Створення бази даних оптичних лазерів

Схема баз даних (англ. database schema) – це структура системи баз даних описана формальною мовою, яка підтримується системою управління баз даних (СУБД) і відноситься до організації даних для створення плану побудови бази даних з розподілом на таблиці. Формально схема баз даних представляє собою набір формул (правил), які називаються обмеженнями цілісності. Обмеження цілісності забезпечують сумісність між всіма частинами схеми. Всі обмеження виражаються однією мовою.

Поняття схеми бази даних відіграє ту ж роль, що і поняття теорії в численні предикатів. Модель цієї «теорії» точно відповідає базі даних, яку можна побачити в будь-який момент часу як Математичний об'єкт|математичний об'єкт. Таким чином, схема може містити формули, що представляють обмежені цілісності спеціально для додатків і обмеження спеціально для типу бази даних, які виражені на одній мові баз даних. В реляційній базі даних, схема визначає таблиці, поля, відношення, індекси, пакети, процедури, функції, черги, тригери, типи даних, послідовності, матеріалізовані уявлення, синоніми, посилання баз даних, каталоги, Java, XML-схеми та інші елементи.

Схеми, як правило, зберігається в словнику даних. Хоча схема визначена в тексті мови бази даних, цей термін часто використовується для графічного позначення структури бази даних. Іншими словами, схема – це структура бази даних яка визначає об'єкти в базі даних.

В системі баз даних Oracle, термін «схема» має дещо інший відтінок. Для інтерпретації в базі даних Oracle використовується термін схема об'єкта.

 

 

У зв’язку з розвитком інформаційних ресурсів, появою нових інформаційних та інформаційно-пошукових систем з’явилась необхідність зберігати та опрацьовувати великі набори даних. Ефективна обробка даних ставить перед розробниками програмного забезпечення ряд задач: як організувати інформацію в пам’яті комп’ютерів, які операції по її обробці є найбільш зручними та потрібними. Розвиток методів розв’язання таких задач привів у 60-х роках ХХ століття до появи поняття бази даних, яке є одним із центральних в інформатиці.

Під базою даних (БД) розуміють сукупність взаємозв’язаних та спеціальним чином організованих даних деякої предметної області, які зберігаються на зовнішніх носіях інформації і доступ до яких мають різні користувачі для розв’язання своїх задач. БД є інформаційною моделлю зовнішнього світу. У ній зберігаються відомості про об’єкти, їх властивості та характеристики.

Суттєві ознаки БД:

Сукупність повідомлень чи даних;

Повідомлення мають одинакову структуру і відносяться до однієї галузі;

Дані організовано спеціальним чином;

Форма -це об’єкт бази даних, призначений для введення та відображення інформації. Форма містить поля, у які користувач може вводити дані або їх редагувати.

Загальноприйнято, що дані до баз даних вводяться за допомогою форм, а зберігаються у вигляді таблиць.

 

 

вона повинна бути довготривалою, оскільки дані з БД для розв’язування задач використовуються неодноразово;

мати прямий (а не послідовний) доступ до даних, як цього вимагають сучасні методи обробки даних.

За способом подання інформації із предметної області БД поділяють на фактографічні та документальні. У БД фактографічного типу фіксуються дані про події, явища, процеси, а також їх характеристики. У БД документального типу зберігаються набори документів, які містять інформацію про стан деякої предметної області. Перед створенням БД вибирають модель подання даних в ній, яку ще називають її типом.

 

 

Модель даних – це система правил, згідно з якими створюють структури даних, здійснюють доступ до даних та змінюють їх.

На даний час найбільш широко використовуються ієрархічна, мережева та реляційна моделі даних (відповідно типи БД).

В ієрархічній БД відношення між різними типами записів мають деревоподібну структуру. Елементи такого дерева відношень називають вузлами. На найвищому рівні ієрархії є вузол, який не підпорядковується жодному іншому, він називається коренем дерева. Кожний інший вузол підпорядковується тільки одному вище стоящому.

Найбільшого розповсюдження набула реляційна модель, основним способом подання даних в якій є двомірна таблиця. Зв’язки між записами різних типів тут організовуються через спільні поля. Кожний файл даних в такій моделі містить дані, які можна подати у вигляді таблиці, колонки якої відповідають окремим полям, а рядки – записам. Кожна колонка таблиці має ім’я і містить однорідні дані (однакового типу). Перевагою таких БД є наглядність і зрозумілість організації даних, швидкість пошуку потрібних даних. У БД реляційного типу зручно здійснювати сортування даних, вибірку даних, що задовольняють певним умовам. До реляційних БД можна звести ієрархічні та мережеві БД. Протягом останніх років стали досліджуватись постреляційні моделі, найбільш перспективною з яких вважається об’єктно-орієнтована модель даних. Утім вона значною мірою відтворює ідеологію ієрархічної моделі, її розвиток відбувається повільно, тож на ринку СКБД, скоріш за все, ще тривалий час домінуватимуть реляційні системи.

 

 

12 правил Кодда – набір 13 правил (пронумерованих від нуля до дванадцяти) запропонованих Едгаром Коддом, спроектовані для визначення того чи є СКБД реляційною. Іноді їх жартома називають «Дванадцять наказів Кодда». Кодд створив ці правила як частину своєї кампанії запобігання розмиванню його бачення реляційності оскільки продавці систем керування базами даних