Теоретичні основи картографування об'єктів історичного середовища

Предмет:

Тип роботи:

Магістерська робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

style="text-align: justify;">Аналогічно до створення векторизованого шару «Укріплення», відкриваючи нову таблицю та додаючи її до карти, створено наступні шари «Гідрографія» (рис. 3. 8), «Рослинний покрив» (рис. 3. 9), «Дороги» (рис. 3. 10), «Насадження» (рис. 3. 11), «Споруди» (рис. 3. 12).

Рис. 3. 8. Векторний шар «Гідрографія»

Рис. 3. 9. Векторний шар «Рослинний покрив»

Рис. 3. 10. Векторний шар «Дороги»

Рис. 3. 11. Векторний шар «Насадження»

Рис. 3. 12. Векторний шар «Споруди»

В процесі створення карти необхідною умовою являється вміння працювати з шарами.

Виконавши команду Карта → Менеджер шарів (рис. 3. 13). З’явився діалог в якому показано всі шари, які відображають карту, і їх стан: режими видимості, редагування, доступності і автоматичного нанесення підписів.

Рис. 3. 13. Діалогове вікно «Менеджер шарів»

Над панеллю стану шарів розміщенні відповідні піктограми [16]:

Видимий (піктограма «око») . Включає і виключає режим видимості для вирбаного шару. Ярлик недоступний для косметичного шару, який видимий завжди.

Редагуючий (піктограма «олівець») . Режим дозволяє змінювати, переміщати, створювати і видаляти об'єкти на вибраному шарі.

Доступний (піктограма «стрілка») . Режим дозволяє вибирати, підписувати і викликати інформацію про об'єкти доступних шарів. Шар, вибраний як змінний, автоматично стає доступним.

Підписування (піктограма «Ярлик») . Режим дозволяє використовувати дані з таблиці і розміщати їх на карті у вигляді підписів.

Для того, щоб увімкнути якийсь із режимів достатньо встановити галочку напроти відповідної піктограми.

Окрім встановлення режиму шарів можна задати їх порядок. Шар, вказаний в списку останнім, виводиться на карту в першу чергу, а шар, вказаний першим, відображається останнім і буде показаний поверх усіх інших. Важливо правильно задати порядок на карті. Це дозволить отримати максимальну видимість графічних об'єктів.

Результатом виконання роботи є спільна візуалізація всіх шарів, що зображає фрагмент електронної карти (рис. 3. 14).

Рис. 3. 14. Векторизована територія Брестської фортеці у програмному пакеті MapInfo

3. 4. Компонування історичного плану та підготовка карти до друку

На даному етапі експериментальних досліджень виконано компонування карти – це розташування карти відносно території, яка на ній зображується, а також розташування інших додаткових вставок.

Для кращого відображення об’єктів плану вирішено відійти від класичної фотограмметрії та подати прийнятий масштаб, що дорівнює 1: 6000.

Перед підготовкою плану до друку всі слої було зроблено прозорими та виконано позарамкове оформлення карти.

У діалоговому вікні Менеджер шарів, необхідно відмітити піктограму «Олівець» (редагувати) навпроти шару «Насадження», та викликавши Властивості шару → Стиль зробити його прозорим (рис. 3. 15).

Рис. 3. 15. Діалогові вікна «Область» та «Стиль»

Такі дії виконано з усіма шарами. У результаті отримано карту з контурами всіх шарів (рис. 3. 16).

Рис. 3. 16. Векторизовані шари плану у вигляді контурів

Для підготовки плану до друку було виконано такі дії Вікно – Звіт – Чистий лист. За допомогою інструмента Рамка (Панель) вказано розміри області та масштаб зображення 1: 6000 (рис. 3. 17).

Рис. 3. 17. Діалогове вікно «Рамка»

Щоб задати режим показу звіту використано діалогове вікно Режим показу звіту (рис. 3. 18), де задано ширину та висоту.

Рис. 3. 18. Діалогове вікно «Режим показу звіту»

У результаті отримано вікно, куди завантажується векторизована карта (рис. 3. 19).

Рис. 3. 19. Вікно «Звіт»

Для створення позарамкового оформлення використано інструменти Полігон, Прямокутник, які знаходяться на панелі Пенал.

У результаті отримано ситуаційний план Брестської фортеці (додаток 1).

РОЗДІЛ 4. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ РОБІТ

4. 1. Організаційна структура топографо-геодезичного підприємства. Приватне підприємство «Землевпорядна агенція «Експерт»

Топографо-геодезична та картографічна діяльність – це наукова, виробнича й управлінська діяльність, спрямована на визначення параметрів фігури, гравітаційного поля Землі, координат точок земної поверхні та їх змін у часі, створення та використання державної геодезичної та гравіметричної мереж України, мережі постійно діючих станцій супутникового спостереження, топографічних, тематичних карт (планів), створення та оновлення картографічної основи для державних кадастрів, банків (баз) геопросторових даних та геоінформаційних систем [17].

Результатом топографо-геодезичної та картографічної діяльності є геодезичні та топографічні, картографічні матеріали, продукція, інформація тощо.

Згідно статті 2 Закону України: «Відносини в сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України».

Об’єктами топографо-геодезичного підприємства є територія України, в тому числі водні об’єкти, міста та інші населені пункти, системи промислових, гідротехнічних та інших інженерних споруд і комунікацій [18]. До суб’єктів відносяться Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади; Міністерство оборони України та його підрозділи; інші центральні та місцеві органи виконавчої влади; юридичні та фізичні особи, які володіють необхідними технічними та технологічними забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних та картографічних робіт.

Державне управління в сфері топографо-геодезичної та