Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
37
Мова:
Українська
темним склом, набір ключів, молоток, зубило, сталеві щітки, лінійка, кутник, рисувалка та ін.;
— система вентиляції;
— протипожежні засоби;
— відро з водою для охолодження пальників;
— контейнери для відходів.
Перед використанням ацетиленовий пересувний генератор знімають з візка і розташовують не ближче 5 м від кисневого балону. Перевозити генератор у заправленому стані забороняється.
При використанні пересувних постів у приміщеннях слід забезпечити природну або примусову вентиляцію.
Робітників забезпечують спецодягом за встановленими нормами і захисними окулярами (світлофільтри С-3 при роботі різаками і С-4 при зварювальних роботах із витрачанням ацетилену до 2500 л/год).
Для захисту світлофільтра використовують безколірне скло (віконне), яке в міру забруднення замінюють. Категорично забороняється заміняти світлофільтри саморобним зафарбованим склом.
Стаціонарний пост призначений для виконання ручних і механізованих робіт газозварювання і різання в умовах цеху, майстерні.
Газопостачання здійснюють централізовано: газ подається газопроводами до місця споживання, якщо кількість постів перевищує десять. Коли використання газопроводів не раціональне, дозволяється подача газу від балонів.
3.3 Визначення режимів зварювання
Вибір режиму зварювання залежить від теплофізичних властивостей металу, розмірів, форми, способу зварювання і розташування шва в просторі.
Потужність полум'я пропорційна товщині металу:
де, Б — товщина металу, мм;
*К — коефіцієнт пропорційності, що визначає витрати ацетилену в л/год, необхідні для зварювання металу товщиною 1 мм.
Склад полум'я визначається відношенням витрат кисню до витрат горючого газу. В процесі роботи потрібно слідкувати за характером полум'я і регулювати його склад.
Користуючись даними таблиць, можна визначити необхідну потужність полум'я і підібрати для неї відповідний номер наконечника пальника, виходячи з його технічної характеристики.
Діаметр присаджувального металу (сі) визначають за формулами:
— для лівого способу зварювання
— для правого способу
Для визначення маси присаджувального металу (Р), що витрачається на зварювання 1 м шва, застосовується формула:
де К — коефіцієнт пропорційності. При товщині металу до 5 мм:
К = 12 для вуглецевої сталі; К = 16 для латуні;
К = 18 для міді; К = 6,5 для алюмінію.
При більшій товщині металу коефіцієнт пропорційності К зменшується на 20-25%.
3.4 Технологія зварювання
На практиці розрізняють правий і лівий способи зварювання (мал. 3.1): лівий спосіб зварювання проводиться справа наліво. При цьому полум'я направляється на ще незвагані кромки, а присадка переміщується попереду полум'я. Його використовують при зварюванні тонких і легкоплавких металів. Попередній підігрів кромок забезпечує добре перемішування ванни. Зварювальник добре бачить шов і тому зовнішній вид шва кращий ніж при правому способі;
Малюнок 3.1. Способи зварювання: а — лівий; 6 — правий
правий спосіб зварювання проводиться зліва направо; полум'я направляється на зварену ділянку шва, а присадка переміщується за пальником. Мундштуком виконують незначні поперечні коливальні рухи. Оскільки полум'я направлене на шов, забезпечується кращий захист ванни від кисню і азоту повітря, припо-вільнюється охолодження шва при кристалізації. Якість шва краща. Тепло розсіюється менше, тому кут розчищання кромок становить не 90°, а 60-70°, що зменшує кількість наплавленого металу і жолоблення. Правий спосіб економніший. Продуктивність на 20-25% вища, а витрати газів на 15-20% менші, ніж при лівому способі. Правий спосіб доцільно використовувати при зварюванні деталей товщиною понад 5 мм і металів із великою теплопровідністю.
У процесі зварювання газозварник кінцем мундштука здійснює одночасно поперечний і поздовжній рухи.
Поперечний рух служить для рівномірного прогрівання кромок основного й присаджувального металу та одержання шва необхідної ширини.
Використовують зигзагоподібні, спіральні, півмісяцем та інші коливальні рухи.
Присаджувальним дротом можна також виконувати коливальні рухи, але в напрямку, протилежному рухові кінця мундштука пальника.
Кінець присадки не рекомендують виймати з ванни й особливо із зони полум'я. Пальник тримають у правій руці, а присадку—в лівій.
Швидкість нагрівання регулюється зміною кута нахилу мундштука до зварюваного металу.
Спочатку для кращого прогрівання металу кут нахилу встановлюють більший, потім в міру нагрівання зменшують до величини, яка відповідає даній товщині металу, а в кінці — поступово зменшують, щоб краще заповнити кратер і попередити перепал металу.
Рукоятку пальника розташовують уздовж осі шва або перпендикулярно до нього, залежно від зручності роботи, щоб рука зварника не нагрівалась теплом, випромінюваним нагрітим металом.
3.5 Заходи запобігання деформаціям
У процесі виготовлення в зварних конструкціях виникають напруги й деформації. Якщо напруги перевищують границю текучості металу, то виникає пластична деформація. Це призводить до зміни розмірів, форми та жолоблення виробу. Якщо напруги перевищують границю міцності, то виникають тріщини.
Причини виникнення напруг і деформацій:
— нерівномірне нагрівання металу. При наявності жорстких зв'язків між нагрітими і холодними частинами металу утворюються стискаючі і розтягуючі напруги;
— ливарна усадка розплавленого металу — це зменшення об'єму металу при його охолодженні. У результаті жорсткого зв'язку з основним металом виникають внутрішні напруги в зварному з'єднанні. Вони бувають поздовжні і поперечні;
— структурні перетворення в металі виникають при зварюванні легованих і високовуглецевих сталей. При охолодженні змінюються розміри і взаємне