Шлюбний контракт

Але не зважаючи на умови шлюбного контракту, при укладанні подружжям угод відносно спільного майна необхідно дотримуватись передбачених законом вимог.

Взаємне утримання подружжя

Право на внесення до шлюбного контракту умов щодо взаємного матеріального утримання надано не КШС, а «Постановою …», тому, включаючи таку умову до контракту, треба мати на увазі обставину.

Подружжя може в контракті передбачити умови, які не зв’язують право на отримання аліментів з нужденністю або непрацездатністю стягувача аліментів. Також подружжя може домовитись в контракті про порядок стягнення аліментів, а також про форму аліментів (грошова, натуральна, ін.).

Але шлюбний контракт не може включати умови щодо того, що один з подружжя відмовляється від свого права на стягнення аліментів.

Утримання дітей та інших осіб.

“Порядок…” не забороняє подружжю за своєю домовленістю визначити порядок та умови надання матеріального утримання їх дітям, але умови контракту не можуть включати в себе пункти, що обмежують майнові права дітей.

Подружжя вправі встановити порядок стягнення аліментів, відмінний від встановленого законом. Це може бути домовленість між подружжям про надання аліментів не в грошовому виразі, а в натуральному; про сплату аліментів не щомісяця, а, наприклад, раз в квартал, але якщо при цьому не порушуються інтереси та права дитини. Також подружжя може домовитись і про розмір аліментів.

Спільні та особисті борги подружжя.

Це питання регулюється імперативними нормами цивільного та сімейного права, але подружжя може включити до шлюбного контракту умову про те, що по боргам одного з подружжя, які виникли до або під час шлюбу, подружжя буде відповідати спільно, також подружжя може включати в контракт й інші умови, але такі, що не суперечать законодавству.

Роздільне мешкання подружжя.

Подружжя може в шлюбному контракті визначити майбутнє місце мешкання кожного з них, а також своїх дітей. Подружжя може визначити долю майна, придбаного ними під час роздільного мешкання: домовитись, що таке майно буде належати тому з подружжя, хто його придбав. Сторони також можуть домовитись про порядок користування спільним майном при роздільному мешканні, при цьому можна обговорити питання утримання і ремонту такого майна.

Розподіл майна

Подружжя може включати такі умови до шлюбного контракту щодо розподілу спільного майна (як під час шлюбу, так і в процесі його розірвання) :

• розподіл речей між собою з врахуванням їх вартості та долею кожного з них в спільному майні визначеного законом або контрактом;
• передати майно в натурі одному з подружжя з покладанням на нього обов’язку компенсувати іншому його долю майном;
• розділити майно в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення;
• продати майно і розділити між подружжям отриману суму.

Подружжя може застосовувати і комбінований спосіб розподілу майна.

Немайнові питання життя подружжя.

До немайнових питань, які закріплюються в шлюбному контракті можна віднести такі:

• вибір подружжям прізвища при реєстрації шлюбу, але при цьому потрібно дотримуватись норм діючого законодавства.
• визначення ім’я, по-батькові та прізвища дітей.
• питання про місце проживання подружжя.
• місце проживання дітей.
• угода між подружжям про умови та способи здійснення виховання неповнолітніх дітей.
• інші питання за домовленістю сторін.

 

 

Порядок укладання шлюбного контракту, згідно діючого законодавства, полягає в наступному:

• шлюбний контракт повинен укладатись до реєстрації шлюбу
• шлюбний контракт вступає в силу з моменту реєстрації шлюбу.
• шлюбний контракт повинен обов’язково реєструватись у нотаріуса
• шлюбний контракт за участю неповнолітніх укладається тільки за згодою їх законних представників.
• шлюбний контракт укладається за місцем проживання однієї з сторін або за місцем реєстрації шлюбу.

Припинення шлюбного контракту в багатьох випадках залежить від його змісту. Зобов’язання, передбачені шлюбним контрактом, втрачають силу у випадку смерті одного з подружжя. Шлюбний контракт може припинити свою дію і у випадку його розірвання за згодою сторін, але таке рішення підлягає обов’язковій нотаріальній реєстрації. Шлюбний контракт можна розірвати шляхом подачі позовної заяви до суду. Так само вирішуються питання, пов’язані з припиненням дії не всього контракту, а тільки окремих його положень. У випадку розірвання шлюбу шлюбний контракт припиняє свою дію.

Під час дії шлюбного контракту подружжя може вносити до нього зміни. Вони вносяться в тому ж порядку, що й при укладанні шлюбного контракту.

Діюче сімейне законодавство не визначає умов, видів та розмірів відповідальності подружжя за невиконання або неналежне виконання шлюбного контракту, в зв’язку з чим при вирішенні таких питань необхідно виходити із загальних положень сімейного та цивільного законодавства, а також конкретних умов шлюбного контракту.

За захистом своїх прав подружжя може звертатись до суду. Суд може своїм рішенням зобов’язати одного з подружжя виконати взяті ним зобов’язання в натурі. Окрім цього, суд може винести рішення про припинення дій, порушуючих права одного з подружжя, а також інші рішення направлені на захист порушених прав та законних інтересів. Оскільки шлюбний контракт