Структура військової організації України

а) за сімейними обставинами;

б) за станом здоров'я;

в) для продовження навчання у середніх загальноосвітніх та професійних навчально-виховних закладах – до здобуття повної загальної середньої освіти, але не старше 21-річного віку, а студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з відривом від виробництва – до їх закінчення (зазначена відстрочка не поширюється на студентів коледжів, технікумів і училищ, що до них прирівнюються) ;

г) у зв'язку з депутатською діяльністю;

д) для продовження навчання в аспірантурі з відривом або без відриву від виробництва на весь період навчання (доповнення до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» в редакції від 4 червня 1997 р.) ;

е) призовникам-вчителям з вищою педагогічною освітою на весь період їх роботи в сільській школі.

Важлива проблема, яку доводиться вирішувати призовним комісіям, – це звільнення від призову на військову службу. Згідно з військовим законодавством, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються призовники:

а) визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;

б) не призвані на строкову військову службу чи альтернативну (невійськову) службу до досягнення 27-річного віку;

в) які мають духовний сан і штатну посаду в одній із зареєстрованих релігійних конфесій;

г) які постійно проживають за кордоном, якщо вони не мають постійного місця проживання в Україні;

д) батьки, рідні брати, сестри яких загинули чи померли або стали інвалідами під час проходження військової служби;

е) які закінчили курс навчання в навчальних закладах органів внутрішніх справ і продовжують службу в системі МВС України.

Військова служба за контрактом. Комплектування Збройних Сил за контрактом (добровільно) – один із важливих принципів & будівництва і поступового переходу до професійної армії. На військову службу у добровільному порядку приймаються особи, які відповідають відповідним вимогам військової служби, зокрема:

а) військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, ясі прослужили за призовом не менше одного року і мають відповідну професійну підготовку за фахом – на військову службу солдатів, матросів, сержантів і старшим за контрактом;

б) жінки віком від 19 до 35 років – на військову службу на посадах рядового і сержантського складу;

з) військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які прослужили на строковій службі не менше року, військовозобов'язані, які не мають військових звань офіцерського складу, а також жінки з відповідною спеціальною підготовкою, які мають вищу або середню спеціальну освіту, віком від 19 до 25 років – на військову службу прапорщиків і мічманів;

г) громадяни віком від 17 до 21 року, в тому числі ті, котрі досягай 17-річного віку в рік зарахування на навчання, а також військовослужбовці та військовозобов'язані віком від 18 до 23 років, які не мають військових звань офіцерського складу і виявили бажання вчитися у військово-навчальних закладах – на військову службу курсантів військово-навчальних закладів;

д) курсанти військово-навчальних закладів і офіцери запасу – на військову службу офіцерського складу;

е) офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, та жінки віком до 35-ти років, яким присвоєне військове звання офіцерського складу – на військову службу офіцерського складу.

У разі прийняття на військову службу між державою і громадянином укладається контракт, форма якого визначається Положенням про проходження військової служби громадянами України (затверджене Указом Президента України від 13 травня 1993 р.).

Альтернативна служба. На основі встановленого державою загального військового обов'язку та гарантованої Конституцією України свободи совісті (ст. 35) законодавство визначає організаційно-правові основи альтернативної служби поза Збройними Силами України чи іншими військовими формуваннями, що запроваджується замість проходження військової служби за призовом.

Право на альтернативну (невійськову) службу, як вид виконання загального військового обов'язку, мають при наявності істинних релігійних переконань громадяни України, які належать до діючих згідно із законодавством релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та службу у Збройних Силах.

Альтернативну службу громадяни проходять на державних підприємствах, в установах та організаціях соціального забезпечення, охорони здоров'я і навколишнього середовища, а також у сфері комунального, сільського господарства тощо. Перелік галузей господарства і підприємств визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк альтернативної служби перевищує строк строкової військової служби в два рази. Час перебування громадян на альтернативній службі зараховується до їх загального трудового стажу.

Для проходження альтернативної служби громадяни особисто подають до комісії у справах альтернативної служби за місцем проживання мотивовану письмову заяву, яка розглядається комісією у двомісячний строк у присутності заявника; йому ж видається на руки рішення комісії про проходження альтернативної служби. Рішення комісії у справах альтернативної служби може бути оскаржене у судовому порядку (ст. 29 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»).

Громадяни проходять альтернативну службу, як правило, в межах населеного пункту за місцем постійного проживання або місцевості, звідки вони мають можливість щоденно повертатися до місця постійного проживання. Проте,