Розробки в галузі ВЕБ-дизайну

У наші дні, з розвитком технологій, веб-дизайн є однією із основ для кожного сучасного сайту.

В процесі розвитку веб-дизайну розвивались і різні стилі, кожен з яких відзначався певною новизною та креативністю.

Креатив (Creative або Творчий) – це визначення, що характеризує продукт діяльності людини, створеної способом, що відрізняється від аналогічних, новизною підходу, творчим рішенням. Як правило створюється для привертання уваги, в основному за рахунок шокування, пародіювання, легкості сприйняття, яскравості і високою запам'ятованістю образу. Деякі розуміють під креативом творчість, поставлену на потік. Фактично креатив – це синонім слова «творчість». Називаючи визначені, наприклад, рекламні або художні роботи креативом, в більшості випадку просто намагаються пустити пил в очі новомодним словом.

 

 

Веб-дизайн є досить молодою сферою дизайну, але яка стрімко й постійно розвивається і все глибше й міцніше проникає у буденний світ життєдіяльності людини. Важливим у вивченні та дослідженні веб-дизайну є структуризація його понять, визначення елементів та встановлення певних сталих аксіом у цій сфері.

Пошук в інтернеті слова web-design (webdesign, web design) дає нам посилання на інструкції і книги по вказівкам до різних програм. Та ж картина спостерігається в розділах «Web Design» таких сайтів-монстрів, як WebDeveloper і C-Net Builder. com. Плутанина пов'язана з тим, що в українській мові слово «дизайн» придбало інший зміст, ніж воно має в англійській. У строгому сенсі слова дизайн (design) – це розробка, конструювання. Поєднання «machine design» – перекладається як «конструювання верстатів», а не як їх естетичне зовнішнє оформлення.

Через це закордонна книга по web-дизайну – це в більшій частині технічна інформація про те, як верстати таблиці, як створювати навігацію, як оптимізувати зображення, а вітчизняна книга по web-дизайну – це книга присвячена багато в чому візуальному дизайну [10].

Дослідження літертури показали, що основна маса інформації, присвяченої тематиці веб-дизайну, публікується безпосередньо в інтернеті: на спеціалізованих сайтах, в блогах, інтернет-виданнях. Подібний виклад інформації є більш загальнодоступним, менш затратний з фінансового боку, не займає багато часу на публікацію. Тож маємо дві основні джерельні бази, а саме: друковані видання та інтернет-статті.

Тема веб-дизайну як в цілому, так і його певних елементів є не достатньо дослідженою на території пострадянського простору. Існує досить невелика кількість друкованих україномовних чи російськомовних видань, присвячених даній тематиці, здебільшого можна знайти переклади західної англомовної літератури.

Серед українських дослідників найпершим хто змістовно висвітлив питання веб-дизайну є Бородаєв Д. В. У своїй монографії «Веб-сайт как объект графического дизайна» [1] автор поетапно розглядає веб-сайт як інформаційний об’єкт світової мережі інтернет, його складові частини та морфологічну структуру з урахуванням технологічно-програмного фактора, що безпосередньо впливає на візуальне оформлення та сприйняття веб-сайту як об’єкта графічного дизайну. У праці визначено генетичний зв’язок концептуальної моделі веб-сайту з традиціями книговидавництва. Висвітлено значення інформаційного проектування в процесі створення веб-сайту та його візуального оформлення. Проведено аналіз принципів створення модульних сіток на базі використання таблиць у веб-сторінках, систематизовані основні напрямки в дизайні веб-сайтів, дано визначення веб-дизайну як одного з напрямків графічного дизайну. Розглянута специфіка сприйняття веб-сайту через модель «людина – комп’ютер – інтернет».

Проблематику стилів Бородаєв Д. В. розглядає у своїй статті «Тенденции возникновения и развития стилей в Веб-дизайне» [2]. У статті аналізується основні тенденції, що впливають на виникнення і розвиток стилів у веб-дизайні. Визначаються основні напрямки в розвитку дизайну в інтернеті.

В статті «Особливості формування «етнічної» стильової моделі веб-дизайну в умовах глобалізації» [3] Бородаєв Д. В. розглянув особливості формування стильової моделі «етнічного» дизайну в веб-дизайні в умовах глобалізації, а також визначив його основні ознаки на прикладах веб-сайтів ряду країн Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Північної Африки.

У статті «Стилістика Веб 2. 0 – нова візуальна естетика, сформована на прийомах традиційних офф-лайн видань» [5] Бородаєв Д. В. розглянув новий напрям вебу і відзначив, що запозичаючи візуальну естетику, друкарські прийоми та ідеї з офф-лайну – Веб 2. 0 вперше в історії інтернету створює нову естетику, систему і візуальну мову медіа комунікацій, не орієнтовану на дизайн друкованих видань.

Більшість праць спрямованих на структуризацію і визначення питань пов’язаних із веб-дизайном належать західним спеціалістам, так як ця сфера з’вилась і розвивалась там задовго до появи у вітчизняному просторі.

Одним із найуспішнішим дослідником питання веб-дизайну є Якоб Нільсен – визнаний у всьому світі фахівець в області інтерфейсів і зручності експлуатації. Ним був розроблений ряд методик, спрямованих на швидке і економічне удосконалення для користувача інтерфейсу, включаючи евристичну оцінку.

В його книзі «Веб-дизайн: книга Якоба Нільсена» [16] добре розглянуті всі аспекти взаємодії користувача з web-сайтом або іншим інтерфейсом і розповідається про те, як зробити цю взаємодію найбільш ефективною і зручною для користувача.

Далі слід відзначити Джеффрі Віна, котрий спеціалізується в питаннях інтеграції контенту, графічного дизайну і технологій та адаптціі їх до вимог користувачів. Cлід відзначити його монографію «Мистецтво WEB-дизайну» [6]. В ній автор проводить паралелі між веб-дизайном та дизайном традиційних друкованих періодичних