Рухлива гра як засіб фізичного розвитку дітей молодшого дошкільного віку

 

 

 

з теорії та методики фізичного виховання на тему:

Рухлива гра як засіб фізичного розвитку дітей молодшого дошкільного віку

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи дослідження.

1. 1 Особливості фізичного розвитку дітей молодшого дошкільного віку.

1. 2 Вітчизняні і зарубіжні дослідники про роль рухлвих ігор в фізичному розвитку дітей дошкільного віку.

1. 3 Керівництво рухливими іграми в молодшому дошкільному віці як один із методів фізичного розвитку дітей.

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

 

 

Актуальність данного дослідження полягає в тому, що через економічні обмеження, екологічну кризу більшість дітей в Україні живе у несприятливих умовах, що згубно позначається на їхньому здоров'ї.

Недостатня оздоровча спрямованість навчально-виховного процесу взагалі й фізичного виховання зокрема, у дошкільних закладах може зумовлюватися різними причинами: перенавантаженнями дітей заняттями, скороченням прогулянок і рухливих ігор. Не кожний педагог враховує у роботі з дітьми закономірностей формування їхньої працездатності, підвищує її обсяг.

Основою системи фізичного виховання в ДНЗ залишається руховий режим як сукупність різних способів та організацій форм роботи з дітьми. Дуже ефективною формою роботи з фізичного виховання та важливим засобом фізичного виховання є рухлива гра.

Гра займає найважливіше місце в житті дитини-дошкільника, і тому розглядається педагогами, як один з головних засобів виховання. У практиці дитячого садка широко використовуються ігри рольові, дидактичні, будівельні, рухливі, ігри зі співом та інші. Але серед усього різноманіття ігор слід виділити особливо рухливі ігри, в яких всі гравці обов'язково залучаються в активні рухові дії. Ці дії обумовлені сюжетом і правилами гри і спрямовані на досягнення певної умовної мети, поставленої перед дітьми дорослими або самими граючими. У зв'язку з тим, що ігри, як правило, проводяться на вулиці, на свіжому повітрі, це сприяє зміцненню здоров'я.

Поряд з творчими іграми, виникаючими в самостійній руховій діяльності дітей (« Салки «, « Хованки «, «Козаки- розбійники» та інші). Виділяються так звані організовані, педагогічно найбільш доцільні рухливі ігри з готовим зафіксованим змістом і певними правилами. Такі ігри зручні для проведення їх з групами дітей на заняттях або у вільний час під керівництвом вихователя.

Рухливі ігри різноманітні за своїм змістом і організацією. Одні ігри мають сюжет, ролі і правила, тісно пов'язані з сюжетом; ігрові дії в них виробляються відповідно до вимог, заданої роллю і правилами. В інших іграх сюжет і ролі відсутні, запропоновані лише рухові завдання, регульовані правилами, які визначають послідовність, швидкість і спритність їх виконання. Сюжет, дії граючих обумовлений текстом, визначальним характером рухів і їх послідовність.

При підборі ігор, які сприяють фізичному вихованню дітей молодшого дошкільного віку, доцільно орієнтуватися на особливості їх змісту, під якими розуміється, насамперед, сюжет, тема гри, її правила і рухові дії. Саме зміст гри визначає її освітню і виховну значимість, ігрові дії дітей; від змісту залежить своєрідність організації та характер виконання рухових завдань.

У молодших групах дитячого садка найбільше застосування мають сюжетні рухливі ігри, а також найпростіші ігри без сюжету, типу піймалок та ігри – забави. Безсюжетні ігри з елементами змагання, естафети, ігри з предметами (кеглі, кілцеброси і так далі) ще не доступні малюкам. Зовсім не проводять в цьому віці спортивні ігри. Разом з тим в роботі з дітьми молодшого дошкільного віку широко застосовуються ігрові вправи, що займають як би проміжне місце між гімнастичними вправами і рухливими іграми.

Як вважав Є. А. Аркін, рухливі ігри досить важливі для всебічного розвитку дитини. Цінність їх не лише в тому, що вони розвивають рухи дітей, а й у тому, що спонукають малят бути активними, діяльними, міркувати, досягати успіху. Завдяки цим іграм увесь організм дитини втягується в роботу, в неї поліпшується травлення, стає глибшим дихання, зміцнюється нервова система, виховуються такі риси характеру, як дисциплінованість, стриманість, наполегливість тощо. [1]

Основоположник теорії фізичного виховання П. Ф. Лесгафт [2]- надавав важливого значення рухливим іграм з правилами – як засобу розвитку само організованості, дисциплінованості дітей. Е. С. Вільчковський працював над проблемою використання рухливих ігор в різних вікових групах, організацією та керівництвом рухливих ігрор з дітьми дошкільного віку. Психологи та педагоги Хухлаєва Д. В., Денисенко Н. Ф., Шишкіна Н. В., Вавілова Л. Л., Колесникова О. В., Лейкіна В. Р., Тимофєєва Е. А., Потєхіна О. О. [2] обґрунтували, розкрили та експериментально перевірили значення рухливих ігор для повноцінного розвитку та довели вплив рухливих ігор на розвиток у дітей основних рухів та рухових якостей.

Об’єктом дослідження є – фізичне виховання дітей молодшого дошкільного віку, а предметом дослідження є – використання рухливих ігор як засобу фізичного виховання у дітей молодшого дошкільного віку.

 

Своєчасне та успішне формування рухової функції людини, особливо в дошкільний період її життя, має першочергове значення для повноцінного фізичного розвитку. Як вважав Вільчковський Е. С, цей період закладається фундамент здоров’я, нормального фізичного розвитку та виховуються основні риси особистості людини. Правильним фізичний розвиток – фізіологічний та педагогічний процес, спрямований на