Розробки в галузі ВЕБ-дизайну

Багато компаній вже усвідомили, що веб-дизайн – це щось більше, ніж код без помилок і помітна графіка. По-справжньому ефективний сайт служить стратегічним цілям, одночасно задовольняючи потреби користувачів. Навіть найцікавіший контент і передові технології не допоможуть збалансувати ці два завдання без підтримки послідовного і несуперечливого досвіду взаємодії. Проте створення досвіду взаємодії здається неймовірно складною справою. Коли доводиться враховувати масу питань – юзабіліті, ідентичність бренду, інформаційну архітектуру, дизайн взаємодії, – здається, що єдиний спосіб побудувати вдалий сайт – це запросити фахівців, які знаються на всіх тонкощах. Джесс Гарретт [8] розкриває складну тему веб-дизайну, орієнтованого на користувача, за допомогою зрозумілих пояснень та чітких ілюстрацій, зосереджуючись на загальних ідеях, а не на інструментах і технічних прийомах. Автор малює перед читачем повну картину розробки досвіду взаємодії на веб-сайті – від стратегії та вимог до контенту до інформаційної архітектури та візуального дизайну. Ця інформація дозволить будь-якій команді веб-розробників, незалежно від її розміру, спроектувати успішний досвід взаємодії.

Наступним слід відзначити Джеффрі Зельдманана, котрий у книзі «WEB-дизайн по стандартам» [9] послідовно і цілеспрямовано веде читача до розуміння необхідності переходу до Web-стандартів. В дослідженні описуються всі основні технології, необхідні для швидкого та ефективного переходу сайту на новий рівень, – XHTML, CSS, XML. Д. Зельдман переконує інакше поглянути на Web-дизайн зокрема та інтернет в цілому; майбутнє за стандартами W3C.

Дослідник теми веб-дизайну Расс Віклі [28] проаналізовує й сформульовує стандарти, присутні у веб-дизайні. Він відзначає наступне: «Для різних людей термін «веб-стандарти» означає різні речі. Для декого це просто «сторінки без таблиць», для інших – «правильний код». Однак веб-стандарти це щось набагато більше. Сайт, побудованим з веб-стандартами, це сайт, який дотримується стандартів (HTML, XHTML, XML, CSS, XSLT, DOM, MathML, SVG і т. д.) і кращих відпрацьованих рішень (валідний код, доступний код, семантично правильний код, дружні URL-и)

Іншими словами сайт, побудований за стандартами в ідеалі повинен бути легким, чистим, заснованим на CSS, доступним, зручним і дружнім до пошукових серверів».

Томас А. Пауелл [22] досліджує те, що змушує сайти працювати. Показує як утримати рівновагу між бажаннями дизайнера і потребами користувача, між формою і призначенням, між унікальністю і функціональністю. Автором проведено всебічне дослідження існуючих архітектур Web-сайтів, їх розмітки і навігаційних можливостей, розглянуті планування, створення і підтримка динамічних Web-сайтів. Докладно описує питання оптимізації для глобальних пошукових систем, пояснює поширені дизайнерські теорії, технічні і прикладні задачі.

Зв’язок між веб-дизайном та друкованою продукцією є досить міцним, і це питання дослідив Д. Олсопп [21]. Автор про зв’язок між веб-дизайном та друкованою продукцією відмітив наступне: «Коли нове середовище переймає щось від вже існуючого, дещо йде йому на користь, але більша частина запозичень відбувається бездумно, за традицією, і найчастіше це позбавляє нове середовище волі. З плином часу нове середовище розробляє свої власні правила, відкидаючи застарілі, що не має сенсу.

Web є новим середовищем, що виросло з видавничого середовища, чиї прийоми, мова та правила справляють на нього величезний вплив. Більш того, батьківська сфера часто аж надто сильно впливає на Web. «Крутими Web-сайтами» зазвичай виявляються ті, де свобода Web приборкана й загнана в рамки сторінок, немов вони готувалися для друку – своєрідна видавнича верстка для Web. Прояв такого консерватизму зрозумілий – від старих звичок і поглядів часом так важко звільнитися. Але прийшов час рухатися далі і освоювати Web на підставі його власних законів. Настав час відкинути стандарти друкованих сторінок, і скористатися нарешті можливостями, притаманними саме Web».

Існуюча література по Web-дизайну є скоріше літературою по Web-програмуванню і проблем, пов'язаних з розробкою зручного для користувача інтерфейсу. Курт Клонінгер у книзі «Свіжі стилі веб-дизайну» [11] висвітлює естетичну сторону дизайну. На прикладі найбільш цікавих, з точки зору автора, стилів сучасного Web-дизайну розглядається, як об'єднання вербальних, зорових і акустичних засобів дозволяє досягти максимального впливу на відвідувача мережі. У кожному розділі описується один з нетрадиційних стилів, приводиться безліч прикладів і посилання на відомі комерційні сайти, створені в цьому стилі, дається докладний аналіз застосовуваних технічних прийомів. Наведено велику кількість практичних порад для тих, хто вирішив скористатися яким-небудь із запропонованих стилів. Детально обговорюються особливості підготовки графіки, розташування матеріалу на Web-сторінці, вибір кольорової гами та багато інших проблем. Щодо нових рішень К. Клонінгер сказав наступне: «Де ж набратися свіжих дизайнерських ідей? Експериментальні домашні сторінки і сайти фірм, ніколи не працювали у видавничій справі. Для них Web – не нове інформаційне середовище, для них Web – єдине середовище. Вони не розглядають журнали в пошуках ідей. Вони милуються медичними картами, інтерфейсами програм 80-х років, кошиками для грибів, мультфільмами та власне самим вікном броузера. Їх експериментальні стилі вже наповнюють Web. У міру того, як мандрівники по Web-у звикнуть до нього, іронія, гумор і насмішка над собою стануть цінними маркетинговими ідеями».

Тож можемо прослідкувати, що теоретичні розробки по темі веб-дизайну в більшості належать західноєвропейським дослідникам та дослідкикам США, вітчизняними ж дослідниками написана досить невелика кількість праць, які здебільшого проаналізовували вже існуючі матеріали. Основним джерелом публікацій є мережа інтрернет.

 

 

Процес роботи над курсовою роботою будувався на основі науково-теоретичних