Соціологія: тези лекцій

Мета конкретно-соціологічного дослідження визначає переважаючу орієнтацію, від якої залежить уся логіка його здійснення і реалізації. Як зазначає В. Гречихін, програма конкретно-соціологічного дослідження повинна дати відповідь на питання про те, на розв'язання якої проблеми і досягнення якого результату орієнтоване це дослідження.

У даному разі цілі конкретно-соціологічного дослідження можна сформулювати так:

Встановлення причин, які викликали появу напруження, а згодом і конфлікт у стосунках між робітниками та керівним персоналом.

Визначення кола основних заходів, які дадуть змогу розв'язати конфлікт і запобігти його в майбутньому, допоможуть виробленню сприятливого соціально-психологічного клімату в трудовому колективі підприємства

Завдання конкретно-соціологічного дослідження – це сукупність цільових установок, спрямованих на аналіз і розв'язання проблеми. Завдання дослідження безпосередньо випливають із поставлених перед дослідниками цілей і є їхньою конкретизацією. Так, для досягнення першої мети доцільно запланувати такі завдання:

• з'ясування реального стану соціально-психологічного клімату трудового колективу та його основної складової − відносин робітників та адміністрації;
• виявлення ступеня конфліктного напруження у трудовому колективі (високий, середній, низький) та стадії або фази його розгортання (початкова, найвища, завершальна) ;
• встановлення характеру причин, які викликали виникнення конфлікту (на особистісному рівні, унаслідок суперечностей щодо виконання виробничих завдань, пов'язаних з порушенням трудової дисципліни або на рівні соціально-економічних та організаційних складових виробничого процесу) ;
• вивчення взаємозв'язків між конфліктом та трудовою діяльністю робітників (чи впливає він, а якщо так, то наскільки – на кінцевий результат і якість праці).

Досягнення другої мети буде можливе, якщо виконати такі завдання:

• накреслити основні і допоміжні заходи, які, сприятимуть розв'язанню існуючого конфлікту;
• виробити конкретні рекомендації, скеровані на уникнення конфліктів у майбутньому;

з'ясувати, як узгоджуються запропоновані шляхи розв'язання та уникнення конфліктів з реальними можливостями:

а) даного підприємства;

б) галузі, до якої належить підприємство;

в) бюджетними ресурсами на міському, обласному та республіканському (в разі потреби) рівнях.

Ці та інші можливі завдання, послідовність їх вирішення встановлюють члени дослідницької групи, коли розробляють зміст першого пункту методологічного розділу програми. Вони можуть коректувати їх або навіть змінювати у випадках, коли плин конфлікту різко змінюється чи виникають нові обставини його протікання.

Визначення об'єкту і предмету дослідження.

Об'єктами конкретно-соціологічного дослідження на емпіричному рівні виступають реально діючі трудові колективи, соціальні групи, спільноти, соціальні інститути. Тому в широкому сенсі слова об'єктом дослідження є носії певної соціальної проблеми – люди, об'єднані у спільноти різного типу, а також їхня діяльність. Говорячи, наприклад, про конфлікт у трудовому колективі, ми маємо на увазі конкретні професійні, статеві, вікові, освітні групи робітників та представників адміністрації. У нашому випадку це можуть бути робітники якогось цеху, бригади, дільниці, з одного боку, і майстри, начальники цехів, завідувачі відділів та служб підприємства – з другого.

У програмі належить зафіксувати такі характеристики об'єктів дослідження:

• просторові (місто, район) ;
• часові (період початку і закінчення дослідження) ;
• галузеві (вид діяльності, що її досліджують; у даному разі це може бути промислове виробництво) ;
• соціально-демографічні (стать, вік, освіта, сімейний стан тощо).

Досить часто обраний об'єкт соціологічного дослідження занадто великий у кількісному плані для того, аби його можна було охопити суцільним дослідженням (наприклад, весь колектив робітників даного підприємства). Тоді виникає завдання визначення кола респондентів, тобто тих, хто підпадає під дослідження. Практика доводить, що у випадках, коли об'єкт дослідження налічує 500 і більше людей, єдино правильним є вибірковий метод. Це означає потребу відбору для дослідження не всієї (генеральної) сукупності робітників, а лише їх певної частини, тобто вибіркової сукупності.

Предметом конкретно-соціологічного дослідження є найбільш суттєві властивості і відносини об'єкта, пізнання яких є важливим для вирішення завдань, закладених у програму. Предмет дослідження формується на основі об'єкту дослідження, але не збігається з ним. Один і той же соціальний об'єкт (наприклад, трудовий колектив) можна вивчати для вирішення різних завдань, а отже, він передбачає безліч предметів. Тому визначення предмету дослідження одночасно визначає межі, в яких конкретний об'єкт досліджують у даному разі. Предметом нашого дослідження виступає стан соціально-психологічного клімату в трудовому колективі певного підприємства, зокрема взаємовідносини робітників та адміністрації.

Побудова предмету дослідження передбачає також процес вироблення відповідного понятійного апарату та його логічний аналіз.

Здійснення інтерпретації понять.

Інтерпретація основних понять дає змогу уточнити співвідношення тих елементів і властивостей досліджуваного явища, аналіз яких може дати цілісне уявлення про його фактичний стан, правильно пояснити причини його виникнення та результати. Процедура інтерпретації понять, як зазначає В Шаленко, – це певна послідовність пізнавальних і організаційних дій, необхідних для уточнення їх змісту, розробки операцій їх вимірювання. Інтерпретація понять забезпечує вимір і реєстрацію явищ, що їх вивчають, за допомогою кількісних показників та індикаторів.

Інтерпретація понять здійснюється через низку послідовних етапів. На першому етапі провадиться переведення