Сучасні уявлення про природну систему тваринного світу (зоологія, як наука про тваринний світ, розвиток, сучасне положення, роль у біосфері та житті людини; класифікація тварин; основні морфо-фізіологічні рівні тваринних організмів)

1. Значення тварин у природі й житті людини

2. Подібність та відмінність тварин і рослин

3. Класифікація тварин

4. Основні морфо-фізіологічні рівні тваринних організмів

 

Зоологія – наука про тварин – один з розділів біології. Вона вивчає видовий склад тварин, їхні морфологію, життєдіяльність, поширення, індивідуальний та історичний розвиток, взаємовідносини із середовищем існування, поведінку тощо. Одним із завдань зоології є розробка способів охорони й перетворення тваринного світу з метою задоволення потреб людства.

У XX ст. із зоології виділились окремі дисципліни: протозоологія, яка вивчає найпростіших, гельмінтологія – паразитичних червів, або гельмінтів, арахнологія – павукоподібних, ентомологія – комах, іхтіологія – риб, орнітологія – птахів, теріологія – ссавців, і багато інших.

На земній кулі немає такого місця, де б не жили ті чи інші представники тваринного світу. Вони пристосувались жити на поверхні Землі та в її верхніх шарах, у повітрі і воді. Багато видів тварин пристосувались паразитувати в організмі або на організмі рослин, тварин і людини.

Тварини різняться своїм способом життя і будовою. Одні з них мають великі розміри (наприклад, довжина деяких видів китів досягає 30 м), інші – мікроскопічні організми (різні види найпростіших).

 

 

Як у природі, так і в житті людини тварини мають величезне значення. Вони постачають продукти харчування для людей і сировину для промисловості. Тварин використовують як робочу худобу, як моделі для вивчення хвороб та лікування їх, від них отримують імунну сироватку. Багато видів комах запилюють рослини, підвищуючи врожай сільськогосподарських культур. Птахи знищують комах – шкідників лісів, парків, полів. Тварини очищують водойми, беруть участь в утворенні грунту, знищенні трупів тварин і решток рослин. Серед тварин багато шкідників сільського господарства (членистоногі, гризуни), збудників та переносників хвороб.

Під час створення нових систем, механізмів і приладів використовують принципи будови й функції організмів тварин (а іноді й рослин), які вивчає наука біоніка (гр. bios – життя).

Для раціонального використання різних корисних тварин, і ефективної боротьби з шкідниками потрібно вивчати особливості їхньої біології в конкретних умовах зовнішнього середовища. Наприклад, до останнього часу вважалось, що всі хижаки завдають шкоди людині, і їх знищували. На підставі ретельного вивчення поведінки різних хижаків було встановлено, що вовки насамперед знищують слабких і хворих тварин, а птахи – гризунів, які завдають багато шкоди лісовому й сільському господарству. Тому певний рівень чисельності хижаків необхідний для нормального існування біоценозів.

 

 

У зв'язку з тим, що тварини й рослини виникли від одного предка, між ними є багато подібних рис як у морфології, так і в життєдіяльності. Організми тварин і рослин складаються з клітин, які формують тканини, органи і системи органів. До складу клітин як тварин, так і рослин входять білки, жири, вуглеводи та інші складні органічні речовини. Для рослин і тварин характерні: обмін речовин, що забезпечує самооновлення, живлення, дихання, ріст, розмноження, подразливість, рух.

Особливе місце посідають організми, здатні живитися змішано (міксотрофно). Наприклад, евглена зелена на світлі живиться як рослина, а в темряві – як тварина. Деякі комахоїдні рослини, а також рослини-напівпаразити та інші, можуть живитися не лише автотрофно, а й гетеротрофно. Такий спосіб живлення свідчить про значну подібність рослинних і тваринних організмів. Про це саме свідчить подібний гетеротрофний тип живлення у різних груп живих організмів (людина і тварина, з одного боку, і більшість бактерій, грибів – з іншого).

Проте між рослинами і тваринами є істотні відмінності (табл. 1).

 

Таблиця 1

Основні відмінності між тваринами і рослинами

Тварини Рослини

Переважна більшість видів живиться гетеротрофно. Окремі види – міксотрофно (евглена зелена та інші джгутикові, що містять хлорофіл) Величезна кількість видів зелених рослин живиться автотрофно – фототрофи і деякі види бактерій – хемотрофи

Пластид у клітинах відсутній Клітини мають пластиди

Клітинного соку немає. У найпростіших є лише дрібніші вакуолі, які виконують травну й видільну функціїУ клітинах значні за об'ємом вакуолі, заповнені клітинним соком

У переважній більшості випадків захоплення їжі відбувається активно; їжа перетравлюється в травній системі або в травних вакуолях внутрішньоклітинноОрганів травлення немає, поживні речовини надходять в організм рослини осмотичним шляхом

Активно рухаються. Якщо прикріплені до субстрату, то це є вторинним пристосуванням. Є амебоїдний, джгутиковий, війчастий і м'язовий рухиЗа невеликим винятком (бактерії та деякі інші види рослин) до активного руху не здатні і частіше прикріплені до субстрату. Є ростові й тургорні рухи

Подразливість у вигляді таксисів і рефлексів

(безумовних і умовних) Подразливість у вигляді тропізмів і настій,

нутацій

Тканини: епітеліальна, сполучна, м'язова,

нервоваТканини: епітеліальна, твірна, основна,

провідна, механічна

Є клітинна мембранаКрім клітинної мембрани є товста й щільна оболонка, що складається з целюлози (клітковини) 

Мінеральні солі в цитоплазмі перебувають у розчиненому станіМінеральні солі можуть перебувати в цитоплазмі і у вигляді кристалів

Запасні вуглеводи у вигляді глікогену Запасні вуглеводи у вигляді крохмалю

Перетинка між дочірніми клітинами після мітозу виникає шляхом утворення кільцеподібної