Сучасні уявлення про природну систему тваринного світу (зоологія, як наука про тваринний світ, розвиток, сучасне положення, роль у біосфері та житті людини; класифікація тварин; основні морфо-фізіологічні рівні тваринних організмів)

 

 

В основу класифікації покладено філогенетичні відносини між тваринами, подібність їх за морфологічними, фізіологічними, екологічними та іншими ознаками. Така класифікація називається систематикою тварин і є одним із розділів зоології.

В біології однією з вищих таксономічних категорій (рангів) є царство (лат. regпит) :

1. Згідно з новою системою органічного світу, усі організми поділяють за відсутністю або наявністю в їхніх клітинах сформованого ядра відповідно на два надцарства – прокаріот і еукаріот. Надцарство прокаріот включає одне царство – дріб'янки, а надцарство еукаріот об'єднує три царства – рослини, гриби і тварини.

Таксони – (гр. taxis – розміщення, порядок) – групи споріднених організмів, яким можна надати певну таксономічну категорію (вид, рід, родина і т. д.).

На Землі налічується близько 1, 5 млн. видів тварин, які об'єднують у царство Тварин. До нього входить понад 20 типів, які об'єднують у два підцарства: одноклітинні і багатоклітинні. Кожне з цих підцарств поділяють на типи, класи, ряди, родини, роди і види. Багатоклітинні є двошарові (губки, кишковопорожнинні) та тришарові (решта). У двошарових, під час зародкового розвитку утворюється два шари (зародкові листки) : ектодерма і ентодерма, у тришарових – три зародкові листки: ектодерма, ентодерма і мезодерма. Губки та кишковопорожнинні мають променеву симетрію тіла; решта багатоклітинних – двобічну (білатеральну) симетрію. Через тіло променево-симетричних можна провести кілька площин симетрії, а через тіло двобічносиметричних – лише одну площину, яка поділяє їхній організм на дві частини, що дзеркально відбивають одна одну. Деякі двобічносиметричні тварини, в зв'язку з особливостями способу життя, втрачають двобічну симетрію тіла (черевоногі молюски, голкошкірі).

Двобічносиметричні тварини, за способом утворення рота в період ембріонального розвитку, поділяють на первинноротих (плоскі й кільчасті черви, молюски, членистоногі) і вторинноротих (голкошкірі, хордові). Тварин можна розподілити і за порожнинами тіла. До первиннопорожнинних відносять круглих червів, до вториннопорожнинних – кільчастих червів, голкошкірих та хордових. У молюсків вторинна порожнина редукована, у членистоногих – зливається із залишками первинної порожнини тіла, утворюючи порожнину двоякого походження – міксоцель.

2. Найбільша одиниця зоогеографічного районування земної кулі. Зокрема, сушу підрозділяють на 4 царства (геї) : Арктогея, Неогея, Нотогея і Палеогея. Світовий океан ділять на З царства: царство холодних і помірних морів Північної півкулі, Тропічне царство і царство холодних і помірних морів Південної півкулі.

Наступний таксономічний ранг підцарства – тип (гр. typos – відбиток, форма, тип) – вища систематична категорія, що об'єднує близькі (споріднені) класи тварин. Організми, які належать до одного типу мають спільний план будови. Часто тип поділяють на вищі ніж класи таксони – підтипи – проміжний таксон між класом і типом, що об'єднує ряд класів (наприклад, підтипи безчерепні, личинкохордові, хребетні).

Таксон, що об'єднує ряд класів у межах типу – надклас (лат. – superclassis). Наприклад, надклас риб.

Клас (лат. classis) – систематична категорія, що об'єднує споріднені ряди тварин.

Проміжний таксон між класом і рядом, що об'єднує кілька рядів – підклас (лат. – subgenus), наприклад, підклас Первозвірі, Справжні звірі та ін.

Кілька рядів у межах класу може об'єднувати і такий таксон як надряд (лат. superordo).

Таксон ряд (лат. ordo) об'єднує споріднені родини тварин. Наприклад, до ряду Горобцеподібні входять родини Жайворонкові, Ластівкові та ін. Близькі ряди становлять клас.

Родина (лат. – familia) – таксон, що об'єднує споріднені роди. Кількість родів, що входять до складу різних Родин коливається від одного до кількох сотень. Великі родини іноді поділяють на підродини. Споріднені родини об'єднують у ряди.

Рід (лат. genus) - таксон, що об'єднує близько споріднені, зв'язані спільним походженням, види. Види одного роду схожі між собою морфологічними та іншими особливостями. Кожний рід об'єднує багато або кілька видів, є роди представлені одним видом. Близькі роди об'єднують в родини.

Основною одиницею (таксоном) біологічної систематики є вид (лат. species) – якісний етап в еволюції.

Вид – сукупність особин, які в процесі розмноження дають плодючих нащадків, населяють певний ареал, володіють спільними морфо-фізіологічними ознаками і біологічно ізольовані в природі від інших подібних сукупностей. Вид – генетично закрита (або генетично стійка) система. Перше визначення виду належить Дж. Рею. Ч. Дарвін у праці «Походження видів» переконливо спростував зею незмінності видів.

У свою чергу, сукупність організмів одного виду, які займають певну територію в межах ареалу виду, і мають характерні для них морфологічні, фізіологічні та інші особливості становлять таксон підвид (лат. subspecies). Назва підвиду тринарна слів (складається з трьох), з яких перше означає рід, друге – вид, третє – підвид (наприклад, білка звичайна карпатська – Sciurus vulgaris carpathicus).

 

 

 

Це сукупність органів, що забезпечують переробку й засвоєння поживних речовин організмом тварини. У більшості найпростіших, функції органів травної системи виконують травні вакуолі (наприклад, у амеби), а в деяких (наприклад, у туфельки) є певні ділянки, через які вводиться їжа та виводяться відходи.

У примітивних багатоклітинних (губок, війчастих червів) їжа перетравлюється окремими клітинами. У кишковопорожнинних травна система представлена різноманітними гастральними (травними) порожнинами. У багатьох