Теоретичні основи картографування об'єктів історичного середовища

Джерелами отримання даних для створення карт історичного спрямування є вже існуючі матеріали про стан історичного об’єкта та його компонентів. Результати аналізу різночасових карти завжди були однією з найважливіших складових будь-якого історичного дослідження. Спільне вивчення серії таких карт дозволяє не тільки простежити зміну об’єкта дослідження, а й відобразити його сучасний стан. На даному етапі розвитку комп’ютерних технологій зросли й можливості використання історичних даних.

За основу, для створення тематичної карти, можна використовувати від скановані картографічні матеріали, супутникові знімки, дані аерознімання та інше. Саме можливості сучасних картографічних програм, а також джерела картографічного матеріалу в мережі Інтернет обумовили виникнення геоінформаційних систем (ГІС), які інакше називаються географічними інформаційними системами. Ця комп’ютерна система забезпечує можливість використання, збереження, редагування, аналіз та відображення географічних даних. Найважливішою властивістю ГІС є здатність зв’язувати картографічні об’єкти, що мають форму та місце розташування, з описовою, тобто атрибутивною інформацією, яка характеризує дані об’єкти. В основі будови ГІС лежить система управління базами даних (СУБД). Основна перевага геоінформаційних додатків полягає в тому, що вони надають картографічну інформацію з різним ступенем деталізації. Протягом останніх років набули великого поширення історико-орієнтовані програми, які містять необхідні картографічні матеріали. У даних геоінформаційних системах можна доповнювати та редагувати географічні карти [10].

У наш час з’явилася велика кількість доступного програмного забезпечення та вихідних даних, що дозволяють створювати найрізноманітніші картографічні матеріали або зображення, які мають з картами тільки спільну координатну основу. Такі зображення називаються геозображеннями – будь-яка просторово часова масштабна генералізована модель земних об’єктів або процесів, що представлена в графічній образній формі [10].

Основним складовим будь-якої карти є координатна система та набір елементарних графічних об’єктів, що будуть відображати розташування реальних об’єктів на місцевості. При складанні багатьох видів карт використовується інформація з картографічних баз даних (КБД), даних дистанційного зондування, матеріали польових зйомок та описів.

Картографічна база даних – це комплекс технічних, програмних, інформаційних та організаційних засобів збереження, обробки та використання цифрових картографічних даних. До її складу входять картографічні бази даних з окремих тематичних областей, система керування базами даних, а також бібліотеки запитів прикладних програм [6]. За даними різних дослідників кількість цифрових карт та геозображень значно перевищує кількість паперових карт.

Характерно, що в наш час мережа Інтернет є основним джерелом картографічних матеріалів. Можна знайти велику кількість серверів, які пропонують на комерційній основі спеціалізовані карти. При дослідженні питань історичної географії варто звернути увагу на портал Encarta [11]. Це електронна мультимедійна енциклопедія, що випускається корпорацією Microsoft. Вона містить понад 68 тисяч статей, статистичну інформацію та безліч зображень та історичних карт, також є вбудований словник і інтерактивна карта світу. Великий за обсягом збірник детальних космічних та аерофотографій Землі можна знайти на сайті Terra Server [12].

2. 3. Огляд існуючих картографічних матеріалів на об’єкт дослідження

Для створення ситуаційного плану Брестської фортеці використовувалися вже існуючі матеріали.

Описова інформація отримана здебільшого з книг про тодішні події, що відбувалися на території міста Брест. Наприклад, довідник авторів Шамякін І. П. та Бохан Н. К. «Брест. Енциклопедичний довідник» [13] розрахований на широке коло читачів. У ньому висвітлюються найважливіші події життя історичного минулого міста. Довідник складається з оглядового тематичного нарису та статей про конкретні події, явища, об’єкти міста. У нарисі подані загальні відомості про природні умови Бреста, населення, архітектуру міста. Також основним джерелом описової інформацію став офіційний сайт Державної установи «Меморіальний комплекс «Брестська фортеця – герой»«. Де докладно описано як саме відбувалося будівництво та реконструкція фортеці.

Як показав аналіз останніх досліджень та публікацій у Білорусії широко розповсюдженні тематичні карти на територію Брестської фортеці. Також у мережі Інтернет доступно багато відсканованих зображень та карт-схем на паперовій основі.

У мережі Інтернет на різних ресурсах доступні карти найдавніших часів.. На рис. 2. 1 приведений приклад однієї з таких карт, нажаль дату карти встановити не вдалося.

 

 

Рис. 2. 1. Одна з найстаріших карт Брестської фортеці

 

Проаналізувавши зображення карти можна зробити висновок, що на ній зображено фортецю. Нажаль фрагмент карти є стиснутим, тому написи не читаються.

Також є доступна карта розташування фортів, які були зведені навколо фортеці для додаткової оборони (рис. 2. 2).

 

 

Майже всі форти зараз знаходяться в межах міста, декілька з них на території Польщі. Аналізуючи даний фрагмент зрозуміло, що Брестська фортеця була унікальним та важливим воєнним об’єктом.

 

Карта, зображена на рис. 2. 3, датована 1831 роком. Вона є більш інформативною, оскільки добре видно та можна прочитати назви всіх частин укріплень. Вперше ця карта була оприлюднена 1 січня 1914 року, нажаль автора встановити не вдалося.

 

 

Карта-схема на рис. 2. 4 датується червнем – липнем 1941 року. Це схема бойових дій під час оборони Брестської фортеці.

Найбільш детальним є макет Брестської фортеці 1941 року. На ньому добре видно територію фортеці, розташування всіх