Розробка транспортно технологічного процесу перевезень торфу

Δ(В5 -А) = 45 + 121 –145 = 21.

Оптимізований маршрут відповідає початковому:А-В15-В16-В5-А.

Оптимізуємо маршрут А-В4-В3-В2-А:

1 А 140 159 182

2 140 В4 22 51

3 159 22 В3 84

4 182 51 84 В2

∑ 481 213 265 317

 

Враховуючи три найбільші значення сум відстаней, записуємо три початкові пункти  шостого маршруту: А-В3-В2.Включаємо пункт В4:

Δ(А –В3) = 140 +22 –159 = 3;

Δ(В3- В2) = 22+ 51– 84 = -11;

Δ(В2-А) = 51 + 140 –182 = 9.

У результаті підрахунків отримуємо новий маршрут: А-В3-В4-В2-А, тоді відстань на ньому становитиме: 159+22+51+182=414 км. 

Результати маршрутизації дрібнопартійних перевезень зводимо у таблицю 2.4.

Таблиця 2.4

№ Маршрут Довжина маршруту, км Кількість пунктів завозу Сумарний обсяг завозу, т Відстані між суміжними пунктами

1 А-В7-В1-В11-А 144 3 7,2 32-38-22-52

2 А-В6-В10-В9-А 336 3 5,2 100-134-85-17

3 А-В8-В18-В17-А 274 3 5,8 50-127-41-56

4 А-В13-В14-В12-А 316 3 7,3 133-35-37-111

5 А-В15-В16-В5-А 317 3 5,6 116-11-45-145

6 А-В3-В4-В2-А 414 3 5,5 159-22-51-182

 

 

Одним із завдань організації перевезень є вибір транспортних засобів, які найбільш повно відповідають конкретним умовам перевезень і здійснювали б ефективне перевезення необхідного вантажу. Для цього необхідно точно знати його експлуатаційні властивості: вантажопідйомність, швидкісні характеристики, паливну економічність, довговічність і надійність, пристосованість до обслуговування і ремонту, прохідність, зручність у використанні.

Обираючи рухомий склад, необхідно також врахувати такі фактори:

• відповідність рухомого складу роду вантажу, що перевозиться, його упаковці, розміру партій вантажу і відстані перевезення;

• дорожні умови роботи рухомого складу і відповідність його динамічних і конструкційних якостей умовам руху;

• можливість застосування спеціалізованого рухомого складу для перевезення вантажів, які потребують спеціальних умов, з метою забезпечення їх зберігання і товарного вигляду;

• тип і потужність навантажувально-розвантажувальних засобів і їх відповідність вантажопідйомності рухомого складу;

• продуктивність рухомого складу при роботі у заданих умовах;

• собівартість транспортної роботи різних типів рухомого складу, загальну вартість транспортування 1т вантажу.

 

Для перевезення вантажів на розвізних маршрутах обираємо автомобіль такої вантажопідйомності, за якої транспортна робота виконуватиметься з мінімальними витратами. Для цього по кожному маршруту із запропонованих трьох типів автомобілів різної вантажопідйомності обираємо автомобіль, який найповніше відповідає конкретним умовам перевезень.

Для маршруту А-В7-В1-В11-А, на якому необхідно перевезти 7,2 т вантажу, обираємо три автомобілі:

1. МАЗ 500  (7,5 т);

2. Foton Auman BJ 1099 (7,2 т);

3. МАЗ-530905-220 (7,4 т).

Для маршруту А-В6-В10-В9-А (5,2 т вантажу):

1. КаМАЗ 43114-029-15 (6,1 т);    

2. ЗІЛ 130 (6,0 т);

3. КаМаз 4308 (5,5 т);

Для маршруту А-В8-В18-В17-А (5,8 т вантажу):

1. ЗІЛ 130 (6,0 т);

2. ЗІЛ 130Г (6,0 т);

3. Mercedes Atego 917  (5,89 т).

Для маршруту А-В13-В14-В12-А (7,3 т вантажу):

1. МАЗ 500А (8 т);

2. МАЗ 530905-210 (7,5 т).

3. УРАЛ 377 (7,5 т).

Для маршруту А-В15-В16-В5-А (5,6 т вантажу):

1. Mercedes Atego 917 (5,89 т);

2. ЗІЛ 130 (6 т);

3. ЗІЛ 130Г (6 т).

Для маршруту А-В3-В4-В2-А (5,5 т вантажу):

1. ЗІЛ 130 (6,0 т); 

2. Mercedes Atego 917 (5,9 т);

3. КамАЗ (5,5 т).

Для того, щоб визначити, який саме автомобіль найбільше відповідає конкретним умовам перевезень на першому маршруті, проведемо ряд розрахунків.

3.2.1 Час обороту рухомого складу на маршруті.

Час обороту рухомого складу на маршруті у загальному вигляді визначається.

          (3.1)

де:   – час завантаження автомобіля, год; 

 – час руху автомобіля з вантажем на і-тій ділянці маршруту, год;

  – час простою автомобіля при розвантаженні у і-му пункті споживання, год; 

 – час руху автомобіля без вантажу, год.

          (3.2)

де:  – довжина і-ї ділянки маршруту; 

 – середня технічна швидкість руху автомобіля на і-тій ділянці маршруту, км/год.

          (3.3)

де:  – час навантаження-розвантаження 1т вантажу, год; 

 – час, що затрачається на кожний заїзд, год.

Розраховуємо час простою кожного автомобіля під навантаженням (в пункті А):

  

Розраховуємо час руху кожного автомобіля:

                             для Foton Bj 1099-7:  ;

МАЗ 500:  ;

КаМАЗ 55102.:  .

Час простою під розвантаженням для кожного автомобіля відповідно у пунктах В7, В1, та В11:

 

Загальний час простою на маршруті складатиме 3,768 год.

Тоді,   для кожного автомобіля:

МАЗ 500:  ;

для Foton Auman Bj1099-7: ;

МАЗ 530905-220:   .

 

Кількість