Розвиток соціальної сфери села (на матеріалах Львівської області)

7. В умовах формування ринку посилюється вплив держави на інвестиційну діяльність, що проявляєтья в наступному: управління інвестиційними процесами; цільове їх використання; контроль за використанням.

8. Основними принципами приватизації сільської соціальної сфери повинні бути: законність; надання пільг на придбання комунального майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються; забезпечення соціальної захищеності та рівності прав сільського населення у процесі приватизації; пріоритетне право трудових колективів у виборі форми власності.

Розвиток сільських населених пунктів вимагає невідкладного здійснення комплексу соціально-економічних заходів. Формування на селі висококомфортних умов життя потребує міцної фінансової бази місцевих органів влади.

 

 

Для удосконалення соціальної сфери села необхідно здійснити комплекс заходів на різних рівнях управління.

1. На загальнодержавному рівні необхідно удосконалити існуюче законодавство, зокрема переглянути Закон «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України», узгодивши його з іншими нормативно-правовими актами. Необхідно ввести пільгову ставку оподаткування підприємств соціальної інфраструктури, які функціонують в сільській місцевості.

2. На обласному рівні доцільно розробити комплекс заходів для поетапного проведення демографічної політики. А саме, слід переглянути підходи до державного регулювання народжуваності: внести зміни в законодавство з питань материнства; збільшити виплати і компенсації молодим і багатодітним матерям.

3. З метою поліпшення обслуговування сільського населення вважаємо необхідним: підприємства соціальної інфраструктури, які не працюють, віддати в оренду іншим організаціям чи громадянам; підприємства з обслуговування населення доцільно розміщувати в одному приміщенні, а також в центрі сільських населених пунктів.

4. Сприяння місцевих органів влади у створенні та функціонуванні підприємств соціальної сфери села повинно стати одним з головних етапів при складанні планів соціально-економічного розвитку адміністративних районів на перспективу, що дозволить відкрити нові робочі місця і позитивно вплине на стабілізацію міграційних процесів, зокрема зменшення кількості маятникових мігрантів, які поєднують сферу прикладання праці у місті та наявність житлового

будинку, ведення особистого господарства на селі.

5. Органам місцевого самоврядування доцільно визначити кількість необхідних об’єктів соціальної інфраструктури та джерела їх фінансування. Державні інвестиції на соціальний розвиток сільських населених пунктів необхідно в першу чергу спрямовувати на будівництво доріг з твердим покриттям, газифікацію, житлове будівництво (надання кредитів молодим сім’ям) та побутове обслуговування. В умовах формування на селі ринкового середовища, з метою підвищення рівня обслуговування населення доцільно створювати малі сімейні підприємства, кооперативи, індивідуальні майстерні.

6. З метою соціального захисту сільського населення необхідно: надати можливість кожній людині для працевлаштування, що дозволить їй підтримувати нормальний рівень життя; реорганізувати програми соціального захисту поряд із зниженням ролі державних центральних органів, зокрема залучити всі діючі підприємства, організації, установи (які функціонують на території сільського населеного пункту) до вирішення соціальних питань.

7. Основним та єдиним органом управління розвитком соціальної сфери села мають стати органи місцевого самоврядування. Вони повинні концентрувати всі засоби для фінансування об’єктів соціальної сфери.

Впровадження викладених пропозицій сприятиме широкому розвитку соціальної сфери сільських населених пунктів, повнішому задоволенню попиту сільського населення на послуги, підвищенню рівня життя на селі.

 

 

1. Прокопишак К. В., Ярема Б. П., Кушнір Л. А. Основні напрями державної соціальної політики // Сучасна іноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктури: Тези Х міжн. наук. -практ. конф. – Том ІІІ. -Чернівці, 1999. -С. 35-37. – 0, 30 друк. арк., в тому числі автора – 0, 1 друк. арк.

2. Прокопишак К. В., Ярема Б. П. Перспективи розвитку соціальної інфраструктури // Вісник Львівського держ. агроуніверситету: Економіка АПК. -. -1998. – № 4. -С. 169-175. -0, 3 друк. арк., в тому числі автора – 0, 2 друк. арк.

