Сутність маркетингової сегментації

 

Довжина товару: 1. Газовані безалкогольні напої (Coca-Cola, Coca-Cola, Fanta, Sprite, Schweppes) 2. Негазовані безалкогольні напої (холодні чаї Nestea) 3. Вода (Bonaqua), 4. Соки (Сік Добрий, сік Rich, BotaniQ, BotaniQKids) 5. Енергетичні напої (Burn, Gladiator).

Ширина товару компанії «Кока-кола» дорівнює трьом позиціям.

Довжина товару компанії визначається як відношення загальної кількості товарних позицій (13) до ширини товару (5) і дорівнює 2, 6. Отже, довжина товару невелика.

Глибина товару визначається кількістю модифікацій однотипного товару. Для товару « Газовані безалкогольні напої « глибина дорівнюватиме 5; для товару « Негазовані безалкогольні напої» глибина дорівнюватиме 1, для товару «Вода» глибина дорівнюватиме 1, соки – 4, енергетичні напої – 2. Отже, глибина товару компанії «Кока-кола» становить 5+4+1+1+2=13.

 

Продовжується інтеграція процесів управління відповідно до загальних вимог щодо якості та безпечності продукції, які існують в системі Компанії «Кока-Кола».

ТОВ «Кока-Кола» має сертифікати відповідності:

- Системи менеджменту якості (ISO 9001) ;

- Системи екологічного менеджменту (ISO 14001) ;

- Системи управління охороною праці (OHSAS 18001) ;

- Системи безпеки харчових продуктів (ISO 22000).

Окрім того, система управління якістю і безпечністю харчових продуктів підприємства містить вимоги Глобальної ініціативи з безпеки харчових продуктів (GFSI) та Системи аналізу ризиків і критичних контрольних точок (HACCP).

ТОВ «Кока-Кола» гарантує відповідність якості продукції найвищим вітчизняним і світовим стандартам.

 

До недавнього моменту залишалася лише одна річ, якої не можна було поділитися – сама банку Кока-коли. Тепер же всіма улюблений бренд вирішив і цю задачу, втіливши своє позиціонування навіть в упаковці.

Нова упаковка Coca-cola, яка перетворюється на дві кока-коли легким рухом руки.

Численні маркетингові дослідження показують, що кожен третій споживач ухвалює рішення щодо покупки товару частого споживання безпосередньо в місцях продажів. Товар, що лежить на полці, має всього кілька секунд, щоб зробити сприятливе враження. І переоцінити роль упаковки в цьому процесі просто неможливо. Не даремно багато лідерів світових ринків приділяють стільки уваги створенню специфічної, «фірмової» упаковки. Чого коштує тільки пляшка, розроблена Coca-cola, яка стала невід'ємною частиною іміджу продукту. Начальник відділу дизайну компанії Coca-Cola Стерлінг Стюард стверджує наступне: «Деякі з наших виробів є складними скульптурними поверхнями. Раніше скляні пляшки були досить округлими, із простими поверхнями. Сьогодні ми схиляємося до більш складних поверхонь. Опуклі й увігнуті поверхні, тиснені написи й графіка присутні тепер у більшості пластикових і скляних пляшок». Тобто, для успіху у споживача просто якості товару вже не досить. Необхідне просування продукту, і одним з найбільш ефективних способів цього є створення фірмової упаковки.

 

Компанія стимулювання, коли компанія проводить акції у вигляді роздачі сувенірів (склянки, окуляри, майки, іграшки і т. д.) залежно від кількості зібраних кришечок пляшок зі спеціальними позначеннями на їх зворотному боці або у вигляді розігрування призів (наприклад, квитків на Олімпійські ігри або інші змагання світового масштабу), а також туристичних поїздок.

Найчастіше компанія вдаються до модифікації засобів стимулювання збуту в кожній окремій країні залежно від її національних і культурних особливостей.

 

 

В 2010 році українська безалкогольна промисловість виробила 1241 млн. літрів безалкогольних напоїв. При цьому розвиток ринку склав 8%. За перше півріччя 2011 року обсяги виробництва безалкогольних напоїв склав 628, 14 млн. літрів (в зрівнянні з аналогічним періодом 2010 року розвиток можна назвати незначним – приблизно 0, 6%).

Основний обсяг виробництва безалкогольних напоїв становлять 15 ведучих підприємств. В 2009 році лідери ринку займали 68, 1% ринку, а вже в 2011 році вони займають майже 80%. Це пояснюється тим, що все більше покупців віддають перевагу безалкогольним напоям видатних марок.

Цінова конкуренція на даному ринку майже відсутня, тому що головні лідери цього ринку завоювали його і самі встановлюють ціну. А новим учасникам дуже важко з ними конкурувати, тому що споживачі віддають перевагу відомим брендам, таким як «Кока-кола» та «Пепси», які стали монополістами на даному ринку. Акцентуючи увагу на якість, популярність і зручність свого напою, «Кока-кола» проводить єдину цінову політику, яка приносить їй стабільні прибутки.

 

Протягом останніх років основною метою багатьох підприємств став не стільки продаж самого товару чи послуги, скільки створення цінності. Для формування у свідомості споживача уявлення про цінність товару використовуються різні засоби, переважно нецінові, наприклад, реклами, додаткові послуги, обслуговування, доставка. Компанії, які зуміли застосувати даний метод цілком успішні і продовжують отримувати вигоди від його використання. В Україні цей метод використовується переважно іноземними компаніями. Так, вироблена з концентрату на українській території з використанням відносно дешевої робочої сили «Кока-Кола» є дорожчою для споживача, ніж вітчизняний натуральний сік, виробництво якого потребує набагато більше витрат праці та матеріальних витрат.

За сучасних умов під час