Теоретичні аспекти формування освітнього здоров’язберігаючого середовища

 

ВСТУП   

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ  ОСВІТНЬОГО 

ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОГО  СЕРЕДОВИЩА

1.1.Висвітлення змісту здоров’язберігаючого освітнього середовища ЗНЗ у педагогічних наукових дослідженнях

1.2.Організація навчально – виховного процесу початкової школи у контексті збереження здоров’я молодших школярів  

1.3.Роль навчальної дисципліни «Основи здоров’я» у формуванні здоров’язберігаючих компетентностей молодших школярів    

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ОСНОВАМ ЗДОРОВЯ УЧНІВ ДРУГОГО КЛАСУ

2.1.Психолого-педагогічні чинники навчання основам здоров’я молодших школярів  у другому класі  

2.2.Методика вивчення курсу «Основи здоров’я» учнями другого класу  

 

 

У плануванні оздоровчої діяльності слід виходити з того, що здоров'я - це комплексний і водночас цілісний, багатовимірний та динамічний стан, що розвивається в процесі реалізації генетичного потенціалу в умовах конкретного соціального та екологічного середовища і дає людині можливість здійснювати її соціальні функції.

Здоров'я як найважливіша цінність людини й суспільства належить до категорії державних пріоритетів, тому проблема його збереження та зміцнення турбує нині не лише медичних працівників, а й педагогів, психологів, батьків. Сучасному учителеві доводиться постійно посилювати оздоровчу функцію освіти, що вимагає перебудови свідомості педагога, підвищення рівня його підготовленості в напрямі забезпечення здоров'я учнів.

Невідповідність між сучасними вимогами, що висуваються соціумом до здоров'я учнів, і системою педагогічного управління формуванням, зміцненням і збереженням здоров'я учасників освітнього процесу, є актуальною проблемою освіти.Сучасному учителеві доводиться постійно посилювати оздоровчу функцію освіти, що вимагає перебудови свідомості педагога, підвищення рівня його підготовленості в напрямі забезпечення здоров'я учнів.

Проблемі формування здорового способу життя присвячено більше 10 державних програм. Державна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття», «Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти», Національна доктрина розвитку освіти України, Державна програма Державний стандарт початкової загальної освіти поставили завдання трансформування національної системи освіти як головної ланки формування громадянина, забезпечення пріоритетного розвитку людини, її здібностей та обдарувань, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я. У Законі України «Про загальну середню освіту» вказується необхідність виховання в учнів почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина .

Аналіз наукових досліджень з проблеми показав, проблемами здоров’язберігаючої компетентності займалися відомі вітчизняні дослідники О.Ващенко, І.Мельник, С.Свириденко . Питання збереження, зміцнення та відтворення здоров'я особистості розглядається з тих чи інших наукових позицій у працях філософів, медиків, психологів, соціологів . Концептуальні основи здоров'язбережного виховання закладені у працях К.Бондаревської, І. Брехмана, Є. Бойченко, О. Дубогай, З. Малькової, Н.Полєтаєвої та ін. 

Таким чином, актуальність обраної теми роботи зумовлена необхідністю формування у підростаючого покоління здорового способу життя, дбайливого ставлення до свого власного здоров’я, як до найважливішої людської цінності.

Мета курсової роботи полягає в обґрунтуванні формування навичок здорового способу життя та методики навчання основам здоров’я молодших школярів  у другому класі. Відповідно до визначеної мети роботи окреслено  завдання, які необхідно розв’язати:

1. Вивчити стан розробленості досліджуваної проблеми у психолого-педагогічних дослідженнях минулого та сучасності.
2. Визначити особливості організації навчально-виховного процесу початкової школи в контексті здоров’язбереження молодших школярів
3. Обґрунтувати роль курсу «Основи здоров’я» у формуванні здоров’язберігаючих компетентностей молодших школярів    
4. Обґрунтувати психолого-педагогічні чинники та методику навчання основам здоров’я учнів другого класу.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

 

 

 

Розмаїття чинників, які несприятливо впливають на організм учнів, обумовлює необхідність використання комплексної програми, що охоплює соматичні (фізіологічні), психологічні, соціальні, моральні та педагогічні компоненти. Такий підхід має бути спрямований не лише на оздоровлення учнів, а й на формування у педагогів та батьків культури здоров'я. Провідну роль у реалізації цих завдань покликана відіграти система освіти, що має об'єднати зусилля дітей, батьків, педагогів в організації повноцінної життєдіяльності учнів.

У результаті реалізації комплексного підходу за активної участі вчителів та батьків і формується здоров'язбережувальне середовище освітньої установи, під яким розуміється сукупність управлінських, організаційних, навчальних умов, спрямованих на формування, зміцнення та збереження соціального, фізичного, психічного здоров'я та адаптацію школярів на основі психолого-педагогічних і медико-фізіологічних засобів і методів супроводу освітнього процесу, профілактики чинників ризику, реалізації міжвідомчих оздоровчих заходів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що проблема виявлення шляхів оптимізації діяльності загальноосвітньої школи щодо забезпечення збереження і зміцнення здоров’я школярів тісно пов’язується із створенням здоров’язбережувального середовища. Аналіз наукових дослідженнях [3;6;8;9;18;19] дав можливість уточнити поняття здоров’язбережувального освітнього середовища, яке трактується науковцямияк сукупність  певних  умов (гігієнічних,  медичних,  психологічних,  педагогічних); застосування активних форм і методів навчання, спрямованих на збереження й зміцнення здоров’я учасників навчально-виховного процесу; обізнаність педагогів і учнів зі способами збереження здоров’я і дотримання ними здоров’язбережувальної поведінки; вироблення в педагогів ціннісного ставлення до власного здоров’я і здоров’я школярів. 

Педагогами-дослідниками також визначено основні напрями формування здоров’язбережувального середовища загальноосвітнього закладу: 

• забезпечення організаційно-гігієнічних умов здійснення навчально- виховного процесу; 
• підбір та навчання педагогічних працівників здоров’язбережувальним технологіям; 
• реалізація принципів здоров’язбережувальної педагогіки на практиці;
• навчання здоров’ю та виховання культури здоров’я учнів; 
• моніторинг стану фізичного та психічного здоров’я школярів, вплив здоров’язбережувальних факторів та результативності діяльності школи щодо охорони здоров’я учнів; 
• оптимізація діяльності медичної