Розробки в галузі ВЕБ-дизайну

Коли якась функція викликає проблеми в багатьох користувачів на великій кількості сайтів, ми закликаємо відмовитися від неї. І точно так само, якщо якийсь елемент дизайну спрацьовує при різних обставинах, ми рекомендуємо користуватися ним.

Незважаючи на такі відмінності, фундаментальний підхід у юзабіліті й у повноцінній науці однакові: наші висновки та рекомендації засновані на дослідах і спостереженнях реальності. Ціль юзабіліті перевіряти дизайн у реальних умовах і – беручи до уваги людський фактор – визначати, що працює в дизайні, а що – ні. [17]

Натан Шедрофф (Nathan Shedroff) [34] відмітив: «Зваблення – прикметник що в більшості людей не асоціюється з інтерфейсом комп'ютера або ЗМІ, але вони розуміють це чи ні, більшість людей були звабленими майже всіма засобами масової інформації. Успішне зваблювання, однак, це обережне мистецтво, яке не так легко освоїти. Зваблення, по суті, завжди було частиною дизайну, будь то графічний, чи промисловий дизайн. «

Хоч веб починався як звичайне середовище обміну документами з досліджень, наївно очікувати, що він так і залишиться здебільшого текстовим. Спеціалісти по юзабіліті протестують, коли веб намагається розвинутись в дещо більше, ніж проста картотека. Їх заклики про швидкість завантаження сторінок видають їх небажання викинути за борт веб, побудований на словах. Але те, що веб виріс із тексту, зовсім не означає, що він так і повинен залишатися текстовим.

Питання оцінки зовнішнього вигляду веб-сайту достатньо болюче в сфері розробників, і юзабіліті, як це не парадоксально, ще більше ускладнює його. Це відноситься і до деяких правил, наведеними юзабіліті-спеціалістами. Не дивлячись на те, що висновки дослідників основані на опитуваннях і тестуваннях груп користувачів, деякі обмеження, сформульовані у вигляді рекомендацій, достатньо суперечні. [18]

К. Пол вважає, що користувача певного веб сайту в останню чергу цікавить на якій апаратній платформі працює сайт. Перше, на що він звертає увагу в ході ознайомлення з сайтом, – це його зовнішній вигляд. В залежності від того, чи задоволений відвідувач візуально, залежить його подальша поведінка як споживача і формується певна думка про сайт. К. Пол відзначив: «Якщо ви спантеличені тим, що ситуація на сайті не відповідає вашим очікуванням, проблема, можливо, заклечається не в тому, що запропоновані вашою компанією продукти чи послуги не затребувані на ринку, і не в поганому підході до інформаційного наповнення сайту. Може виявитися, що причина заклечається в недостатній увазі до вподобань користувачів. Мало використовувати останні досягнення в області веб-технологій, активно застосовувати системи електронної комерції і розташовуватись на надшвидкісних серверах. Якщо ви хочете закріпити своє місце під сонцем, необхідно ретельно вивчити вподобання користувача ваших послуг. Поняття «вподобання користувачів» можна розглядати як сумарну ступінь задоволення людини від користування вашим сайтом. І зовнішній вигляд тут грає одну із ключових ролей. « [25]

Я. Нільсен висловлює ще більш радикальну позицію: «Веб-дизайн – річ проста. Якщо вам потрібно розробити веб-сайт чи якийсь окремий елемент, то все, що вам потрібно для цього, – подивитись, як це було реалізовано на двох десятках інших, найбільш популярних сайтах». [16]

А. Петюшкін пропонує власний підхід щодо оцінки юзабіліті, називаючи його «альтернативним дизайном». Його суть полягає не в прагненні візуально задовольнити відвідувача і привести розроблюваний сайт до норми відповідно встановленим стандартам сумісності, а в стратегії вмілого маневрування між сталими стандартами й оригінальними розробками. Оперуючи показниками оцінки юзабіліті по відношенню до стандарту, слід не наближатись до нього, залишаючись на певній відстані. Саме таке балансування й дає розробникам можливість створення оригінального дизайну. Таким чином А. Петюшкін [24] виводить три умовних підходи щодо оцінки юзабіліті в дизайні веб-сайтів:

1. «Гарний дизайн», основною критерією якого є створення привабливого зовнішнього вигляду веб-сайту, орієнтованого на конкретні візуальні переваги користувачів. Подібний підхід має й негативні сторони: досягнення інформаційних технологій відходять на другий план і мало взаємодіють із загальною концепцією юзабіліті; ступінь задоволеності від візуальної оцінки має тенденцію до різкого пониження за рахунок неопрацьованості в плані сумісності і технічної бази проекту.

2. «Зручний дизайн». Його основна задача полягає в досягненні максимального рівня доступності веб-сайту за рахунок усунення бар’єру несумісності між технічними можливостями розробників і споживачів. При змушеній обмеженості дизайнерських рішень веб-сайт отримує максимальне охоплення користувацької аудиторії, доступність і простоту використання.

3. «Альтернативний дизайн» припускає розробку оригінального дизайну шляхом пошуку компромісу між стандартом і альтернативою. Певна безликість зовнішнього вигляду через попадання в залежність від усталених стандартів в дизайні чи постійного створення «альтернативного дизайну» компенсується отриманням наглядного бачення ситуації за рахунок постійного вивчення установлених стандартів, адаптації до конкурентного середовища.

Можна довго дискутувати що ж є важливішим для веб-сайту, його зовнішній вигляд чи зручність використання, приводячи безліч обґрунтованих доказів і прикладів щодо значущості того чи іншого елементу веб-дизайну.

Однак до успішності веб-сайту призводить лиш вдале поєднання його оригінального художнього вирішення та його практичності і зручності, як пише Дж. Пенстон: «Дискусії про зручність веб-дизайну нерідко переростають в бурхливі суперечки. Багато хто наполягає на тому, що в веб-дизайні зручність і краса несумісні і веб-сторінка не може буди одночасно гарною і