Розвиток соціальної сфери села (на матеріалах Львівської області)

проведено комплексний аналіз розвитку соціальної сфери села;

запропоновано основні напрями удосконалення розвитку соціальної сфери села на перспективу.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження спрямовані на вирішення питань соціального розвитку сіл, що має важливе соціальне, економічне та політичне значення. Вони можуть бути використані при складанні планів, розробці заходів з питань соціально-економічного розвитку регіону, адміністративних районів, сільських населених пунктів.

Особистий внесок здобувача. Особисто автором проаналізовано і узагальнено зарубіжний та вітчизняний досвід з питань оцінки стану і розвитку соціальної сфери села, теоретично обгрунтовано суть категорії «соціальна сфера села», її структуру та особливості. Обгрунтовано напрями удосконалення розвитку соціальної сфери села на перспективу. Матеріали, викладені в дисертації, можуть бути використані державними органами на обласному, районному та місцевому рівнях при розробці проектів соціального розвитку.

У наукових статтях, які опубліковані у співавторстві, особистий внесок автора становить 0, 78 друк. арк. і полягає в постановці та розробці основних методичних положень і реалізації результатів дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження постійно доповідались на методологічному семінарі, наукових конференціях викладачів та аспірантів Львівського державного аграрного університету протягом 1996-1999 років; міжнародній науково-практичній конференції «Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки України», м. Луцьк, 1998 рік; міжнародній науково-практичній конференції «Сучасна іноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура», м. Чернівці, 1999 рік.

Результати досліджень автора передані і прийняті до впровадження Буською, Золочівською, Жовківською районними держадміністраціями Львівської області.

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані в 5 наукових працях загальним обсягом 1, 08 друк. арк., в тому числі автора 0, 78 друк. арк.

Структура роботи.

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи формування соціальної сфери села. 1. 1. Зміст та структура соціальної сфери села. 1. 2. Регіональні особливості соціального розвитку сільських населених пунктів. 1. 3. Методика аналізу розвитку соціальної сфери села.

Розділ 2. Рівень розвитку соціальної сфери села. 2. 1. Сільська поселенська мережа. 2. 2. Демографічне становище сільських населених пунктів. 2. 3. Тенденції розвитку соціальної інфраструктури села. 2. 4. Рівень життя сільського населення.

Розділ 3. Основні напрями вдосконалення соціальної сфери села. 3. 1. Напрями підвищення рівня життя сільського населення. 3. 2. Шляхи покращання фінансування розвитку соціальної інфраструктури села. 3. 3. Вдосконалення механізму функціонування ринку робочої сили на селі.

Висновки. Пропозиції. Бібліографічні джерела. Додатки.

Повний обсяг дисертації містить 171 сторінок машинописного тексту, в тому числі: 7 рисунків – 3 сторінки, 45 таблиць – 16 сторінок, 5 додатків – 5 сторінок та бібілографічний список (132 найменування) – 11 сторінок.

 

 

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначені мета і завдання дослідження, наукова новизна і практична значимість отриманих результатів.

У першому розділі -»Теоретичні основи формування соціальної сфери села»- розглядаються теоретичні аспекти соціальної сфери сільських населених пунктів, організаційно-економічні передумови підвищення рівня їх соціального розвитку та наводиться методика аналізу розвитку соціальної сфери.

На основі вивчення теоретичних положень, враховуючи завдання дисертаційного дослідження, уточнено суть економічної категорії «соціальна сфера» та встановлено її відмінність від категорії «соціальної інфраструктури».

Соціальну сферу села необхідно розглядати, за такими складовими, як: демографія населення; міграція населення; зайнятість населення; поселенська мережа; соціальна інфраструктура; рівень життя; екологія. Виходячи зі складових, під соціальною сферою села слід розуміти економічну категорію, яка відображає суспільні відносини, що формуються під дією чотирьох груп чинників: економічних, соціальних, демографічних та екологічних.

До складу соціальної сфери села входить сім складових, кожна з яких характеризує конкретний аспект соціальної сфери (див. рис.). Під демографією сільського населення розуміється сукупність людей, які проживають у сільській місцевості. Відтворення сільського населення – це постійне його відновлення з урахуванням числа народжень та смертей, тобто природний приріст сільського населення та його механічний рух.

Демографія розглядає структуру сільського населення, тобто населення досліджуваного регіону характеризується на певний момент часу і за конкретно обумовлений період. Структура сільського населення постійно змінюється, навіть коли його характеристики стабільні. Причиною таких змін є природний процес, коли населення з часом переходить з однієї вікової групи в іншу. При вивченні зміни чисельності сільського населення в динаміці велику роль відіграє природний приріст, пов’язаний з народженням людей та їх смертю. Головне завдання дослідження демографії сільського населення пов’язане з визначенням темпів народжуваності, причин її зниження і зростання смертності. Дослідити демографічні явища в сільській місцевості можна, лише вивчивши розвиток населення у тісному взаємозв’язку з суспільним розвитком.

Демографія сільського населення має практичне значення, яке насамперед визначається тим, що населення в один і той же час виступає головною продуктивною силою села і споживачем вироблених благ. А це означає, що при формуванні підприємств на території сільського населеного пункту враховується демографія населення, тобто цим пояснюється вплив економіки на демографічні процеси та навпаки. Тут відсутній взаємозв’язок економічних та демографічних процесів, а тому можна говорити про взаємозв’язок економічного та демографічного відтворення. Відтворення населення проходить в безперервному процесі взаємозамінюваності різних соціально-економічних та демографічних структур, які складають основу населення. Демографічне відтворення населення пов’язане з цілим рядом як економічних, так і соціальних чинників. Адже економічні явища і соціальні процеси впливають на економіку та демографічну поведінку людей, тобто на демографічну структуру населення.