Сутність і соціальне призначення держави

 

 

Розділ 1. Загальна характеристика держави

1.1. Історія виникнення держави

1.2. Сутність і соціальне призначення держави. Визначення поняття держави

1.3. Характеристика основних ознаки і функцій держави. Типи держави

Розділ 2. Основні підходи до визначення держави

2.1. Органічна теорія

2.2. Теологічна теорія

2.3. Теорія договірного походження держави

2.4. Історико-матеріалістична теорія

2.5. Психологічна теорія

Висновки

Список використаних джерел

 

Держава – це піч, яка палає на одних дровах – на людських!

Так про державу писав відомий радянський письменник Чингиз Айтматов. І справді, кожна особа є тією краплею в морі, котра творить щось більше і прекрасніше. Адже як будь-яка стіна складається з великої кількості цеглин, так і держава твориться з її громадян. І тому благополуччя всієї країни залежить саме від ставлення кожного свідомого громадянина держави до оточуючого світу, від готовності зробити щось заради рідної країни, а не лиш для себе та своїх близьких.

Що ж, оптимістично припустимо, що всі громадяни країни бажають благополуччя своєї держави. Тоді для виконання такої нелегкої задачі перш за все потрібно усвідомлювати що собою уявляє саме поняття держави і які її характерні ознаки. Адже коли людина має мету і ставить перед собою задачу для виконання, ціль та шлях до її досягнення повинні бути чітко визначені. Яскравим прикладом даного твердження є вислів Бенджаміна Франкліна: „Не скласти планів – бути приреченим на невдачу”.

Отже, чітко визначивши мету моєї праці, хотілося б відзначити і її актуальність на сьогодні.

Зміна суспільних відносин і реформування економіки призводять до швидкої динаміки зміни законодавства. Виходячи з цього, простим громадянам важко орієнтуватися в законодавстві, яке постійно змінюється, тим більше такий процес ускладнює захист ними своїх прав у суді. Хоча зараз населення стає все більш грамотним у правовому відношенні, не боячись звертатися до суду, державних органів і т. д., все ж таки далеко не всі можуть собі дозволити самостійність у вирішенні даного питання.

І тому одним із найнадійніших гарантів захисту і відновлення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб є юрист.

А що ж являє собою саме поняття юрист? Юрист – це фахівець, який знає закони, вміє їх застосовувати, веде юридичні справи (слідчі, прокурорські, судові, адвокатські) і здійснює юридичне обслуговування фірм, підприємств та населення. Тобто спеціаліст, що має юридичні знання.

Будучи сфокусованою на підвищенні престижу юридичного фаху та поваги в суспільстві до юристів, діяльність сучасного українського юриста має будуватися на таких засадах:

- служіння принципу верховенства права;

- дотримання законності;

- дотримання й захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб;

- відданості професії;

- професіоналізму, цілеспрямованості, компетентності, постійного професійного удосконалення та вимогливості до самого себе;

- незалежності, неупередженості, об'єктивності, чесності, порядності та добросовісності;

- домінантності інтересів клієнтів;

- відповідальності за якість, професійний рівень, компетентність і своєчасність наданих юридичних послуг.

Мета курсової роботи: дослідити поняття та різні підходи для його визначення.

Завдання курсової роботи:

• Ознайомитись з поняттям держави, історією виникнення
• Ознайомитись з соціальним призначенням та сутністю держави
• Дослідити різні теорії походження держави
• Охарактеризувати основні ознаки держави

Об’єкт дослідження: Поняття та сутність держави.

Предмет дослідження: Різноманітні підходи до визначення держави.

Ця курсова робота, створена на основі аналізу наукової літератури, тут наведені лише найпоширеніші думки і концепції з поодинокими прикладами для відображення реального здійснення теоретичних положень.

Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених в роботі мети та завдань, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження. При проведенні дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи.

Структура курсової роботи. Робота складається з вступу, 2 розділів, висновку та джерел використаної інформації.

 

 

 

Держава і право виникають у суспільстві, що становить сукупність людей, які володіють свідомістю і волею. Об'єднання людей у суспільство проходить на основі спільного інтересу, взаємної співпраці і гармонійного поєднання загальних та індивідуальних інтересів членів суспільства. Це дозволяє спільними зусиллями досягнути тих цілей, котрі є недосяжними для окремої людини.

Суспільство, окреслює межі можливої поведінки людей, створюючи відповідні органи влади та правила загальнообов'язкової поведінки. На ранніх етапах історії людства розвиток суспільства відбувався на засадах природного самоврядування, що відповідало рівню розвитку людини як суспільної істоти. [19, c. 13]

Історія розвитку суспільства починається з утворення первіснообщинного ладу, для якого характерним є низький рівень розвитку засобів виробництва і продуктивності праці. Тому в основі життя суспільства була суспільна власність на засоби виробництва, а розподіл продуктів праці здійснювався на засадах рівності. Щоб забезпечити своє існування, люди об'єднувалися в роди та племена.

Рід формувався на основі кровної спорідненості, а також спільності майна і праці. Влада в роді мала суспільний характер і здійснювалась через органи самоврядування. Владними повноваженнями були наділені всі дорослі члени роду.

Органами влади виступали:

• родові збори,
• старійшини (обирались з найавторитетніших членів роду),
• воєначальники