Предмет:
Тип роботи:
Магістерська робота
К-сть сторінок:
106
Мова:
Українська
яких студент має можливість самостійно оцінити рівень власних знань з дисципліни.
2.Можливістю самостійної оцінки знань в дистанційному курсі, на якій студент денної форми навчання може зареєструватись і використовувати як додаткове джерело отримання і контролю знань.
Запропоновані методичні підходи до організації СРС дозволяють частково компенсувати недостатню кількість аудиторних годин для засвоєння хореографічних дисциплін.
Активізація самостійної роботи студентів за рахунок використання вище запропонованих підходів підвищує зацікавленість у набутті конкретних знань на аудиторних лекційних та практичних заняттях.
Висновки до другого розділу
Отже, у ході дослідження були визначені наступні педагогічні умови формування навичок самостійної роботи майбутнього педагога-хореографа під час вивчення дисципліни «Теорія та методика класичного танцю»: наявність стійкої позитивної мотивації до активної художньо-образної та творчої діяльності студентів; орієнтація навчального процесу на саморозвиток та самовираження студентів відповідно до їх можливостей та здібностей; поєднання різних форм та методів навчання, що стимулюють розвиток художньо-образного мислення, творчої уяви; оптимальний вибір завдань, що відповідають інтересам, потребам і здібностям студентів та привчають їх порівнювати, зіставляти, застосовувати досвід інших.
Значно покращити професійну підготовку майбутніх вчителів хореографії, виходячи за рамки традиційної моделі навчання, підготувати конкурентоздатних фахівців можна за допомогою інноваційних освітніх технологій. Необхідність пошуку нових підходів щодо організації самостійної роботи студентів-хореографів у сучасних умовах, де інформаційні технології є невід’ємною частиною, пов’язана з розв’язанням наступних протиріч: між динамічним розвитком інформаційних технологій, засобів дидактичного супроводження та збереженням традиційних моделей навчання; між потребами в опануванні способами моделювання навчання з застосуванням інформаційних технологій і відсутністю реалізації процесів системних технологій. Вміння вчитися самостійно набувається з застосуванням електронних навчальних матеріалів, освітніх баз даних, комп’ютерних навчальних програм, систем тестування.
Таким чином, організація самостійної роботи студентів спеціальності «Хореографія» на різних етапах навчально-пізнавальної діяльності (під час вивчення нового матеріалу на лекції, застосування вивченого до розв’язування прикладів на практичному занятті, виконання індивідуального домашнього завдання тощо) сприяла підвищенню результативності навчання, розвитку довільної уваги студентів, формуванню в них здатності міркувати, запобігати формалізму у засвоєнні знань, розвитку активності та самостійності як рис характеру. Використання інформаційних технологій в організації самостійної роботи студентів дозволило не тільки інтенсифікувати їх роботу, а й сприяло закладанню основи для їх подальшої постійної самоосвіти. Отже, педагогічне інформаційно-освітнє середовище, яке створюється за допомогою інтеграції сукупності інтерактивних та традиційних форм навчання визначає самостійну роботу студента як більш незалежну та творчу.
Розроблені методичні підходи до організації самостійної роботи студентів при вивченні хореографічних дисциплін на основі реалізації чотирьох принципів: доступності комплексу навчально-організаційних та методичних матеріалів, які необхідні студенту при вивченні дисципліни; повноти інформації, яка доставляється викладачем протягом навчального процесу; забезпечення максимального рівня самостійності у виконання студентами індивідуальних завдань, курсових робіт тощо; об'єктивності оцінювання знань студентів.
Для реалізації першого принципу, ми пропонуємо забезпечувати студентів електронними варіантами наступними навчально-методичними матеріалами, які структуровані по семестрах:
1. Анотація дисципліни
2.Навчальна програма дисципліни
3.Робоча навчальна програма дисципліни
4.Робочі плани
5.Опорні конспекти лекцій
Питання до колоквіумів
6.Питання до іспитів і заліків
7.Методичні вказівки до практичних занять
8.Методичні вказівки до СРС і індивідуальної роботи
Наявність у користуванні таких матеріалів дозволяє студентам свідомо організовувати та економити свій робочій час, здійснювати планування самостійної роботи.
Реалізація другого принципу здійснюється:
1. За рахунок надання студентам електронних підручників, навчальних j посібників, методичних вказівок тощо.
2. За рахунок надання разом з традиційними дистанційних консультацій.
Реалізація третього принципу базується на розробці до кожного практичного заняття і кожного завдання детальних методичних матеріалів, які б містили покрокове рішення.
Як свідчить досвід, наявність такого набору методичних розробок, коли студенту пропонується виконувати індивідуальне завдання «за аналогом» прискорює сам процес виконання і суттєво підвищує його самостійність.
Реалізація четвертого принципу забезпечується:
1.Наявністю в навчальних посібниках тестів з окремих тем, за допомогою яких студент має можливість самостійно оцінити рівень власних знань з дисципліни.
2.Можливістю самостійної оцінки знань в дистанційному курсі, на якій студент денної форми навчання може зареєструватись і використовувати як додаткове джерело отримання і контролю знань.
Запропоновані методичні підходи до організації самостійної роботи студентів, на нашу думку, дозволять частково компенсувати недостатню кількість аудиторних годин для засвоєння хореографічних дисциплін.
Активізація самостійної роботи студентів за рахунок використання вище запропонованих підходів підвищує зацікавленість у набутті конкретних знань на аудиторних лекційних та практичних заняттях.
ВИСНОВКИ
Аналіз філософської, соціально-гуманітарної та психолого-педагогічної літератури свідчить, що конструювання методики повинно узгоджуватися з тенденціями соціально-культурного розвитку суспільства та відповідними закономірностями і особливостями майбутньої професійної діяльності. Вивчення проблеми самостійної навчальної роботи студентів у вітчизняних та зарубіжних джерелах дало можливість констатувати, що в педагогічній теорії та практиці (М. Гарунов, Б. Єсіпов, Л. Жарова, В. Козаков, О. Мороз, П. Підкасистий, О. Савченко, М. Скаткін, Н. Тализіна та ін.) досліджувалися різноманітні аспекти самостійної навчальної роботи особистості (самостійність, пізнання, діяльність, пізнавальна діяльність, пізнавальна самостійність, самостійна робота). Разом з цим недостатньо розробленими є науково-методичні підходи до формування вмінь самостійної навчальної роботи у студентів, відсутні чіткість у тлумаченні поняття «вміння самостійної навчальної роботи студентів» та педагогічна модель їх формування.
Уточнено зміст поняття