Соціологія: тези лекцій

Сім'я як соціальний інститут і мала соціальна група.

Структура, функції сучасної сім'ї. Типологія сім'ї.

Тенденції розвитку сучасної сім'ї.

Поняття про предмет соціології сім’ї.

Ця тема с перехідною від соціологічного аналізу особистості до вивчення соціальних спільнот, бо сім'я є найбільш давньою природною формою з’єднання людей, заснованою на кровноспоріднених зв'язках, і найпростішою вихідною спільнотою.

Соціологія сім’ї розглядається як спеціальна соціологічна дисципліна, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї та шлюбно-родинних відносин в конкретних культурних і соціально-економічних умовах. Центральною рядоутворюючою категорією цієї галузі соціологічного знання є поняття сім'ї.

Сім'я є об'єктом дослідження багатьох наук – історії, економіки, юриспруденції, психології, педагогіки, демографії, етнографії, соціології тощо. Кожна з них вивчас специфічні сторони функціонування і розвитку сім'ї під власним кутом зору і відповідно до свого предмету і методу. В демографії, наприклад, особливо розвинутим є напрямок дослідження ролі сім'ї і сімейної структури населення у його відтворенні; в соціальній психології – дослідження сімейних конфліктів і динаміки розвитку сімейних груп; в педагогіці увага акцентується на вивченні виховної функції сім'ї як одного з важливих факторів формування особистості. Етнографію цікавлять побут і культурні особливості сімей в різноманітних етнічних групах і спільнотах; правові науки займаються з'ясуванням юридичних аспектів розлучень, майнового стану сім'ї; для економіки одним з основних завдань є аналіз сімейного бюджету, стану сімейного споживання; історія досліджує виникнення сім'ї та форми її існування у різні періоди історії людства.

Соціологія сім'ї ставить перед собою завдання інтеграції досягнень цих наукових галузей і носить міждисциплінарний характер. Специфіка соціології сім'ї полягас в тому, що сім'я одночасно виступає у двох проявах: вона є малою контактною соціальною групою, певною формою взаємодії людей, з одного боку, і особливим соціальним інститутом, якій регулює відтворення людини за допомогою певної системи ролей, норм і організаційних форм, – з іншого.

Шлюб – історично обумовлена, санкціонована і регульована суспільством форма стосунків між жінкою і чоловіком, що визначає їх права і обов'язки стосовно одне одного і дітей.

Американський соціолог Н. Смелзер визначає поняття сім'ї наступним чином: сім'єю називається засноване на кровній спорідненості, шлюбі або усиновленні об'єднання людей, які пов'язані між собою спільністю побуту і взаємною відповідальністю за виховання дітей. Інші соціологи, погоджуючись в цілому з таким визначенням, додають до нього такі риси, як історично зумовлений характер сім'ї та її функціонування у різні історичні епохи, соціальна потреба суспільства в існуванні сім'ї, у фізичному і духовному відтворенні населення тощо. Підкреслюється, що з часом “сім'я-відносини” розвинулась у “сім'ю-соціальну спільноту”. Сучасна сім'я визначається як інституйована спільнота, що складається на основі шлюбу, породженій ним спільній правовій та моральній відповідальності батьків за здоров'я дітей, їх соціалізацію та виховання.

Сім'я як соціальний інститут і мала соціальна група.

Як мала соціальна група, вказує М. Мацковський, сім'я розглядається у тих випадках, коли дослідженню підлягають і відносини між індивідами, які складають сім'ю. Цей підхід дозволяє з'ясувати мотиви і причини розлучень, динаміку родинних відносин, характер стосунків між батьками й дітьми. Ці проблеми міжособистісної взаємодії тісно пов'язані з існуючими в суспільстві нормами, цінностями і взірцями поведінки і зумовлені соціокультурними та соціоекономічними умовами життєдіяльності групи.

На думку Мацковського, при аналізі сім'ї як малої соціальної групи або спільноти доцільно виділити три основні типи характеристик:

а) характеристики групи в цілому: цілі і завдання сімейної групи, склад і структура сім'ї, соціально-демографічний склад сім'ї, групова згуртованість, групова діяльність і характер групової взаємодії, структура влади, спілкування в сім'ї тощо;

б) характеристики зв'язків і відносин сімейної групи з більш широкими соціальними системами в рамках соціальної структури суспільства; в цьому випадку виділяються і аналізуються насамперед функції сім'ї по відношенню до суспільства;

в) цілі, завдання і функції по відношенню до індивіда, групова регуляція поведінки і взаємодії індивідів у сім'ї, груповий контроль; групові санкції, сімейні цінності, норми і взірці поведінки, включеність індивіда в сім'ю, його задоволеність перебуванням в ній.

Як соціальний інститут сім'я аналізується в тих випадках, коли слід з'ясувати, у якій мірі спосіб життя сім'ї, її функціонування відповідають потребам суспільства. Модель соціального інституту є надзвичайно важливою для прогнозів майбутніх змін сім'ї. На думку Мацковського, соціолога-дослідника цікавлять перш за все взірці сімейної поведінки, усталені ролі, виконувані її членами, особливості формальних і неформальних норм і санкцій у сфері шлюбно-сімейних відносин. Одні норми, обов'язки і права носять юридичний характер і регламентуються законодавством (питання про володіння майном, про матеріальні зобов'язаній батьків стосовно дітей і один одного, про мінімальний вік вступу до шлюбу, про юридичні підстави для розірвати шлюбу, про права і обов'язки колишнього подружжя, пов'язані з утриманням і вихованням дітей, володінням майном після розірвання шлюбу і т. ін.). Інші норми шлюбу регулюються мораллю, звичаями, традиціями. До них належать норми залицяння, шлюбного вибору і дошлюбної поведінки, розподіл влади і обов'язків між подружжям, характер сімейного дозвілля тощо. Така ж моральна регламентація розповсюджується на процес розлучення, відносини з рідними, друзями.

Кожна з двох парадигм у вивченні сім'ї має свою специфіку: внутрішні зв'язки всередині сім'ї досліджуються крізь призму понять, що характеризують малу групу; парадигма соціального інституту орієнтована насамперед на зовнішні зв'язки сім'ї,

Дослідники проблем