Розробка транспортно технологічного процесу перевезень торфу

 (год)

4.1.5. Транспортна робота умовного парку автомобілів.

За весь період роботи парк автомобілів перевезе вантажів:

              (4.6)

та виконає транспортну роботу:

           (4.7)

 

 

Результати розрахунків зведемо у таблицю 4.1.

Таблиця 4.1

Експлуатаційні показники використання рухомого складу на маршрутах

Показники Позначення Для умовного парку

Статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності  

0,98

Динамічний коефіцієнт використання вантажопідйомності  

0,97

Коефіцієнт використання пробігу  

0,69

Кількість авто-днів у експлуатації, дні  

540

Час роботи рухомого складу, год  

4804,92

Обсяг перевезеного вантажу, т  

3291,3

Транспортна робота умовного парку автомобілів, ткм  

219461,4

 

 

 

Сумарні доходи від перевезень становлять:

  (грн)         (4.8)

При цьому доходи від виконання перевезень вантажу і-тому вантажоодержувачу:

  (грн)          (4.9) 

де:  – тариф перевезень, грн./ткм.

 

 

Загальні витрати від перевезення вантажу становлять:

    (4.10)

  

 )

  

4.2.3. Прибуток від перевезень.

            (4.11)

 

4.2.4. Рентабельність перевезень.

           (4.12)

 

 

При заданому парку транспортних засобів, що постійно обслуговують маршрути, задача комплексного планування перевезень зводиться до формування добових планів перевезень вантажів при найменшій зміні автомобіле-годин роботи рухомого складу, що залежить від сумарного об'єму перевезень.

Термін доставки вантажів із початкового в кінцевий пункт маршруту визначається із графіка роботи рухомого складу на маршруті.

Для побудови графіка по осі абсцис відкладаємо час, що затрачується на виконання певного виду операції, по осі ординат – відстань яку проходить автомобіль при виконанні транспортного процесу.

 Рис. 5.1. Графік роботи автомобілів на маршруті.

Побудову графіку починаємо з маршруту, що має найбільшу протяжність, а саме А-В3-В4-В2-А (414 км). Спочатку відкладається час навантаження у пункті відправки (1,36 год). Потім, з урахуванням технічної швидкості руху, відкладаємо шлях руху автомобіля до першого пункту завезення (159 км), на подолання якого знадобиться 2,89 год. Відкладаємо час простою у першому пункті розвантаження (0,678 год), а також відстань (22 км) та час руху (0,4 год) до наступного пункту. Аналогічно проводиться добудова даного графіку для наступних пунктів та побудова графіків для наступних маршрутів.

У таблиці 5.1 подані час руху між пунктами і час простою під навантаженням та розвантаженням для маршрутів руху.

Таблиця 5.1

№ Маршрути Час

,год

 ,год

 ,год

 ,год

 ,год

 ,год

 ,год

 ,год

 

1 А-В3-В4-В2-А 1,36 2,89 0,678 0,4 0,436 0,92 0,546 3,31

2 А-В6-В10-В9-А 1,294 1,82 0,766 2,44 0,414 1,55 0,414 0,31

3 А-В15-В16-В5-А 1,38 2,11 0,37 0,2 0,61 0,82 0,7 2,64

4 А-В13-В14-В12-А 1,756 2,66 0,7 0,7 0,81 0,74 0,546 2,22

5 А-В8-В18-В17-А 1,426 0,91 0,568 2,31 0,568 0,745 0,59 1,018

6 А-В7-В1-В11-А 1,734 0,66 0,722 0,784 0,634 0,454 0,678 1,072

 

Графік роботи автомобілів на маршруті дає можливість візуально оцінити загальний час руху автомобіля, час його простою під навантаженням та розвантаженням, а також порівняти тривалості руху автомобілів на маршрутах. 

Оскільки на деяких маршрутах час руху перевищує 10 годин, то на них буде працювати по два водії.

 

 

 

Транспортно-технологічна схема перевезень – важливий елемент розробки технології перевезень вантажів. Кожна транспортно-технологічна схема може бути представлена у вигляді набору типових операцій, сформованих у блоки. Із цих блоків формується весь технологічний ланцюг. Основними факторами, що визначають вибір транспортно-технологічних схем, є вид вантажу, який перевозиться, і умови його виробництва та споживання. Головним фактором, визначаючим вибір транспортно-технологічної схеми є безперервність (додаток 1).

 

 

Кількість навантажувально-розвантажувальних механізмів визначають по пункту вивозу, виходячи з умов:

                           (6.1)

де:   – коефіцієнт, що враховує умови узгодження роботи транспортних і навантажувально-розвантажувальних засобів ( );

 – тривалість обслуговування автомобіля, год;

  – кількість автомобілів, що працюють на маршруті; 

 – час, який витрачається на повернення автомобіля, год.

З урахуванням того, що  , кількість навантажувально-розвантажувальних механізмів, що обслуговують маршрут розраховується за формулою:

                         (6.2)

 

 

 

 

 

 

Результати розрахунків кількості навантажувально-розвантажувальних механізмів на кожному маршруті зводимо в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1

Розрахунок кількості навантажувально-розвантажувальних механізмів

№ Маршрут Кількість автомобілів на маршруті Кількість навантажувальних механізмі

1 А-В3-В4-В2-А 1 0,12

2 А-В6-В10-В9-А 1 0,13

3 А-В15-В16-В5-А 1 0,14

4 А-В13-В14-В12-А 1 0,16

5 А-В8-В18-В17-А 1 0,16

6 А-В7-В1-В11-А 1 0,23

∑ 6 0,94 ≈ 1

 

Отже, для обслуговування шести маршрутів буде використовуватись один вилочний автонавантажувач 4020, який задовольняє всі вимоги щодо навантаження даного парку автомобілів. Основні технічні характеристики автонавантажувача 4020 подані в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2

