Структура військової організації України

в) Військово-Морські сили.

До видів ЗС України входять також роди військ (сил), інші військові формування й об'єкти, необхідні для забезпечення обороноздатності держави та передбачені чинним законодавством, зокрема: танкові, артилерійські, ракетні, зв'язку, інженерні, десантні (аеромобільні) тощо.

Загальна структура ЗС України, види, роди військ (сили),. їх чисельний склад, озброєння, фінансове та матеріально-технічне забезпечення затверджується Верховною Радою України за поданням Президента України (ст., 85 п. 22 Конституції; ст. 4 Закону України «Про оборону України»). Загальне керівництво ЗС України здійснює Президент України як Верховний Головнокомандуючий ЗС та Голова Ради національної безпеки і оборони України (ст. 106, 107 Конституції). Безпосереднє керівництво ЗС України здійснює Міністерство оборони України; основним органом оперативного управління ЗС України є Генеральний штаб Збройних Сил України.

Функції та повноваження МО України по керівництву ЗС України визначаються на основі Законів України «Про Збройні Сили України», «Про оборону України», інших законодавчих актів України та Положення про Міністерство оборони України (1997), яке затверджується Президентом України,

Дислокація та розташування військових об'єднань, з'єднань, частин і підрозділів здійснюється відповідно до вимог Воєнної доктрини, стратегічних та оперативних планів, розроблених МО України; плани дислокації та розташування ЗС затверджуються Президентом України. Законодавство України забороняє Міністрові оборони без дозволу Президента України здійснювати зміни у

дислокації та розташуванні військ від з'єднання і вище (ст. 9 Закону України «Про Збройні Сили України»).

Принципи та ознаки будівництва Збройних Сил України. Будівництво і діяльність Збройних Сил України здійснюється за відповідними принципами. Основними з них є:

а) верховенство права; законність і правопорядок; дотримання військової дисципліни;

б) єдиноначальність, колегіальне вироблення рішень і підзвітність конституційним органам державної влади;

в) проведення оперативно-тактичної, мобілізаційної, бойової та морально-психологічної підготовки особового складу з урахуванням законів збройної боротьби та принципів воєнного мистецтва;

г) комплектування на основі загального військового обов'язку і за контрактом (добровільності вступу на кадрову військову службу) з поступовим переходом до професійної армії;

д) гласності в діяльності Збройних Сил України та збереження державної і військової таємниці;

е) гарантованого соціально-правового захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей;

є) позапартійності; діяльність будь-яких політичних партій і рухів у ЗС України забороняється, а також заборона військовослужбовцям особисто брати участь у діяльності зазначених структур поза Збройними Силами;

ж) військово-патріотичне виховання військовослужбовців, допризовної та призовної молоді на національно-історичних традиціях.

Якісними ознаками будівництва ЗС України є: бойова здатність, бойова ефективність, бойова стійкість, мобільність, інформованість, керованість, живучість, готовність до відмобілізування і виконання бойового завдання (ст. 8 Конституції; ст. 2. 2. Воєнної доктрини України; ст. З Закону України «Про Збройні Сили України»; ст. 5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (1991).

Підготовка Збройних Сил до захисту країни від агресії. Бойова готовність, дислокація Збройних Сил на території України визначається необхідністю загальнодержавних та організаційно-правових заходів щодо ефективної оборони сухопутних і морських кордонів на всіх напрямах, забезпечення повітряно-космічної оборони важливих адміністративних центрів, промислових і потенційно небезпечних об'єктів.

У збалансованому будівництві видів Збройних Сил, родів військ та спеціальних військ законодавством України, військово-правовими актами пріоритет у розвитку віддається високоточній зброї, підвищеної могутності, силам і засобам розвідки, повітряно-космічної оборони, радіоелектронної боротьби, ракетним військам, авіації та аеромобільним частинам, перспективним типам надводних кораблів і підводних човнів.

Згідно із Законом України «Про оборону України», Воєнною доктриною Збройні сили України оснащуються єдиними системами автоматизованого управління, зв'язку, електронно-вогневої дії та метрологічного забезпечення. В інтересах усіх видів ЗС і родів військ на території України створюється єдиний інформаційний простір. Відповідно до щорічного наказу Міністра оборони по підготовці Збройних Сил в новому навчальному році особовий склад у процесі оперативно-тактичної, мобілізаційної та бойової підготовки оволодіває оборонними, контрнаступальними та наступальними видами дій. При цьому особливе значення надається виборові ефективних форм і способів воєнних дій, які відповідають обстановці, що склалася, забезпечують перехоплення ініціативи у противника та її утримання.

Система навчання і виховання кадрів ЗС України є складовою частиною загальнодержавної системи освіти і згідно із Законом України «Про освіту» (19£і) забезпечує підготовку військових фахівців у мирний та воєнний час,

Загальний військовий обов'язок форми його реалізації та законодавче регулювання. Захист Вітчизни є конституційним обов'язком кожного громадянина України,, справою всього її народу. Загальний військовий обов'язок встановлюється державою (от. 17, 65 Конституції). Соціальним призначенням загального військового обов'язку є забезпечення комплектування Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Внутрішніх військ МВС України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України як у мирний, так і у воєнний чає достатньою кількістю особового складу військовослужбовців всіх категорій, а також підготовки населення до захисту України.

Суб'єктами загального військового обов'язку є громадяни України. Цей обов'язок не поширюється на іноземних громадян і осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Порядок і форма виконання громадянином загального військового обов'язку залежить від: віку, статі, етану здоров'я, професії, освіти, сімейного етану, а також від часу його виконання (мирний чи воєнний чає).

Законодавством встановлені такі форми реалізації громадянами України загального військового обов'язку: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць;