Семантико-синтаксична структура речень із тотивними предикатами

1. Ментальність. Ознак тотивності набуває значна група ментальних дієслів: відкрити (закон), виявити (щось), винайти, повірити, врахувати, здогадатися, задумати (число), вивести (зробити висновок) та ін., напр.: Виявилось, що то Молибога винайшов спосіб, як позбутися небезпечного провокатора (Юрій Збанацький); ... щоб ти повірив невірному, буцім ти виконав свій обов’язок... (Євген Пашковський).

2. Перцептивний компонент. Дієслова сприйняття становлять чималу групу тотивів: зустріти, помітити, застати, застигнути, нарватися, натрапити, виявити (когось) й под., напр.: По дорозі завітав до тамошнього паші і зустрів у нього Жозефіну Потоцьку…(Павло Наніїв); Ярика Араменка вона упізнала одразу... (Ірен Роздобудько).

3. Компонент “контакт”: новий стан – придбання/ втрата контакту: знайти, загубити, отримати (догану), напасти, залишити, покинути, прихилити (до себе) та ін., напр.: ...Свою рідну Україну Навіки покинув (Нар. тв.); Коли йому не продам, то хоч так віддам (Володимир Винниченко).

4. Мовленнєва дія – дієслова здійснення дії шляхом мовлення: навести (приклад), дозволити, заборонити, погодитися, повідомити, благословити та ін., напр.: Художник охоче погодився (Іван Шаповал); Крім того, за книги пообіцяли одразу ж виплатити гонорар (Ірен Роздобудько).

5. Прийняття рішення й спонтанної дії: віддати (перевагу), утриматися, ув’язатися, заступитися, довіритися, вирішити тощо, напр.: Ти вже все вирішила за нього! (Євген Гуцало); Країни, які обрали марксистську схему організації національної економіки, нині повертаються до ринкової системи (Степан Панчишин).

Семему “миттєвого здійснення” містять у своєму значеннєвому плані тотивні дієслова дії, які охоплюють також лексичні групи: 

1) давання (дати, вручити, подарувати та ін.), напр.: Замість відповіді Лясопольський оддав йому нерозпалений кальян (Павло Наніїв);

2) обдарування (наділити, обдарувати й под.), напр.: Бог наділив тебе ще доброю долею (Ольга Кобилянська);

3) переміщення об’єктів (кинути, доставити, метнути, відпустити (щось) і т. ін.), напр.: Роксолана метнула другого списа... (Василь Рубан);

4) руху (прийти, приїхати тощо), напр.: Раненько приїхав своїми кіньми Гнат (Улас Самчук); 

5) володіння (отримати, взяти, конфіскувати, присвоїти й под.), напр.: Доктор мовчки взяв у неї з рук пакуночок (Володимир Винниченко); 

6) зміни об’єктів (вимкнути, зіпсувати тощо), напр.: Для нього вже світ змінився… (Василь Барка) та інші. 

З-поміж тотивних дієслів можна виокремити велику групу семем, тотивність у яких виявляється тільки у вторинних значеннях дієслів. Як і будь-яке функціонально-семантичне поле, поле тотивності має здатність за поступового переходу від центру до периферії перетинатися з іншими одиницями. Те саме мовне явище може функціонувати в складі кількох полів завдяки множинності своїх ознак. Так, слово “відсувати” у своєму прямому номінативному значенні “соваючи, переміщати що-небудь в інше місце” [СУМ, т. I, с. 645] стоїть осторонь досліджуваного поля тотивності, і тільки тоді, коли набуває значення “відстрочувати виконаня, розв’язання чого-небудь” [там само], входить як периферійний компонент до складу поля тотивності, напр.: Дипломати намагаються якось розв’язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя (Олесь Донченко).

Аналіз фактичного матеріалу дозволяє стверджувати, що для тотивних дієслів як видових корелятів основними способами творення виступають співвідносність (протиставлення) основ та використання різних суфіксів для формування видової пари. Також у формуванні значення тотивності беруть участь префікси, суфіксально-постфіксальні комплекси, однак, ця функція для зазначених афіксів не є визначальною, а перебуває на периферії семантичної структури. Рідше для вираження семи тотивності використовують акцентологічний спосіб та суплетивізм.

У творенні тотивів як членів видової пари здебільшого беруть участь префікси з- (с-, зі-): лякатися/ злякатися, калічити/ скалічити; префікс у- (в-, уві ): красти/ вкрасти, колоти/ уколоти (голкою); префікс по-: карати/ покарати, шерхнути/ пошерхнути; префікс про-, який надає тотивним сепаратним дієсловам значення завершеності певної самостійної частини дії недоконаного виду: воркувати/ проворкувати, туркотіти/ протуркотіти; префікс за-: клякнути/ заклякнути, губити/ загубити; префікс о-: публікувати/ опублікувати, штрафувати/ оштрафувати; префікс роз-: хвилювати/ розхвилювати, сердити/ розсердити, напр.: Він тільки один раз з’їздив до себе в клініку... (Юрій Мушкетик); Тетяну ніби хто незнаний вколов голкою (Степан Васильченко); Тривога серце знай стискає, Мій крик у горлі занімів (Іван Франко) тощо.

Найпродуктивнішим способом творення тотивів є кореляція основ, за якої словотвірну роль у вираженні тотивної дії виконують суфікси. Типовим для творення тотивів є вживання нередуплікованого афікса -ува- натомість редуплікованого -овува- в недоконаному виді: зараховувати/ зарахувати, арештовувати/ арештувати, підпорядковувати/ підпорядкувати, напр.: Марину зарахували ученицею в молодіжну бригаду малярів (Любомир Дмитерко).

Серед дієслівних похідних із семантикою тотивності необхідно виокремити словотвірний тип дієслів із суфіксом -ну-, для яких характерним є додатковий відтінок миттєвості (вигулькувати/ вигулькнути, впурхувати/ впурхнути, вистрибувати/ вистрибнути, напр.: Ярик Араменко із силою грюкнув дверима і вийшов на повітря (Ірен Роздобудько); За допомогою суфікса -ну- утворюються також тотивні сепаратні дієслова, що означають один “квант” діяльності, яку передає вихідне дієслово: мазати/ мазнути, бовкати/ бовкнути, тупати/ тупнути, напр.: Пролітала чайка, Довбнула дзюбкою і з’їла хробака…(Василь Еллан-Блакитний); Досить часто тотиви від дієслів НДВ з квантитативною семантикою утворюються за допомогою суфікса -и-: з’являтися/ з’явитися, благословляти/ благословити, нерідко при протиставленні основ суфікс -и- в тотивних предикатах заміщує суфікс -ува- (-юва-): завдячувати/ завдячити, запідозрювати/ запідозрити, напр.: Тим часом трапилась несподівана подія (Іван Нечуй-Левицький); Лайливий інспектор кого завгодно міг віднадити від своєї хати (Микола Трублаїні).

Від окремих дієслів недоконаного виду форми доконаного виду