тарифного розряду.
Підставивши у дані формули наші вихідні дані маємо:
цеху №1 = 2, 70
цеху №2 = 3, 20
заводу = 3, 00
Дисперсія (σ2) тарифного розряду має такі значення:
для цеху №1 = 4, 79
для цеху №2 = 8, 26
для заводу = 16, 32