адаптивного інтерфейсу користувача були сформовані автором після вивчення ряду наукових праць вітчизняних вчених: В. М. Глушкова, О. А. Летичевського, Г. О. Цейтлина, Ю. В. Капітонової, І. М. Парасюка, О. І. Провотаря, Ю. Л. Перевозчикової, Н. П. Бусленко, В. Н. Редька, а також закордонних вчених Н. Вірта, Г. Буча, І. Джекобсона, Дж. Румбаха, Д. Харела, Э. Йордона. Розробку адаптивного інтерфейсу користувача програмного забезпечення наближення експериментальних даних виконано на основі запропонованої архітектури та компонентної моделі інтерфейсу користувача. Візуальне представлення результатів чисельного аналізу проводиться на основі об'єктно-орієнтованої методики візуалізації наукових даних. Методи наближення експериментальних даних створено на основі запропонованих модифікацій алгоритмів, що використовують базисні функції, які визначені користувачем.
Пошук
Розробка адаптивного інтерфейсу користувача для програмного забезпечення наближення експериментальних даних
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
Розроблено формалізоване представлення множин задач, видів та методів наближення даних, підсистем та їх параметрів для формування ІК; для множини методів наближення проведено модифікацію процедури обчислення коефіцієнтів сплайну n-го степеня, яка відрізняється від існуючих використанням базисних функцій, що визначені користувачем.
Запропоновано архітектуру адаптивного інтерфейсу користувача для програмної системи наближення експериментальних даних, що відрізняється від існуючих підходів даної предметної області використанням клієнт-серверної моделі для формування інтерфейсів користувача складної системи з інтерфейсів простих компонент.
Розроблено нову для предметної області наближення експериментальних даних методику автоматизованого формування та адаптації інтерфейсу користувача програмного забезпечення.
Згідно з розробленою схемою формування адаптивного ІК розроблено узагальнену схему модифікації ІК для засобу об'єктно-орієнтованої візуалізації результатів наближення експериментальних даних.
Практичне значення одержаних результатів:
1) Запропонована в дисертаційній роботі методика розробки адаптивного інтерфейсу користувача та архітектура ІК надають можливість створити адаптивний та відкритий інтерфейс користувача. Апробація головних особливостей методики була проведена в процесі розробки програмного забезпечення чисельного аналізу математичних задач, яка проводиться на кафедрі програмного забезпечення обчислювальної техніки Житомирського інженерно-технологічного інституту. Завдяки запропонованій методиці та архітектурі ІК вдається досягти:
ь адаптивності та уніфікованості інтерфейсу програмного забезпечення шляхом розподілу процесу аналізу на етапи та використанням спеціалізованих програмних компонент на кожному з етапів аналізу;
ь відкритості та модифікованості інтерфейсу користувача програмної системи шляхом використання систем керування базами даних та алгоритмів автоматизованого формування інтерфейсу.
Завдяки представленому способу розробки та модифікації інтерфейсу користувача програмної системи підвищується зручність та ефективність процесу створення прикладного програмного забезпечення. В той же час використання фіксованої множини програмних компонент дозволяє отримати інтерфейс, який є уніфікованим для різних методів наближення даних, що значно полегшує користувачеві вивчення та використання програмного продукту. Запропоновані автором методи формування та адаптації ІК успішно застосовуються при розробці програмного забезпечення в навчальному курсі “Системне програмування та операційні системи” в Житомирському інженерно-технологічному інституті.
2) Розроблена на основі запропонованої архітектури інтерфейсу підсистема візуального представлення результатів чисельного аналізу є ефективним інструментальним засобом для візуалізації результатів наближення експериментальних даних. Підсистема має адаптивний інструментарій керування процесом візуалізації, що дозволяє суттєво скоротити час на опанування даного засобу та полегшує його використання. Використання сучасних технологій візуалізації, багатопочної обробки даних, механізмів динамічного обміну даними дозволяє забезпечити інтерактивність процесу візуалізації результатів наближення експериментальних даних.
3) Програмне забезпечення для наближення даних, що було розроблено в рамках даної роботи, має практичне застосування в задачах дослідження закономірностей міграції радіонуклідів в лісових екосистемах Поліського регіону в рамках програмної системи чисельного аналізу “DSR Open Lab 1. 0”. Дослідження проводились за сприяння міжнародного проекту Tempus ТACIS JEP-10435-98 “Наука про навколишнє середовище у частині визначення впливу на здоров'я людини” в Житомирському інженерно-технологічному інституті у співробітництві з поліським філіалом науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького.
Особистий внесок здобувача. У публікаціях, написаних у співавторстві, здобувачеві належить: в роботі [1] – розробка архітектури адаптивного інтерфейсу користувача програмної системи чисельного аналізу математичних задач; в роботі [2] – розробка методики формування, модифікації та адаптації ІК програмної системи наближення експериментальних даних; в роботі [3] – проектування компонентної архітектури адаптивного інтерфейсу користувача; в роботах [7-8] – особливості проектування та розробки адаптивного інтерфейсу користувача для програмного забезпечення чисельного аналізу математичних задач.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідалися на 21-й Міжнародній конференції “Інтерфейси інформаційних технологій” (Пула, Хорватія, 1997) ; 2-й Міській міжвузівській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (Житомир, Україна, 1999) ; 4-й Міжнародній конференції “Азіатська конференція технологій в математиці” (Гуанджоу, Китай, 1999) ; 5-й Міжнародній конференції “Азіатська конференція технологій в математиці” (Чіанг-Мей, Таїланд, 2000) ; 4-й Міжнародній конференції “Азіатський симпозіум з комп'ютерів в математиці” (Чіанг-Мей, Таїланд, 2000) ; 3-й Міській міжвузівській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (Житомир, Україна, 2000) ; 2-й науково-методичній конференції “Інформаційні технології в освіті та управлінні” (Нова Каховка, Україна, 2000) ; 4-й Міській міжвузівській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (Житомир, Україна, 2001) ; 3-й науково-практичній конференції “Інформаційні технології в освіті та управлінні” (Нова Каховка, Україна, 2001) ; 3-й Національній науково-практичній конференції студентів та аспірантів “Системний аналіз та інформаційні технології” (Київ, Україна, 2001) ; 2-му Міжнародному симпозіумі з обробки та аналізу зображень і сигналів (Пула, Хорватія, 2001) ; Міжнародному семінарі “Методи інтелектуального збору даних та удосконалених комп'ютерних систем: Технології та використання” (Форос, Україна, 2001) ; 4-й науково-практичній конференції “Інформаційні технології в освіті та управлінні” (Нова Каховка, Україна, 2002).