3. Ярема Б. П. Формування ринку праці на селі // Науковий вісник: Зб. наук. -техн. праць – Львів: Укр. держ. лісотехнічний університет. – 1999. -Вип. 9. 3. – С. 108-109. -0, 15 друк. арк.

4. Ярема Б. П. Розвиток сільської поселенської мережі// Вісник Львівського держ. агроуніверситету: Економіка АПК. – 1999. – № 5. – С. 182-184. -0, 18 друк. арк.

5. Прокопишак К. В., Ярема Б. П. Деякі аспекти регулювання зайнятості сільського населення //Вісник Львівського держ. агроуніверситету: Економіка АПК. – 1999. – №5. – С. 202-205. – 0, 25 друк. арк., в тому числі автора – 0, 15.

 

 

В дисертаційній роботі обгрунтовано суть економічної категорії «соціальна сфера села» та розглянуті питання формування соціальної сфери. Теоретично обгрунтовано регіональні особливості соціального розвитку сільських населених пунктів. Вивчено стан та проведено аналіз розвитку соціальної сфери села. Обгрунтовані основні напрями вдосконалення соціальної сфери села, зокрема підвищення рівня життя сільського населення, покращання фінансування розвитку соціальної інфраструктури та удосконалення механізму функціонування ринку робочої сили.

Ключові слова: соціальна сфера села, сільська поселенська мережа, рівень життя населення, соціальна інфраструктура, ринок робочої сили.

 

В диссертационной работе обоснована сущность экономической категории «социальная сфера села», рассмотрены вопросы формирования социальной сферы. Теоретически обоснованы региональные особенности социального развития сельских населённых пунктов и методика анализа их развития.

Проведено анализ развития социальной сферы села. Изучено влияние географических, демографических, социальных и экономических факторов на развитие сельской поселенческой сети. Исследовано демографическое состояние сельских населенных пунктов и обоснованы причины миграции сельского населения. Обосновывается вывод об усовершенствовании механизма урегулирования рождаемости в сельской местности.

Главной сферой занятости сельского населения является сельское хозяйство, а нарушение приоритета цен на сельскохозяйственную продукцию и товары и услуги употребляемые крестьянами становит механизм ущемления их интересов.

Главным условием социально-экономического развития является достижение общеэкономической стабильности. Характерные признаки стабильной экономической системы – это финансовая стабильность, нормальный процесс оборота общественного капитала, минимальный уровень безработицы.

Проблема улучшения жизненного уровня сельского населения не может быть решена без радикального изменения современной структуры сельскохозяйственного производства. Нельзя расчитывать и на то, что личные хозяйства населения станут основными производителями сельскохозяйственной продукции. Современное аграрное производство должно быть крупномасштабным. Только тогда оно сможет быть высокоэффективным.

Материальной основой уровня жизни населения является социальная инфраструктура. Даже при высоких уровнях дохода сельское население может считаться за чертой бедности, если в населённом пункте нет учреждений народного образования, охраны здоровья, торговли, поскольку объекты социальной инфраструктуры играют важную роль в обеспечении жизнеспособности сельских поселений. В работе проведено анализ развития социальной инфраструктры сельских населённых пунктов как основного показателя социального обслуживания населения.

Обосновывается, что спрос на рабочую силу в сельской местности формируется под влиянием спроса на основные виды продукции сельского хозяйства и традиционные для села другие виды производства. Структурные изменения в социа4льно-экономической сфере оказывают прямое влияние на формирование спроса на рабочую силу. Обосновываются рекомендации по усовершенствованию механизма функционирования рынка рабочей силы на селе.

Ключевые слова: социальная сфера села, сельская поселенческая сеть, уровень жизни населения, социальная инфраструктура, рынок рабочей силы.

 

The essence of the economical category of the social sphere of the village and the social sphere formation are examined and grounded in thesis. The regional peculiarities of the social development of the village populated regions are theoretically grounded. The conditions were examined and the analysis of the social development of the village was carried out. The main directions of the village social sphere development are grounded, namely, the raising the level of population living being, the improvement of the financing the social infrastructure development and the improvement of the mechanism of the labour force market functioning.

Key words: the social sphere of the village, the level of the population living-being, social infrastructure, the labour-force market.