Теоретичні основи картографування об'єктів історичного середовища

 

 

Вступ 5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КАРТОГРАФУВАННЯ ОБЄКТІВ ІСТОРИЧОНО СЕРЕДОВИЩА 6

1. 1. Методи вивчення історичних об’єктів на основі архівних картографічних матеріалів 6

1. 2. Теоретичні засади побудови тематичних карт 6

1. 3. Аналіз програмного забезпечення для створення картографічної продукції 6

РОЗДІЛ 2. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ІСТОРИЧНОГО СИТУАЦІЙНОГО ПЛАНУ «БРЕСТСЬКА ФОРТЕЦЯ» 6

2. 1. Історична довідка про об’єкт дослідження 6

2. 2. Джерела отримання даних для створення тематичних карт історичного спрямування 6

2. 3. Огляд існуючих картографічних матеріалів на об’єкт дослідження 6

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 6

3. 1. Аналіз вхідних архівних та сучасних даних дистанційного зондування землі для створення ситуаційного плану «Брестська фортеця» 6

3. 2. Технологічна схема створення історичного ситуаційного плану «Брестська фортеця» 6

1. 3. Методика створення історичного ситуаційного плану «Брестська фортеця» 6

3. 4. Компонування історичного плану та підготовка карти до друку 6

РОЗДІЛ 4. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ РОБІТ 6

4. 1. Організаційна структура топографо-геодезичного підприємства. Приватне підприємство «Землевпорядна агенція «Експерт» 6

4. 2. Ціноутворення 6

4. 3. Кошторис виконаних робіт 6

5. 1. Організація умов праці на території об’єкта дослідження 6

5. 2. Організація умов праці при камеральних роботах 6

РОЗДІЛ 6. БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 6

6. 1. Характеристика об’єкта дослідження 6

6. 2. Аналіз потенційних небезпек досліджуваного об’єкта та ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій 6

6. 3 Заходи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і захист людей 6

Висновки 6

СПИСКИ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 6

 

 

Об’єкти історико-культурної спадщини є важливими історичними джерелами, які дозволяють глибше пізнати національну історію як органічну складову світової цивілізації. Їх невід’ємну частину становлять пам’ятки архітектурно-мистецького надбання: церковні, громадські, житлові, оборонні споруди, монументальні комплекси.

З плином часу об’єкти історичних пам’яток потребують реставрації та заходів, які будуть спрямовані на їх збереження. Адже, вони засвідчують певні події та культурні явища, є інформаційними джерелами, які містять відомості стосовно окремих аспектів минулого.

Беручи до уваги, що пошкодження або зникнення культурних пам’яток є великою втратою для всіх народів світу, Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури 16 листопада 1972 року в м. Париж прийняла «Конвенцію про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини». Даний документ окреслює поняття культурної та природної спадщини, а також кожна сторона Конвенції з метою забезпечення цілей проводить загальну політику для охорони, збереження і популяризації природної і культурної спадщини, зобов’язується не вдаватися до будь-яких навмисних дій, що могли б завдати шкоди культурній спадщині, яка розміщена на території інших держав.

Для виконання вимог Конвенції Україна керується такими законами як [1]:

Закон України «Про охорону культурної спадщини»;

Закон України «Про природно-заповідний фонд України»;

Закон України «Про охорону археологічної спадщини».

Також Україна підписала Рішення про пайові внески держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на фінансування капітального ремонту і реставрацію Меморіального комплексу «Брестська фортеця – герой» [2].

Для збереження історичних надбань народів світу необхідна допомога усіх галузей сучасної науки та техніки. Значний внесок може зробити і фотограмметрія, зокрема фотограмметричні методи дослідження, які завжди були більш продуктивними в порівнянні з традиційними методами. З розвитком цифрових технологій спрощується не тільки процес знімання, а й обробка отриманих даних. Сформувалася цифрова фотограмметрія, де процеси повністю автоматизовані за рахунок використання цифрових зображень, одержаних шляхом сканування фотознімків або безпосередньо за допомогою цифрових метричних і неметричних камер.

У 1970 році відповідно до рішення ООН було створено Міжнародний комітет, під егідою якого регулярно проводяться міжнародні симпозіуми з проблем застосування фотограмметрії в архітектурі, а також для цілей охорони історичних пам’яток.

Отже, метою магістерської роботи є створення ситуаційного плану Брестської фортеці станом на 1942 рік за архівним німецьким знімком у програмному середовищі MapInfo.

Задачі магістерської роботи: необхідно проаналізувати можливості, які надає програмне середовище MapInfo для створення ситуаційного плану. За допомогою даного пакету дешифрувати та векторизувати архівний знімок для створення цифрового ситуаційного плану Брестської фортеці.

Магістерська робота складається з шести розділів. У першому розділі описані основні методи вивчення історичних об’єктів на основі архівних картографічних матеріалів, теоретичні засади побудови тематичних карт та аналіз програмного забезпечення для тематичного картографування. Другий розділ включає в себе інформаційне забезпечення для створення історичного ситуаційного плану «Брестська фортеця». У третьому розділі описано експериментальні дослідження. Четвертий розділ складається з техніко-економічного та організаційного обґрунтування геоінформаційних робіт, а також подано розрахунок кошторису виконаних робіт. П’ятий розділ містить правила організації умов праці на території об’єкта дослідження та при камеральних роботах. У шостому розділі проаналізовано ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій на території досліджуваного об’єкта, а також описано заходи запобігання таких ситуацій і захист людей.

 

 

Методи вивчення історичних об’єктів на основі архівних картографічних матеріалів

 

Найбільш ефективний метод вивчення стану пам’яток історії та