тільки на економічну і політичну ситуацію в цих країнах. Через те, що Україна і Польща є найбільшими центральноєвропейськими країнами, відносини між ними можуть визначити мінімальний стандарт взаємин між членами ЄС і країнами, які не вступатимуть до Євросоюзу в близькій і середньостроковій перспективі. Шляхи розв’язання проблем, пов’язаних із розширенням ЄС, визначені Україною і Польщею, слугуватимуть мінімальним стандартом для розв’язання такого роду проблем меншими країнами. Від рівня інтенсивності і динаміки двосторонніх стосунків значною мірою залежить швидкість, з якою Україна зможе стати повноправним членом європейської та євроатлантичної спільноти, а разом з тим і подолати економічні й політичні труднощі. Зміцнення стосунків з Польщею сприятиме досягненню стратегічної мети зовнішньої політики України – інтеґрації з європейськими та євроатлантичними структурами.
Пошук
Стратегічне партнерство в українсько-польських відносинах
Предмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
18
Мова:
Українська
Останні десятиліття стали етапом кардинальних змін загальносвітового та загальноєвропейського масштабів, які суттєво вплинули і на українсько-польський діалог. У результаті розпаду СРСР, зникнення світової соціалістичної системи і відновлення української державності стосунки між українцями та поляками отримали новий позитивний поштовх для подальшого розвитку, виходячи з національних інтересів двох незалежних держав. Негативний потенціал історичного протистояння двох націй поступово відходить на другий план. Польща є єдиною країною реґіону ЦСЄ, яка підтвердила свою готовність виступати стратегічним партнером нашої держави у відповідному внутрішньодержавному документі програмного характеру («Стратегія безпеки Республіки Польща»), який був схвалений Урядом Республіки Польща у січні 2000 р.
Українсько-польські взаємини потребують нового наукового осмислення в умовах нової геополітичної ситуації, яка склалася в Європі і світі та змушує наші держави у багатьох випадках спільно підходити до формування і реалізації своєї зовнішньополітичної діяльності. І, власне, проголошення українсько-польського стратегічного партнерства підтвердило необхідність відкориґованих і прогнозованих дій обох країн для забезпечення власних національних інтересів.
Стратегічні відносини між Україною і Польщею можуть виступити засобом, за допомогою якого обидві держави здатні вирішувати власні політичні та економічні завдання в умовах нових геополітичних реалій. Каталізатором двосторонньої активності виступають також процеси розширення Організації Північноатлантичного договору та Європейського Союзу, членами яких вже є Польща і членства в котрих прагне Україна. Обидві держави активно співпрацюють у рамках міжнародних та європейських організацій (ООН, ОБСЄ, Рада Європи, ЦЄІ).
Зовнішня політика Польщі помітно позначилася на процесах формування і розвитку української міжнародної діяльності. Нагадаємо, що Польща першою серед країн світу визнала незалежність України: факт, який об’єктивно доводить переосмислення ролі української державності для польської безпеки.
Стосунки між Україною та Польщею мають значне підґрунтя для розвитку і засновані на чотирьох чинниках, спільних для обох теренів:
геополітичному. Україна та Польща знаходяться у так званій «сфері Між- мор’я» – території поміж Балтійським та Чорним морями, на головних транспортних коридорах, що сполучають Північ – Південь та Схід – Захід Євразії, басейни Балтійського та Чорного морів, великі та перспективні нафтові й газові родовища у Середній Азії, Сибіру та Кавказі із споживачами у Європі. На півдні Україна має широкий вихід до незамерзаючої акваторії Чорного моря, а відтак у Середземномор’я та на Близький Схід. І саме через Україну може відбуватися процес реальної, а не декларативної, як досі, економічної інтеґрації країн Східної Європи у Європу.
Обидві держави розташовані у реґіоні центрально-східної Європи, який, мабуть, є одним з найперспективніших з погляду динаміки розвитку реґіоном Європи в найближчому десятиріччі, він дуже вигідно розташований, володіє великими природними і людськими ресурсами. А Україна і Польща – це дві найбільші країни Центральної Європи. Найбільші за територією, найбільші за ресурсами. Україна та Польща – безпосередні сусіди, їхній взаємний кордон доволі довгий;
економічному. Україна і Польща були членами єдиної економічно-політичної структури, а їхнє сучасне становище детерміноване структурою національних економік радянської доби. Обидві країни переходять від системи державного управління економікою до вільного ринку і намагаються спільно використовувати досвід реформування економіки в країнах, які переходять або перейшли від адміністративної економіки до ринкової. Проте Польща на цьому шляху просунулася значно далі, ніж Україна. Саме тому для нас також надзвичайно важливим і цікавим є польський досвід реформування економіки. Економіки обох держав, кожна іншою мірою, потребують економічних інвестицій та економічної допомоги з боку економічно розвинених європейських держав.
Польща та Україна прагнуть до співпраці та членства у європейських економічних структурах, і Польща уже в травні 2004 р. стала членом Європейського Союзу. Наші держави можуть реалізувати великі спільні проекти, які безпосередньо впливатимуть на безпеку не лише України і Польщі, але й на європейську безпеку. Як, наприклад, проект транспортування енергоносіїв з Центральної Азії та Кавказу до Європи через територію України та Польщі, великі транспортні проекти, пов’язані з розбудовою залізниць та автомобільних шляхів між Чорним і Балтійським морями.
Як сусіди, ми потрібні один одному для формування політики щодо нашого ре- ґіону, а також задля глобальних процесів, учасником яких стала Центрально-Східна Європа зовсім недавно, і які будуть вирішувати майбутнє світу: вільне переміщення капіталів, зростання значення нових технологій, інформаційна та комунікативна інтеґрація.
Попри всі проєвропейські декларації, значну частину своїх економічних інтересів Польща бачить на Сході – у тому числі і в Україні – і не хоче втрачати ці перспективні ринки та впливи в Україні;
соціально-демографічному. Обидві держави з огляду на ряд демографічних показників є доволі близькими. Між громадянами обох країн також