Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
18
Мова:
Українська
в значній мірі визначає можливий зміст шлюбного контракту. Воно передбачає зміну угодою сторін тільки чотирьох статей КШС – ст. ст. 24, 22, 25 та 26 (ст. 31, ст. 4).
Подружжя може за згодою змінити встановлений законом режим спільної сумісної власності на режим роздільної власності і навпаки (ст. 22, 24 КШС). Крім того, на відміну від законодавчих правил (ст. 26 КШС), встановлюючих спільність речей професійних занять подружжя, в шлюбному контракті подружжя можуть визнати ці речі своїм роздільним майном. Шлюбний контрактом може бути змінена ст. 25, у відповідності до якої, якщо майно було власністю одного з подружжя, а потім за час існування шлюбу суттєво збільшилось в своїй цінності в результаті вкладень другого з подружжя або їх обох, то таке майно може бути визнане їх спільною власністю. В контракті подружжя може передбачити, що незважаючи на збільшення цінності речі, вона не буде змінювати свого правового режиму і буде належати тому з подружжя, хто був її первісним власником.
Передбачений ч. 4 ст. 31 КШС перелік статей, які можуть бути змінені шлюбним контрактом значно розширений «Порядком укладання шлюбного контракту». У відповідності до цього порядку подружжя в шлюбному контракті можуть вирішувати питання погашення боргів за рахунок спільного чи роздільного майна. Але порядок задоволення вимог кредиторів по (загальним) спільним або особистим боргам подружжя регулюється імперативними нормами сімейного законодавства (ст. 31 КШС).
Строки, згідно «Порядку …» можуть включати в свій контракт угоди про немайнові, моральні чи особисті (зобов’язання) обов’язки, але в ст. 27-1 КШС прямо зазначено, що в шлюбному контракті можуть передбачатись лише майнові права та обов’язки. В зв’язку з цим очевидно, що Кабінет Міністрів України вийшов за межі своїх повноважень і своєю постановою закріпив норми, які не передбачені КШС, тому можна сказати, що дані положення не відповідають закону, але це не означає, що Кабінет Міністрів України діє всупереч законодавству про шлюбний контракт, – це говорить лише про те, що необхідно вдосконалювати законодавчу базу з цього питання.
2. ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЖИМУ РОЗДІЛЬНОСТІ МАЙНА
Однією з найсуттєвіших умов шлюбного контракту може бути умова про правовий режим подружнього майна. Подружжя може включити в контракт пункти, в яких буде закріплено яке майно, придбане в шлюбі, буде спільним, а яке роздільним. При цьому вони можуть повністю або частково змінити той правовий режим, який був встановлений для подружнього майна діючим законом (ч. 4 ст. 31) – у відповідності до цієї статті правило про спільність майна застосовується в тому випадку, якщо шлюбним контрактом не встановлено інше.
Змінюючи режим спільності майна своєю угодою, подружжя може в шлюбний контракт включити положення, повністю виключаючи можливість виникнення спільного майна. При цьому майно, придбане за час існування шлюбу кожним з подружжя буде належати кожному з них на праві приватної власності.
Подружжя в шлюбному контракті може визначити, які конкретно речі з майна, отриманого ними обома в дар на весіллі, будуть належати жінці, а які – чоловікові.
Подружжя може включити в шлюбний контракт умову про те, що майно буде їм належати на праві спільної, але не сумісної, а дольової власності. Таким чином, подружжя домовляються, що майно, придбане ними за час існування шлюбу є їх спільним майном, але встановлюють розмір долі кожного з них.
Така угода тягне за собою важливі наслідки юридичного характеру як для самого подружжя, так і для ІІІ-іх осіб. Встановлені угодою сторін долі в спільному майні подружжя будуть враховуватись у випадку його розділу, а також звернення стягнення на майно, яке належить кожному з подружжя по їх боргам.
Встановлення режиму спільності майна
Майнові відносини подружжя передбачають спільність ведення домашнього господарства, спільне вирішення питань, пов’язаних з володінням, користуванням та розпорядженням майном. Разом з тим, кожен з подружжя є самостійним суб’єктом права та можуть виступати в цивільному обороті від свого імені, а також мати майно на праві приватної власності. Таким чином подружжя можуть включити до шлюбного контракту умову про те, що майно, яке їм належало до шлюбу (кожному з них) на праві приватної особистої власності після вступу до шлюбу буде складати їх спільне майно. В шлюбний контракт може бути включена також умова про те, що майно, яке буде отримано одним з подружжя під час існування шлюбу в дар, в порядку успадкування буде складати їх спільну власність.
Збереження режиму роздільного майна
Подружжя може прийняти рішення про нерозповсюдження на них правил ст. 25 КШС. В шлюбний контракт може бути включений пункт про те, що майно, яке належить кожному з них на праві приватної особистої власності буде належати йому і в майбутньому, незалежно від тривалості спільного користування і тих вкладень в майно, які будуть виконуватись подружжям під час існування шлюбу.
Правовий режим речей професійних знань подружжя.
До шлюбного контракту може бути внесений пункт про те, що речі професійних занять одного або двох з подружжя будуть належати тому з них, для кого вони були придбані або тому, хто буде вказаний.
Порядок володіння, користування та розпорядження майном подружжя
Складаючи контракт, подружжя може внести до нього пункт про володіння,