Трансформація споживчого ринку та його регулювання в перехідній економіці

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

відрізнялися в залежності від статусу в ієрархії системи. У суспільстві склався певний соціальний прошарок адміністративних та партійних функціонерів, який відігравав провідну роль в проведенні тієї чи іншої державної економічної політики. Реформування економіки в напрямку створення змішаної моделі, де перевага віддається ринковим регуляторам, вступило в суперечність з інтересами даної соціальної групи, яка сформувалась в специфічний механізм “гальмування” реформ. Поряд з цим, ідеї реформування економічної системи не знайшли широкої підтримки в державі, неабияким фактором чого залишається відсутність в структурі населення досить впливового класу. Отже, ми можемо констатувати, що в даних умовах соціальна база функціонування ринкових моделей досягнення рівноваги в економіці України ще залишається неоформленою.

Значну роль в такому становищі відіграють фактори надбудовного рівня. Історичні та економічні умови формування української нації, пануюча релігія та ідеологія сформували специфічну психологію українського народу, однією із найголовніших рис якої є досить сильна надія на державу в плані вирішення багатьох своїх проблем. Таким чином, специфічна психологія, архаїчні елементи політичної та економічної свідомості більшості населення, відсутність розвинутої демократії свідчать про неможливість ефективного функціонування в таких умовах як реформістської, так і консервативної моделей державного регулювання.

Вирішення таких завдань пов’язується з проблемою створення специфічної моделі державного регулювання процесу досягнення рівноваги на споживчому ринку в перехідний період. В основу такої моделі автором дисертаційного дослідження закладено методи селективного інвестування, створення необхідної законодавчої бази інвестиційних процесів, форми залучення заощаджень населення, підтримка малого бізнесу, формування системи державної соціальної підтримки домогосподарств та окремих споживачів в сучасних умовах, стимулююча податкова політика, підтримка національного виробника.

На підставі вищесказаного у розділі визначено пріоритетні напрямки державного регулювання споживчого ринку: підвищення купівельної спроможності за рахунок зростання доходів населення; розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробництва; регулювання цін на соціально значущі товари та послуги; створення умов для розвитку цивілізованої конкуренції в рамках культури підприємництва; зменшення регіональної диференціації за рівнем розвитку споживчих ринків.

Крім того, в роботі запропоновано цілий комплекс практичних засобів щодо вдосконалення захисту прав споживачів. Обґрунтовано необхідність впровадження системи екологічної безпеки споживача – екологічного маркування продукції згідно з світовим досвідом з метою недопущення на споживчий ринок України неякісних продуктів харчування (генетично змінених продуктів, забруднених токсичними хімічними сполученнями, біологічними компонентами або мікроорганізмами), а також посилення контролю за дотриманням прав споживачів та за дотриманням виробниками заявлених показників безпеки та якості товарів. Доведено, що на даному етапі розвитку споживчого ринку України необхідно на державному рівні підтримувати розвиток споживчої культури та освіти населення.

У заключній частині підведені основні підсумки дослідження, а також сформульовано основні результати.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження трансформації споживчого ринку та його регулювання в перехідній економіці зроблено такі висновки.

1. Споживчий ринок як складна соціально-економічна система відіграє провідну роль в становленні, розвитку та реалізації економічних інтересів суб’єктів економічної системи, здійснює вплив на формування загальноекономічних пропорцій. Попит та пропонування на споживчому ринку є кількісними формами прояву економічних інтересів суб’єктів. Отже, споживчий ринок визначено як систему економічних відносин, яка виражає прямі та зворотні зв’язки суб’єктів господарської діяльності щодо руху споживчих товарів (послуг) та реалізує їх економічні інтереси.

2. Системна трансформація економіки не вирішила проблеми множинності споживчих ринків, а тільки змінила сутність та співвідношення елементів вказаної можності. Результатом проведеного аналізу різних видів і типів споживчих ринків, властивих перехідній економіці, є наступна класифікація: за суб’єктами господарювання – державні та приватні; за територіальною ознакою – національні, регіональні, міські, сільські; за ступенем легалізації – легальні, „сірі”, „чорні”; за соціальною ознакою (ступенем доступності благ різним верствам населення) виділено споживчі ринки, придбання товарів та послуг на яких доступне – дуже багатим верствам населення, заможним, середньому класу, малозабезпеченим верствам населення, доступно бідним.

3. Вплив світоглядних змін на індивідуальну поведінку споживачів породжує перехід від масового ринку до формування мікроринків та ніш, посилює процес індивідуалізації, самовираження й конструювання своєї самоідентичності через споживання товарів-„символів” як форми спілкування з оточуючими. На наш погляд, в перехідній економіці особисте споживання – це багатомірний процес не тільки задоволення базових природних потреб за допомогою разового або довготривалого використання товарів (послуг), а й процес самовираження, виробництва символів, за допомогою яких людина передає суспільству інформацію про себе.

4. Трансформаційні зрушення, які відбуваються в економіці, докорінно змінили споживчий ринок. Відбулися значні динамічні зміни в насиченості споживчого ринку (відхід від товарного дефіциту, зростання долі послуг) ; з переходом від командно-адміністративної до ринкової економіки значно змінилася структура споживчого ринку – з’явилася велика кількість ринків принципово нових товарів та послуг, зросла частка продукції приватних підприємств та багатьох видів імпортованої продукції на ринку, відбулися значні зміни масштабів та характеру тінізації споживчого ринку (перехід від тіньового розподілу благ до відкритої реалізації товарів тіньового походження).

5. За період трансформації відбулося значне поглиблення соціальної диференціації населення, що спричинило виникнення залежності змін у рівні та структурі споживання від соціального статусу. Так, для населення з низькими та середніми доходами відбулося скорочення рівня особистого споживання, в структурі споживчих витрат постійно зростає частка продуктів харчування, при цьому рівень споживання майже всіх продуктів харчування значно нижчий від раціональної норми – на перший план виходить задоволення базових людських потреб