Розвиток навичок самостійної роботи студентів з дисципліни «Теорія та методика класичного танцю»

 

Властивості структурних компонентів творчої самостійності студента як інтегративних якостей особистості

КомпонентЗміст, характеристика

Мотиваційнийусвідомлене спонукання, що обумовлює цілеспрямовану діяльність

Когнітивнийсистема провідних знань і способів діяльності, які дозволяють отримувати ці знання

Організаційнийздатність і вміння ставити й сприймати мету, планувати й прогнозувати свою діяльність з досягнення цієї мети

Особистісно-орієнтованийздатність адекватно оцінити свою діяльність на всіх її етапах, бути уважним, докладати вольових зусиль для подолання інтелектуальних ускладнень

 

При розробці методики формування творчої самостійності майбутніх хореографів у процесі навчання хореографічним дисциплінам використані результати досліджень Т.І. Шамової, О.Я. Савченко [80], Ч.М. Федоркова, у яких виділені й охарактеризовані структурні компоненти пізнавальної самостійності. На їхній основі ми розробили компоненти творчої самостійності і включили їх у модель функціональної дидактичної системи: мотиваційний, когнітивний, організаційний, особистісно-орієнтований.

Розроблена нами модель формування творчої самостійності, що включає організаційно-орієнтуючий, змістовно-цільовий і результативний етапи, забезпечує формування усвідомленого бажання самореалізації особистості, її саморозвитку, прагнення до високих професійних показників і кар'єрного росту для забезпечення повноти зайнятості й гідного рівня життя.

Варто додати рефлексію, що повинна стати супутником студента на кожному етапі організації навчальної діяльності й застосовуватися у випадку виникнення труднощів, тому що без самостійного виявлення помилок і їх причин не може бути забезпечений необхідний рівень досягнення мети.

Рефлексія є важливою психологічною передумовою саморегуляції творчої, самостійної освітньої діяльності студентів, що забезпечує усвідомлення майбутніми фахівцями ціннісної орієнтації, способів і прийомів здійснення цієї діяльності. Тому основне завдання другого, моделюючого етапу формування творчої самостійності, полягало в активізації рефлексивних процесів, забезпеченні усвідомлення студентами змісту навчальних дій.

Досягнення поставлених завдань стало можливим під час проведення практичних і лабораторних занять, на яких реалізовувалися такі види завдань, як: 

•обговорення доповідей студентів на запропоновані теми;

•проведення проблемних колективних порівнянь різних підходів до реалізації завдання;

•поетапне вирішення завдань згідно набутим теоретичним знанням;

•створення власних компонувань змінних налагоджень і їх обґрунтування;

•складання й оформлення в електронному вигляді документації, аналіз документації за зразком;

•використання комп'ютерних технологій;

•індивідуальна проектно-дослідницька діяльність у рамках виконання єдиного завдання в групі, відстоювання й захист результатів роботи;

•самооцінка й самоаналіз.

Реформування системи вищої освіти в Україні, метою якої є, безумовно, підняття її якості, спричинило неоднозначні, на думку авторів, зміни у якісному та кількісному наборі дисциплін, які викладають студентам хореографічних спеціальностей. Як підсумок, випускаючі кафедри, а саме вони формують навчальні плани, суттєво зменшили кількість аудиторних годин, що відводяться на вивчення фундаментальних дисциплін. Так, наприклад, для студентів спеціальності «Хореографія» з 54 годин, передбачених для вивчення дисципліни відведено тільки 24 аудиторних години.

На жаль, тенденція зменшення кількості аудиторних годин зберігається. Одночасно, обсяг і тематика матеріалу, якій вивчається, постійно збільшується, оскільки поповнюється результатами сучасних наукових досліджень та їх практичного впровадження, і, відповідно, значно зростає частина матеріалу, якій студенти повинні опанувати самостійно. А якщо врахувати те, що у більшості студентів 1 і 2 курсів практично відсутні навички самостійної роби, то виникає проблема у якісному засвоєнні студентами теоретичного матеріалу та оволодінні прийомами розв'язування практичних завдань.

Забезпечення відповідності рівня підготовки фахівця сучасним вимогам напряму залежать від якості організації всього навчального процесу і, в тому числі її невід'ємної складової – організації самостійної роботи студентів (СРС).

Тому була поставлена задача – розробити нові методичні підходи до організації СРС при вивченні хореографічних дисциплін в сучасних умовах реформування вищої освіти на основі реалізації чотирьох принципів:

Перший принцип – доступності комплексу навчально-організаційних та методичних матеріалів, які необхідні студенту при вивченні дисципліни;

Другий принцип – повноти інформації, яка доставляється викладачем протягом навчального процесу;

Третій принцип – забезпечення максимального рівня самостійності у виконання студентами індивідуальних завдань, курсових робіт тощо;

Четвертий принцип – об'єктивності оцінювання знань студентів.

Для реалізації першого принципу, ми пропонуємо забезпечувати студентів електронними варіантами наступними навчально-методичними матеріалами, які структуровані по семестрах:

1. Анотація дисципліни

2.Навчальна програма дисципліни

3.Робоча навчальна програма дисципліни

4.Робочі плани

5.Опорні конспекти лекцій

6.Питання до колоквіумів

7.Питання до іспитів і заліків

8.Методичні вказівки до практичних занять

9.Методичні вказівки до СРС і індивідуальної роботи

Наявність у користуванні таких матеріалів дозволяє студентам свідомо організовувати та економити свій робочій час, здійснювати планування самостійної роботи.

Реалізація другого принципу здійснюється:

1. За рахунок надання студентам електронних підручників, навчальних посібників, методичних вказівок тощо.

2. За рахунок надання разом з традиційними дистанційних консультацій.

Реалізація третього принципу базується на розробці до кожного практичного заняття і кожного завдання детальних методичних матеріалів, які б містили покрокове рішення.

Як свідчить досвід, наявність такого набору методичних розробок, коли студенту пропонується виконувати індивідуальне завдання «за аналогом» прискорює сам процес виконання і суттєво підвищує його самостійність.

Реалізація четвертого принципу забезпечується:

1.Наявністю в навчальних посібниках тестів з окремих тем, за допомогою