Розвиток пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін 7-8 класів

Таблиця №4

Показники, які фіксують повноту та якість вивчених раніше фізичних законів та розуміння процедури пояснення

Класи К-сть

уч-в Середній коефіцієнт правильності

Завдання №1 Завдання № 2

Завдання № 3

Підсумковий середній показник

Експерим. 45 0. 77 0. 71 0. 72 0. 73

Контр. 40 0. 39 0. 32 0. 05 0. 25

 

Таблица №5

Показники у шкільних оцінках, які фіксують якість використання вивчених знань при розв’язуванні фізичних задач і виконанні лабораторних робіт.

Класи К-сть уч-в Завдання

№ 1 Завдання

№ 2 Завдання

№ 3 Підсумкові показники

Експерим. 45 5, 82 4, 07 10, 2 6, 69

Контр. 40 3, 03 3. 35 5, 84 4. 07

 

У ході дослідно-експериментальної роботи ми мали можливість спостерігати за ставленням дітей до експериментальних уроків. У всіх випадках діти виявляли значний інтерес до пошуково-творчої роботи у процесі вивчення матеріалу описового, пояснювального та перетворювального характеру. З бажанням виконували не тільки навчальні вправи, але й усі контрольні роботи і завдання та перевірочні тести.

У процесі дослідно-експериментальної роботи стало можливим виявити психолого-педагогічні і дидактико-методичні умови, які визначають ефективність розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів у зоні вивчення теоретичного матеріалу, а саме:

а) попередня організація навчального матеріалу та його структурування на основі принципу ранжирування;

б) внесення в дані ранги матеріалу всіх необхідних відомостей і знань про відповідні процедури й операції;

в) розробка методики навчання учнів процедурам опису, пояснення, перетворення і їхнім операціям, які забезпечують розвиток пізнавальної діяльності учнів від одного рівня до іншого, більш високого;

г) логічна, професійна, педагогічна і психологічна підготовленість учителя;

д) психологічна готовність учнів до засвоєння на творчому рівні і створення у класі атмосфери співпраці, взаємної довіри і поваги.

Таким чином, проведене нами дослідження на рівні організації дослідно-експериментальної роботи по верифікації робочої гіпотези, а також випробування в реальному навчальному процесі підготовленого дидактико-методичного і технологічного конструкта дозволило зробити істотні й значущі узагальнення не тільки з оцінкою виконаного, але і з виходом на перспективу.

Ці узагальнення спираються на конкретні результати, спроможність і достовірність яких підтверджується коректністю й репрезентативністю вибірки та вмілим використанням математичних методів обробки кількісних даних, урахуванням особливостей віку учнів і специфікою матеріалу, що вивчається.

 

 

1. Аналіз педагогічної літератури і сучасного стану шкільної практики показує, що проблема розвитку творчих здібностей і можливостей учнів на даному етапі розвитку суспільства в нових економічних і соціально-політичних умовах знову набуває особливої гостроти та актуальності.

У ході багаторічних досліджень дидактика нагромадила значний фактичний і науковий теоретичний матеріал, який може бути використаний на сучасному етапі. Складовою частиною потенціалу є розроблені ідеї і концепції розвитку творчості учнів у процесі їхнього навчання (концепція розвивального навчання, алгоритмізації і програмування, оптимізації, евристик і пошуків, модульно-рейтингове навчання та ін.).

2. Обговорення й уточнення змісту ключових понять: пізнавальна діяльність, розвиток пізнавальної діяльності, репродуктивна пізнавальна діяльність, творча пізнавальна діяльність, структурування і ранжирування навчального матеріалу, процедури творчої пізнавальної діяльності – дозволило з більшою мірою адекватності використати їх для опису і пояснення як реальних педагогічних явищ, що розігруються в зоні вивчення теоретичного матеріалу, так в і проектованих, тобто тих, що екстраполюються в плані їхньої перебудови.

Розгляд ключових понять в їхній єдності та можливих відношеннях дозволив вийти на розуміння виключно складного і разом з тим цілісного навчального процесу стійкої ієрархії підструктурних утворень, що забезпечує цілісність структури.

Плідність змісту ключових понять виявилася в поясненні та подальшому обгрунтуванні основних зв'язків і відношень між репродуктивною і творчою пізнавальною діяльністю, їхньої єдності та протилежності, взаємного переходу і динаміки розвитку.

3. Для підвищення якості засвоєння теоретичних знань, зумовлених тим рівнем пізнавальної діяльності учнів, на якому здійснюється цей процес, було науково обгрунтовано дидактико-технологічним конструктом.

4. Результати проведеного експерименту довели, що розвиток творчої пізнавальної діяльності учнів може успішно здійснюватися тільки за умови попроцедурного і поопераційного навчання та поступового накопичення ними відповідного досвіду самостійного опису явищ, які вивчаються, їхнього пояснення, знаходження і застосування правил на практиці.

У зв'язку з неоднорідністю пізнавальних процедур, різних рівнів їхньої складності, а також специфіки змісту знань у початковому курсі фізики в дослідно-експериментальній роботі було зафіксовано можливість виходу учнів на третій рівень при вивченні матеріалу описового, пояснювального та перетворювального характеру.

Конторольно-уточнююча серія експериментальних уроків по вивченню теоретичного матеріалу з математики показала, що учні досить успішно переносять здобуті навички самостійного опису і пояснення з фізичних на математичні об’єкти та явища. При цьому простежується така ж логіка руху і переходу від фіксованого рівня до більш високого, як і при вивченні фізики.

Результати виконання всіх контрольних робіт переконливо свідчать, що досягнуті в ході експериментальних уроків більш високі рівні пізнавальної діяльності впливають істотно на зростання якості і повноту засвоєння теоретичних знань, а також на якість застосування знань на практиці; збільшився інтерес до виконання подібних завдань, і на основі цього сформовано стійке позитивне ставлення до навчання в цілому.

Загальний підсумок дослідно-експериментальної роботи полягає в