Статистика праці

тощо.

Стратифікація генеральної сукупності здійснюється з метою адекватного відображення у вибірці основних особливостей адміністративно-територіального поділу, а також для забезпечення відбору з більш однорідних за основними характеристиками сукупностей домогосподарств. Відповідно до цього в межах кожного регіону України виділяються наступні страти: міські ради з чисельністю населення 100 тис. осіб і більше, міські та селищні ради з чисельністю населення менше 100 тис. осіб та адміністративні райони по сільській місцевості (міське населення районів не включалось до страт по сільській місцевості). Обсяг вибірки розподіляється по стратах пропорційно чисельності населення

З 2004 року у сільській місцевості вибірка охоплює всі сільські райони. До цього обстежувались лише 189 випадково відібраних районів.

Формування вибірки домогосподарств у сільській місцевості здійснюється за рахунок двох складових – вибірки безпосередньо для обстеження економічної активності населення та вибірки для обстеження домогосподарств з питань їх сільськогосподарської діяльності. На разі при побудові вибірки обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств відбір сільських рад здійснюється пропорційно площі земель.

З 2004 року у вибірці реалізовано нову схему ротації домогосподарств, за якою кожне відібране домогосподарство повинно опитуватися 6 разів. Опитування 3 місяці поспіль - перерва у 9 місяців - 3 місяці поспіль опитування. Щомісячна вибіркова сукупність домогосподарств становить 18,5 тисяч .

Значення надійності основних абсолютних та відносних показників економічної активності населення (стандартна та гранична похибки вибірки, коефіцієнти варіації) розраховуються щоквартально у розрізі статі та місця проживання населення, а в середньому за рік ще додатково за віковими групами та освітою. 

Отримані оцінки основних показників економічної активності є достатньо надійними як для рівня України в цілому, так і за виділеними розрізами. Так, коефіцієнт варіації для оцінки середньорічної чисельності економічно активного населення для рівня України дорівнює 0,7%, що свідчить про високу надійність оцінки. Коефіцієнт варіації для оцінки чисельності економічно активного населення має найбільше значення для рівня міського населення України – 0,9%. Квартальні дані є також достатньо надійними, їх можна використовувати як для кількісного, так і для якісного аналізу.

Такий же досить високий рівень надійності мають оцінки показника чисельності зайнятого населення, для якого максимальне значення коефіцієнта варіації не перевищує 1,7% для сільського населення у другому кварталі.

Для оцінок чисельності безробітного населення максимальне значення коефіцієнта варіації становить 4,9% для жінок у третьому кварталі. Таким чином, надійність оцінок чисельності безробітного населення є дещо нижчою, ніж оцінок чисельності економічно активного та зайнятого населення. 

3.  Методологія розрахунку даних

Основою розрахунку показників економічної активності, зайнятості та безробіття, що отримуються за матеріалами вибіркових обстежень, є поширення вибіркових даних за відповідями респондентів віком 15-70 років на генеральну сукупність населення України відповідного віку. Для цього розраховується система статистичних ваг, що призначені, головним чином, для врахування :

• імовірностей відбору домогосподарств;
• фактичних рівнів відмов домогосподарств та окремих осіб від участі в обстеженні;
• гармонізації результатів обстеження з даними демографічної статистики щодо чисельності та статево-вікової структури населення тощо.

Одиницями спостереження, виходячи з інформації, що отримується, та на основі якої робляться заключні висновки, є всі особи обстежуваного віку, які проживають у домогосподарствах і підлягають обстеженню. Домашнє господарство охоплює всіх осіб, що спільно проживають та ведуть домашнє господарство.

Інші аспекти (наприклад, коригування з урахуванням сезонних коливань, запобігання розголошення даних, базові роки, звітні роки, перехід від використання фіскальних років до календарних років)

Дані не коригуються для урахування сезонних коливань.

4. Аналіз показників

Загальний стан ринку праці в країні та її регіонах характеризує показник „Рівень безробіття”. Він розраховується як відношення чисельності безробітних до економічно активного населення (робочої сили). Цей показник використовується для оцінки ситуації на ринку праці України, в тому числі у порівнянні з іншими країнами світу, прогнозування, розробки й оцінки програм соціально-економічного розвитку, зайнятості, для макроекономічних розрахунків, наукових розробок, міжнародних співставлень тощо.

В останні роки рівень безробіття в Україні неухильно скорочується. Якщо у 2000 році він дорівнював 11,6% економічно активного населення, у 2001 році – 10,9%, то в середньому за 2006 рік зазначений показник вже становив 6,8%.

За даними Державного комітету статистики, у І кварталі 2007 року ситуація на ринку праці України поліпшилася: чисельність зайнятого населення віком 15–70 років, порівняно з відповідним періодом минулого року, збільшилась на 104,3 тис. осіб та становила 20,5 млн. осіб. Рівень зайнятості населення віком 15–70 років зріс з 57,1% до 57,6%. 

Чисельність безробітних у віці 15-70 років (за методологією МОП), за означений період, зменшилась на 110,7 тис. і склала 1,6 млн. осіб. Рівень безробіття у цілому по Україні скоротився з 7,9% до 7,4% економічно активного населення у віці 15-70 років, і відповідає середньому рівню безробіття в країнах Євросоюзу (27 країн). При цьому, зростання обсягів і рівня зайнятості та зменшення обсягів і рівня безробіття (за методологією МОП) відбулося в усіх регіонах України. При цьому, рівень безробіття, наприклад, в Іспанії становив 8,2%, у Франції – 8,8%, в Словачинні – 11,1%, у Польщі – 11,8%.

Слід зазначити, що безробітні можуть шукати роботу самостійно або за допомогою державної служби зайнятості.

У січні-травні поточного року послугами центрів зайнятості вже скористалися майже 1,5 млн. незайнятих громадян та 157,4 тис. роботодавців. Чисельність