Теоретичні основи картографування об'єктів історичного середовища

При раптовому погіршенні погоди (снігопад, гроза, тривалий дощ, густий туман і т. д.) під час пересування (переходів) необхідно перервати рух, сховатися в безпечному місці і перечекати негоду. Переходи і пересування бригади мають проводитися тільки у світлу частину доби. Робота на маршрутах повинна припинятися з таким розрахунком, щоб усі працівники встигли повернутися до табору до настання темряви. Відхилення від умов проведення маршруту або зміна схеми маршруту (переходу) можуть допускатися тільки під особисту відповідальність старшого групи.

При аварійних ситуаціях, коли хтось із членів бригади втрачає здатність самостійно пересуватися, потрібно надати потерпілому на місці можливу медичну допомогу і вжити всі заходи для його доставки до найближчого медичного пункту. Якщо група нечисленна, необхідно вжити заходи для виклику рятувальної служби і не залишати товариша. Тимчасове залишення потерпілого допускається лише у виняткових випадках за умови, що він зможе очікувати допомогу в цілковитій безпеці. Старший групи під час переходу або роботи на маршрутах повинен регулярно, а не тільки на привалах чи перервах у роботі, перевіряти наявність і фізичний стан працівників [25].

Безпека проведення робіт і пересування ділянкою була відображена у відповідних робочих проектах на проведення робіт та інструкціях з охорони праці, затверджених керівництвом організації (підрозділу) – безпосереднього виконавця робіт за погодженням із профспілковою організацією.

 

5. 2. Організація умов праці при камеральних роботах

 

Опрацювання матеріалів для створення ситуаційного плану Брестської фортеці виконується на комп’ютері. З метою уникнення проблем зі здоров’ям необхідно точно дотримуватися вимого щодо організації місця та часу роботи.

Для комфортної роботи необхідно виконати всі вимоги щодо організації робочого простору.

Організація робочого місця – це система заходів щодо його спеціалізації, оснащення необхідними засобами і предметами праці, їхнього розміщення на робочому місці, його зовнішнього оформлення і створення належних умов праці [24].

Вимоги охорони праці до приміщень для роботи з ПК

Згідно ДСанПіН 3. 3. 2. 007-98 площа, на якій розташовується робоче місце користувача ПК повинна становити не менше як 6 м2, об’єм приміщення – не менше як 20 м3. Стіни приміщень для роботи з ПК мають бути пофарбовані чи обклеєні шпалерами пастельних кольорів з коефіцієнтом відбиття 40 – 60%. У випадку, коли такі приміщення зорієнтовані на південь, вікна повинні обладнуватися сонцезахисними пристроями (жалюзі, штори).

Приміщення з комп’ютерною технікою повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувача, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність. Природне освітлення повинно відповідати вимогам ДБН В. 2. 5-28-2006. Воно має здійснюватися через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ або північний схід та забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1, 5%. Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, має здійснюватися системою загального рівномірного освітлення [24].

Для освітлення приміщень з ПК необхідно використовувати люмінесцентні світильники. Освітленість робочих місць у горизонтальній площині на висоті 0, 8 м від підлоги повинна бути не менше 400 лк. Вертикальна освітленість у площині екрану не більше 300 лк.

Розрахунок природного освітлення виконують за ДБН В. 2. 5-28-2006 [26]. Виконується розрахунок площі світлових отворів, які повинні забезпечувати належну штучну освітленість. Площа отворів для забезпечення бічної природної освітленості знаходять за формулою [24]:

, (5. 1)

де Sn – площа підлоги приміщення;

eн – нормоване значення коефіцієнта природної освітленості;

k3д – коефіцієнт запасу;

ho – світлові характеристики бічних отворів;

to – загальний коефіцієнт світло пропускання;

r – коефіцієнт, який враховує відображення світла при бічній освітленості;

to – загальний коефіцієнт світло пропускання

 , (5. 2)

де t1 – коефіцієнт світлопропускання матеріалу;

t2 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в переплетіннях віконних отворів (світлові отвори) ;

t3 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях;

t4=0, 9 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях;

t5 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, де to=0, 403.

Отже, при Sn=30 m2, eн=1. 2, kз=1. 4, h0=10. 5, t0=0. 403, r=1. 1 площа віконних отворів для забезпечення природної освітленості згідно формули (5. 1) буде:

 Розрахунок штучного освітлення передбачає розрахунок загального освітлення, а потім комбінованого, яке становить суму місцевого та загального освітлення.

Загальне освітлення розраховують методом коефіцієнта використання світлового потоку за формулою [24]:

 , (5. 3)

де Е – норма освітленості (згідно розряду зорової роботи) ;

S – площа приміщення;

К – коефіцієнт запасу;

Z – коефіцієнт мінімальної освітлення;

 – коефіцієнт використання освітлювальної установки.

Для обчислення були використані наступні дані: Е=300 лк, S=30, K=1. 5, Z =1. 2, =0. 57.

Індекс приміщення розраховують за формулою:

 , (5. 4)

де а, b – відповідно довжина і ширина приміщення, м;

НС – висота розміщення світильника над освітлювальною поверхнею.

Для розрахунку індексу приміщення прийнято: а=5 м, b=6 м, НС=2 м.

Згідно формули (5. 4) отримуємо:

Сумарний світловий потік освітлювальної лампи