сімнадцять важливих напрямків, починаючи з цінової політики та цінового регулювання і закінчуючи заходами по ідеологічній підтримці стратегії розвитку регіонального аграрного ринку. Реалізація більшої частини запропонованих в концепції напрямків регіональної політики можлива в умовах певної стабілізації економічних відносин, передумови якої почали з'являтися на аграрному ринку Сумської області.
Пошук
Стратегія розвитку регіонального аграрного ринку та його інфраструктури
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
36
Мова:
Українська
Глобалізація світових аграрних ринків потребує дуже виваженого регулювання продовольчих ринків і певних “страхових гарантій” для запобігання деформацій пропорцій аграрних ринків. В зв'язку з цим в дослідженні розглядається можливість збільшення потенціалу товарного виробництва сільськогосподарської продукції на шляхах інтеграції, кооперації, концентрації виробництва, що відображені в концептуальних напрямках регіональної політики. Розроблено пропозиції відносно напрямків регіональної політики по найбільш важливим підкомплексам аграрного ринку (ринкам зерна, цукру, насіння соняшнику, м'ясо-молочної продукції).
Обґрунтовано систему пріоритетів розвитку АПК регіону, до яких віднесено наступні: інтенсифікація розвитку інфраструктури аграрного ринку; підвищення конкурентоспроможності сільгосппідприємств; включення сільськогосподарських земель в економічний обіг; створення комп'ютерної системи інформаційного забезпечення регіонального аграрного ринку; формування ефективної системи підтримки учасників аграрного ринку; забезпечення просування сільськогосподарської продукції регіону на світові ринки та створення умов для цього; створення умов для виробництва та реалізації екологічно чистої продукції.
При визначенні головних шляхів подальшого формування ринкової інфраструктури особливу увагу звернуто на функціонально-структурний аспект в організації інфраструктури, який ґрунтується на засадах створення багаторівневої розподільчої системи просування сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки. Для оцінки рівня розвитку інфраструктури і визначення потреби в інфраструктурному забезпеченні був обраний метод Беннета, що базується на розрахунку інтегрованого показника оцінки розвитку інфраструктури з використанням наступної базової формули:
(1)
__
де Aij – значення j-го показника в i-му регіоні; m – число регіонів;
n – число показників; ni – число показників, що маються для даного регіону i
Підрахунок фактичних і прогнозних рівнів інтегрованих показників інфраструктурного забезпечення за наведеною формулою довів, що розрив між значенням фактичного і прогнозного інтегрованих показників дуже суттєві: прогнозне значення показника перевищує фактичне майже в п'ять разів.
Прогнозування допомогло визначити шляхи вирішення проблеми інфраструктурного забезпечення регіонального аграрного ринку, зокрема була запропонована програма розбудови інфраструктурного забезпечення оптового аграрного ринку регіону, яка включає в себе створення профільно-оптових формувань, виробничо-посередницьких оптових формувань; розвиток мережі оптово-продовольчих ринків; формування логістичних сервісних систем. В програмі особлива увага приділена удосконаленню таких форм оптової торгівлі, як біржова торгівля, аукціони, ярмаркова торгівля, виставки-продажі, оптово-реалізаційні бази, торгові доми, сільськогосподарські ринки з оптовими секціями, обслуговуючі збутові кооперативи.
На біржовому ринку регіону пропонується: утворення системи складських свідоцтв, впровадження механізмів торгівлі товарними деривативами (форвардними, ф'ючерсними і опціонними контрактами, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція), удосконалення розрахунково-клірингового обслуговування та стандартизація документообігу, створення державного регіонального колегіального органу з питань контролю за організацією біржового сільськогосподарського ринку, інше.
Запропонована комплексна регіональна програма виставково-ярмаркової діяльності (ВЯД), яка базується на двох аспектах, а саме стратегії виставково-ярмаркової діяльності і заходах з її стимулювання. Впровадження Програми ВЯД розраховано на 2002 – 2004 роки. Детально обґрунтовані переваги, які надасть впровадження програми ВЯД для сільськогосподарських товаровиробників. Надані рекомендації відносно форм і видів проведення виставок і ярмарків. Показаний порядок попереднього планування виставки (ярмарки), визначені заходи по формуванню інфраструктури виставково-ярмаркової діяльності.
Окремим блоком в програмі розбудови інфраструктурного забезпечення оптового аграрного ринку виділена аукціонна торгівля; основна увага при цьому звертається на систему заходів з підготовки аукціонів, та організацію заключної стадії проведення аукціонів. Надаються пропозиції по підготовці кадрів для проведення аукціонів. Розроблені рекомендації по організації обслуговуючих (сервісно-збутових) кооперативів; визначені переваги, які останні надають сільськогосподарським товаровиробникам.
Пропонується реалізація комплексу заходів, які б закріпили результати попереднього етапу реформування аграрного сектору, зміцнили стабілізаційні тенденції в аграрній економіці, підвищили конкурентоспроможність і експортний потенціал сільськогосподарських товаровиробників як головних учасників ринку. Розроблена модель організації інформаційної системи регіонального аграрного ринку та пропонуються механізми удосконалення інформаційної діяльності. Концептуальна ідея, яка покладена в основу моделі, включає в себе наступне: створення потужної мережі інформаційної системи АПК регіону, яка буде складатися з декількох підсистем; створення баз даних інформаційної системи та забезпечення функціонування інформаційної системи АПК в операційному середовищі UNIX засобами СУБД Oracle, розбудова комунікаційної системи здійснюється шляхом використання супутникового зв'язку; виділення в комплексі мережевої інформаційної системи АПК регіону підсистеми аграрного регіонального ринку (ICAPP) ; створення організаційної інфраструктури забезпечення роботи ІСАРР; сприяння створенню в складі ІСАРР інформаційного мережевого блоку регіонального біржового ринку; сприяння створенню інфраструктури мережевої інформаційної системи АПК на рівні районів, підприємств АПК, асоціацій АПК тощо. Розрахунки показують, що потреба в коштах на технічне обладнання структурних одиниць інформаційної підсистеми, що буде державною регіональною власністю, може скласти 1, 97 млн. грн.
Окремо в моделі інформаційного забезпечення надано обґрунтування створення електронної біржі на базі “Сумиагропромбіржа” і компанії “Суми-Агроресурс”. Пропонується реалізація спільного технічного проекту по створенню 18 електронних площадок на базі районних представництв компанії “Суми-Агроресурс”, перший етап проекту буде коштувати біля 235 тис. грн. Передбачається створення робочих комп'ютерних місць безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах, тому пропонується здійснення певної програми перетворень існуючої інформаційної системи с. -г. підприємств (викладена схема дій по здійсненню цих перетворень).
Надані пропозиції по впровадженню ефективних механізмів взаємовідносин між учасниками регіонального аграрного ринку, які стосуються ціноутворення, контрактацій і клірингу, електронних біржових торгів, іпотечного кредитування