+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Магістерська робота
К-сть сторінок:
86
Мова:
Українська
культури – аналіз різночасових карт, на яких вони відображені. Спільне вивчення серії різночасових карт дозволяє простежити зміну стану об’єктів дослідження. Виявлення і візуальний аналіз різночасових карт полягає в попередньому доборі картографічних матеріалів на досліджувану територію. Особливу увагу при візуальному аналізі приділяють датуванню давніх карт, повноті їх змісту, об’єктивності відображення історичної дійсності. Оцінка геометричної точності різночасових карт починається з картометричних робіт. Її визначають шляхом порівняння довжини ліній чи координат, виміряних на старих і сучасних картах. Надійність отриманих результатів забезпечується вибором достатньої кількості ліній чи координат, що вимірюються [3].
Для обробки результатів картометричних робіт застосовують теорію випадкових функцій. Вірогідність значень основних статистичних характеристик оцінюють за допомогою довірчих інтервалів. Застосування спеціальних комп’ютерних програм значно спрощує роботу і зменшує трудомісткість обробки результатів вимірів на різночасових картах.
Проаналізуваши літературні джерела з даної тематики, можна виокремити наступні три групи спеціальних тематичних карт пов’язаних із збереженням, вивченням і використанням історичних пам’яток [3]:
- карти розміщення пам’яток історії та культури;
- карти історії розвитку (еволюції) пам’яток;
- карти взаємозв’язку історичних пам’яток і елементів оточуючого природного середовища.
Розглянемо більш докладно цю класифікацію карт пам’яток історії та культури [3].
Першу групу складають карти розміщення пам’яток. Відомо, що вивчення соціальних об’єктів та явищ неможливе без знань просторової локалізації. Мета створення карт розміщення пам’яток – упорядкувати фактичні данні про місце їх розташування. До цієї групи слід віднести інвентаризаційні або дистрибутивні карти пам’яток.
Інвентаризаційні карти створюють на конкретну територію (область, район, місто) на основі звичайних загально-географічних карт середніх масштабів. Аналіз існуючих численних різновидів туристичних карт та карт пам’яток історії і культури дозволяє зробити висновок про їх недостатню інформативність. Інвентаризаційні карти повинні не тільки визначати місцезнаходження пам’яток історії та культури, але й нести іншу важливу інформацію. На них мають бути відображені усі види пам’яток, згідно «Зводу пам’яток історії та культури України». Це потребує розробки або оновлення спеціальної системи умовних позначень [3].
До другої групи спеціальних тематичних карт слід віднести карти розвитку пам’яток історії та культури. Цю групу складають карти еволюції та реконструкції пам’яток.
Карти еволюції дозволяють перенести на картографічне поле всі відомості про процеси створення пам’яток і отримати просторове уявлення про їх розвиток. Складання таких карт потребує залучення широкого кола літописних джерел, архівних матеріалів, картографічних творів минулих століть і супровідних інструктивних та звітних документів.
Карти реконструкції допомагають відновити пам’ятки історії, археології, містобудування та архітектури, які не збереглися до сьогодення або значно змінили свій первісний вигляд. Такі карти необхідно створити на території усіх історико-культурних та архітектурних заповідників, історичні центри міст або окремі історичні пам’ятки.
Для відновлення пам’яток містобудування та архітектури широко застосовують архівні матеріали, кіно- та фотодокументи. У майбутньому необхідне гнучке використання сукупності методів картографії та фотограмметрії для фіксації усіх цінних об’єктів культурної спадщини до початку їх реставрації або консервації, прискореної інвентаризації об’єктів дерев’яної архітектури, використання широких можливостей різного роду літаючих апаратів для зйомки історичних об’єктів і, в першу чергу, пам’яток архітектури [3].
До третьої групи карт слід віднести карти взаємозв’язку пам’яток і елементів природного середовища. Цю групу складають карти: оціночні, тривимірні, динаміки деформацій, прогнозні та конструктивні.
Складанню оціночних карт передує цілеспрямована діяльність по вивченню і оцінці сучасного стану пам’яток, розробці системи кількісних та якісних показників, які характеризують збереження історичних пам’яток. Оціночні карти складають на основі сучасних топографічних зйомок пам’яток та оточуючого природного середовища.
Карти динаміки деформацій створюють для дослідження наслідків руйнівного впливу природних та антропогенних факторів на пам’ятки історії та культури. Ці карти повинні нести відомості про порушення твердих контурів пам’яток, які відбуваються внаслідок діяльності людей і забруднення природного середовища, а також про деформації земної поверхні навколо пам’ятки, концентрації шкідливих речовин та зміни стану пам’ятки за певний проміжок часу. Складання карт динаміки деформацій можливо тільки при добре налагодженій системі геодезичного контролю за стабільністю планово-висотного положення пам’ятки. Геодезичний контроль є обов’язковою і необхідною умовою при проведенні заходів по збереженню історичних пам’яток [3].
Тісно пов’язані з картами динаміки деформацій прогнозні мапи. Вони відтворюють передбачувані наслідки впливу людської діяльності на пам’ятки історії та культури і оточуюче природне середовище. На основі оціночних мап розробляють конструктивні карти або карти конкретних заходів по охороні та збереженню історичних пам’яток. Конструктивні карти складають у великих масштабах на локальні ділянки територій. Зміст усіх перерахованих карт третьої групи тісно пов’язаний з охороною природного середовища, саме тому вони повинні складатися з урахуванням вже існуючих карт охорони природи.
Своєчасному складанню карт для вивчення та збереження історичних пам’яток істотно допоможе застосування новітніх комп’ютерних технологій. Створення банків інформації, систематичне оновлення даних, застосування сучасних картографічних матеріалів дозволить ефективно вирішити завдання збереження культурної спадщини. Цій справі також послужаться автоматизовані системи спостереження за деформаціями. Централізоване накопичення інформації про сучасний стан пам’яток дозволить автоматизувати її перетворення на карти динаміки деформацій або тривимірні на комп’ютерних дисплеях. Результати динамічного аналізу можуть стати базою для прогнозу і розробки конструктивних карт.
Аналізуючи все вищесказане, можна окреслити основні компоненти (дані), які на сьогоднішній день рекомендуються для картографування об’єктів історичного середовища, а саме: наявність планів геодезичного знімання на досліджувану територію, наявність архівних картографічних творів та архівних аерознімків.