Світоглядні орієнтації особи в умовах трансформації суспільства

Таким чином, суто науковий світогляд особи як тип світогляду не існує. Світоглядний комплекс особи завжди включає в себе фундаментальні цінності, ідеали існування, які орієнтують, регулюють, мотивують життя людини. Ціннісні орієнтири особи намічають сітку координат, куди вписуються різноманітні прояви культури, у тому числі і науки. Знання може обслуговувати різні цілі, але не може бути з ними жорстко пов'язане. Продукт знання – істина – універсальна; продукт цінності – оцінка, життєва правда – екзистенційно орієнтовані. Логічного переходу, містка від знання до цінності, оцінки не існує. Установка на реалізацію цілі, слідування тій або іншій цінності може руйнувати знання, замінювати його ненауковим уявленням. Світоглядне та наукове освоєння світу – різноякісне, різновекторне за своєю основою. 

Підрозділ 1. 4. – “Сутнісні характеристики філософського світогляду”. Філософія відрізняється від інших форм світогляду не стільки предметом, скільки способом його осмислення. Філософський світогляд прагне обґрунтувати загальну орієнтацію людини засобами теорії, щоб надати своїм висновкам дійсну загальнозначущість. Філософський світогляд засобами рефлексивного мислення обгрунтовує одні норми та цінності і заперечує інші, спираючись при цьому насамперед на викристалізований досвід людства, культурно-історичний контекст духовної атмосфери епохи і виражає здійснюваний особою духовний пошук смислового поля своєї життєдіяльності. Характеристикою філософського світогляду є його позамежність, своєрідна трансцендентність, його всеохопленість і принципова відкритість, фаустовський неспокій, а також проективність. Філософський світогляд аналізує не тільки теперішнє, суще, дійсне, але й можливе, належне, минуле, майбутнє. Проте всезагальне для окремої особи завжди приземлене у конкретиці буття, відбиваючись через животрепетні проблеми, що займають її інтереси, больові точки її свідомості. Особливе місце серед них займають так звані “вічні” питання. 

Специфіка філософського світогляду полягає в тому, що воно не дає повної, остаточної і однозначної відповіді на поставлені запитання. Кожне покоління, кожна особа у своєму самовизначенні і духовному пошуку орієнтирів ставить ці запитання знову і знову, намагаючись їх вирішити або ж наблизитися до їх вирішення. 

Сучасний філософський світогляд тяжіє до відмови від конфронтації, агресивності, претензій на монопольне володіння істиною. Домінує установка на діалогічне мислення, на співіснування з іншим баченням і розумінням світу. Відбувається посилення ролі образних засобів у відображенні дійсності. Особою більш затребуваний “художньо” оформлений філософський світогляд, ніж “науково” оформлений. Конкретні чуттєві образи відсторонюють абстракції, сучасна особа через неоднозначність використовуваних понять втрачає здібність адекватно сприймати текст, що пропонується, поєднувати наукові поняття у потрібному смисловому контексті. Соціальна системна ірраціональність перевищує спроможності індивідуальної свідомості і посилює ірраціональність філософського осмислення сучасного світу. 

Як відомо, слово “філософія” в перекладі з древньогрецької означає “любов до мудрості”. Сьогоднішня ситуація трансформації суспільства актуалізує такий вид мудрості як життєва мудрість. Йдучи вперед, філософський світогляд звертається до своїх витоків, зближується з мудрістю, намагається поряд з пізнанням першопричин і першоначал виробити життєву стратегію, яка відповідала б часу і суті змін. 

Другий розділ: “світоглядна орієнтація як закономірність становлення особи”. У підрозділі 2.1. “Світоглядна орієнтація особи і особливості її дослідження” дисертант стверджує, що вибір поняття “світоглядні орієнтації” не випадковий і несе смислове навантаження. Дослідження світоглядних тенденцій дозволяє виявити ієрархію цінностей при осмисленні людиною оточуючого світу і уникнути догматичного віднесення цих орієнтацій тільки до міфологічних, або релігійних, або філософських. Синкретизм сучасних світоглядних орієнтацій і культу в них “здорового глузду”, поєднання опори на науку з вірою у надприродні сили потребує відходу від усталених, але таких, що не відповідають новим реаліям, методологічних схем. Заперечення світоглядної однолінійності, сугубо соціальної детермінації світоглядних орієнтацій, акценту на усвідомлення людиною свого світоглядного вибору є фактом соціальної теорії, що потребує філософського аналізу. 

Нова соціальна реальність має свою логіку, свій культурологічний контекст, що тільки схоплюється дослідниками у контурах. Справа кожної людини у тому, щоб знайти істину, яка є її власною істиною, знайти ідею, заради якої можна жити, за яку можна віддати життя. Сенс життя, світоглядні орієнтації людини конституюються і артикулюються в життєвому світі, і спроби схопити їх з допомогою абстрактних моделей, що привносяться ззовні, приречені на невдачу. Важливим моментом соціального пізнання є аналіз конкретного буття людської особистості, а не тільки і не стільки аналіз безликих, формальних структур, соціальних форм і законів їх функціонування і розвитку. Формування світоглядної орієнтації – це проблема знаходження людиною сенсу свого життя. 

Пізнавальний зміст, що говорить про стан справ у світі, дає не тільки наука, а й релігія, мистецтво, міф, магія, звичаї, власний досвід людини і осмислення нею чужого досвіду. Це потребує при дослідженні світоглядних орієнтацій особи підходити до пізнання як безперервного процесу, який одночасно складається з великої кількості пізнавальних тенденцій і паралельних варіантів. 

Світоглядні орієнтації особи необхідно аналізувати, виходячи також з критерію практичної раціональності, тобто оцінювати як саме програма діяльності особи виходить на співпадання результату з поставленою метою. Практична раціональність світоглядних орієнтацій виражається у досягненні особою соціально значущої мети. Тут визначається проблема вирішення особою в умовах трансформації суспільства питання про вибір мети і засобів для її досягнення. Що саме, які норми повинні слугувати критерієм вибору засобів – велич мети, принципи релігійної або світської традиції, або просто докази здорового глузду? В умовах