Технічна характеристика вилочного автонавантажувача ERGOS 10TA3 1.0т

 

Показники Одиниці виміру Значення

Вантажопідйомність кг 1000

Висота підйому мм 3200 - 6200 

Швидкість підйому м/хв 17,3

Швидкість автонавантажувача без вантажу км/год 15,6

Габаритні розміри автонавантажувача:

довжина

ширина

висота

мм

мм

мм

2590

965

1500

Максимальний радіус повороту мм 1630

Найбільша ширина проїздів при штабелюванні з поворотом на 90° мм 2980

Дорожній просвіт мм 100

Колія:

передня вісь

задня вісь

мм

мм

790

740

Маса спорядженого автонавантажувача кг 2020

Потужність двигуна к.с. 18 (3000 об/хв)

Акумулятор V 24 / А*ч 400/460/525/625

Мінімальна ширина рабочого коридору (Ast3): мм 2685

 

Технічна продуктивність автонавантажувача визначається за формулою:

  (т/год)          (6.3)

де: Q – номінальна вантажопідйомність; 

 – коефіцієнт використання вантажопідйомності автонавантажувача;

 Т – час циклу, хв..

           (6.4)

де:  – середня маса вантажу, що навантажується за один цикл, т.

Визначаємо час робочого циклу автонавантажувача:

  (хв)          (6.5)

t1 – час нахилу для заведення вил під вантаж, (10-15с); 

t2 – час розвороту на 180°, (12с);

t¬3 – час руху з вантажем.

  (с)          (6.6)

де: L – дальність їздки, м, (5м); 

Vт – технічна швидкість, км/год, (10 км/год).

  (с)

t4 – час встановлення робочого органу в вертикальне положення з вантажем, с, (3с); t5 – час підйому вил, с.

  (с)          (6.7)

де: Н – висота підйому, м, (0,5 м); 

 – швидкість підйому вантажів, м/хв..

  (с)

t6 – час на вкладання вантажів, с, (8с); 

t7 – час нахилу назад без вантажу, с, (7с); 

t8 – час спуску вил без вантажу, с, (0,18с);

 t9 – час розвороту без вантажу на 180°, с, (10с);

 t10 – час зворотнього холостого ходу, с, (7с); 

t11 – сумарний час для переключання важелів, с, (8с);

 t12 – інші операції, с, (7с).

  (с)

  хв.

Визначимо коефіцієнти використання вантажопідйомності автонавантажувача для кожного маршруту:

 

Розрахуємо технічну продуктивність автонавантажувача на кожному маршруті:

 

Рис. 6. Схема виконання навантажувально-розвантажувальних робіт  вилочного навантажувача.

 

Таблиця 6.3

Час простою під завантаженням на маршрутах

Маршрут Час простою в пункті А, хв. Час завантаження вантажу автонавантажувачем, хв.

А-В3-В4-В2-А 81,6 11,3

А-В6-В10-В9-А 77,64 11,3

А-В15-В16-В5 82,8 11,3

А-В13-В14-В12-А 105,36 15,12

А-В8-В18-В17-А 85,56 11,3

А-В7-В1-В11-А 104,04 15,12

 

Виконавши дані розрахунки, можна зробити висновок, що для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт і забезпечення узгоджуваної роботи автомобілів із автонавантажувачем, необхідно використовувати вилочний автонавантажувач ERGOS 10TA3 1.0т, так як  час завантаження вантажу автонавантажувачем задовольняє час простою у пункті А.

 

 

Фірма „Тrans”, розташована у Cарнах, займається перевезенням торфу. Здійснює вантажні перевезення у межах області.

Провівши оптимізацію маршрутної мережі було визначено найкоротший маршрут руху – 1874 км.

 Зробивши ряд розрахунків ми визначили, що для кожної ланки маршруту необхідно по 1 автомобілю, який здійснює 1 оборот, статичний коефіцієнт яких складає близько 1 для ефективної роботи, зокрема ці автомобілі є новими, тому і собівартості виконання транспортних робіт менші, ніж на старих. Для нашого маршруту парк рухомого складу становитиме: 

Foton Bj 1099-7 – 1 автомобіль; 

Mercedes Atego 917– 2 автомобілі;

КаМАЗ 4308 – 2 автомобілі;

МАЗ 530905-210 – 1 автомобіль. 

Навантажувально-розвантажувальні роботи на маршрутах проводяться із допомогою вилочного автонавантажувача ERGOS 10TA3 1.0т. Провівши необхідні розрахунки було встановлено, що нам необхідний лише 1 навантажувально-розвантажувальний механізм.

Основні експлуатаційні показники використання рухомого складу парку автомобілів:  =0,98,  =0,97,  =0,69, транспортна робота умовного парку автомобілів – 219461,4 ткм. Так як дохід від перевезень (1996,55 грн) перевищує витрати (1771,53 грн), а рентабельність становить 13 %, то підприємство є досить прибутковим для функціонування на ринку послуг.

 

 

1.Александров М.П. Подьемно-транспортные машины.- М.: Высшая шк,1979г., 558 с.

2. Базанов А.Ф. Самоходные погрузчики. 2-е изд. перераб. и доп. М.:Машиностроение, 1979г.,406 с.

3. Ванчукевич В.Ф. Грузовые автомобильные перевозки.-Минск:Вісшая школа, 1989г., 271 с.

4. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. 2-е изд. перераб. и доп. – К.: Висшая шк. Главное издательство, 1986г. 447 с. 

5. Краткий автомобильный справочник НИИАТ. – М:Транспорт, 1979г., 260 с.

6. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни ,,Організація вантажних перевезень”. № 30-122- Рівне 2004р., 38 с.