Туризм як форма соціальної активності людини: соціально-філософський аналіз

виявлено, що факторами оптимізації туристичної діяльності в Україні виступають розробка ефективної державної політики щодо розвитку туризму; формування громадянського суспільства; сприяння розвитку туристичного бізнесу; створення сприятливої політичної та соціально-економічної обстановки та екологічного стану в місцях туристського інтересу; підвищення добробуту населення в наслідок соціального прогресу суспільства.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її результати мають цінність для розуміння і теоретичного аналізу життєдіяльності, трудової та дозвіллєвої діяльності сучасної особи. Дисертаційні висновки можуть слугувати методологічною основою для розробки соціологічних, історичних, економічних досліджень туристської діяльності. Результати дослідження можуть бути використані у процесі викладання таких дисциплін і курсів як «Соціальна філософія», “Вступу до спеціальності менеджера туристичної сфери», «Організація туристичної діяльності». Висновки дисертаційного дослідження можуть бути враховані при формуванні державної політики в туристичній галузі, а також при пошуках оптимальних шляхів реформування в Україні туристичного сектора, як державного, так і недержавного.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на кафедрі філософії Запорізького державного університету. Принципові ідеї, теоретичні положення було викладено на таких конференціях: Всеукраїнська наукова конференція «Україна в ХХІ столітті: перспективи розвитку гуманітарних наук та освіти» (Дніпропетровськ, 2000) ; Міжнародна науково-методична конференція «Гуманітарна культура менеджера ХХІ століття» (Запоріжжя, 2000) ; Наукова студентська конференція «Вільній час сучасного студента: теорія, досвід, перспективи» (м. Запоріжжя, 2001) ; Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Ідеологія державотворення і суспільствознавча наука» (м. Запоріжжя, 2001) ; Всеукраїнська науково-практична конференція «Всебічний розвиток особистості студента» (Ірпінь, 2001) ; Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми управління – 2001» (Москва, 2001) ; Третя Всеукраїнська науково-методична конференція «Філософські, культурологічні, релігієзнавчі аспекти осмислення сучасного світу та їх науково-методичне значення» (Запоріжжя, 2001) ; Науково-практична конференція «Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку) « (Ірпінь, 2001) ; Всеукраїнська науково-практична конференція «Громадянське суспільство і місцева влада: контури взаємодії» (Дніпропетровськ, 2002) ; Наукова конференція викладачів і студентів «Сучасне студентство України: досвід, проблеми, перспективи» (Запоріжжя, 2002), Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства в закладах освіти» (Переяслав-Хмельницький, 2002), Міжнародна наукова конференція “Філософські проблеми гуманізації освіти” (Одеса, 2002) ; Науково-практична конференція “Філософські проблеми гуманітаризації вищої освіти” (Суми-Бердянськ, 2002) ; Міжнародна науково-практична конференція “Роль антропологічного фактора в освітніх технологіях ХХІ століття” (Мелітополь, 2002) ; Всеукраїнська науково-практична конференція “Українська політична антропологія як гуманістичний чинник державотворення в Україні” (Запоріжжя, 2002) ; наукові конференції викладачів та аспірантів Запорізького державного університету (Запоріжжя, 1999-2002). Науково-практичні дослідження автора дисертації використовувались у підготовці і читанні лекцій з означеної тематики у Запорізькому державному університеті.

Публікації. Основні висновки дисертації викладено у 9 наукових публікаціях, з них 5 – у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Відповідно до мети та завдань дослідження дисертаційна робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків та списку використаних джерел. Обрана послідовність викладання матеріалу зумовлена внутрішньою логікою концепції дисертації. Обсяг роботи – 156 сторінки, виключаючи список використаних джерел (364 найменувань), поданий на 28 сторінках.

 

 

У Вступі розглядається актуальність дисертаційного дослідження, обґрунтовуються мета і завдання, а також способи їх вирішення, конкретизуються об’єкт, предмет і методологія роботи, визначається теоретичне і практичне значення отриманих результатів, їх наукова новизна, формулюються основні положення, які виносяться на захист, вказуються форми апробації результатів дисертаційної роботи і публікації по темі, що досліджується.

Розділ перший – “НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ТУРИЗМУ ЯК СОЦІАЛЬНОГО ЯВИЩА” – складається з двох підрозділів. Підрозділ 1. 1 – “Огляд наукових досліджень феномену туризму” – присвячений розгляду стану наукової розробки досліджуваної теми. Підкреслюється, що систематичне дослідження туризму у вітчизняній літературі почалося з кінця ХХ століття, коли дозвілля, подорожі, рекреаційна діяльність, туризм взагалі стають предметом теоретичного осмислення філософів, істориків, соціологів, економістів, фізіологів та географів. Дисертант аналізує, відзначаючи їх специфіку, такі аспекти дослідження туризму як:

- соціальний (дані проблеми аналізуються у працях О. Абукова, В. Квартальнова, В. Федорченка, Г. Науменка) ;

- історичний (дослідженням історії розвитку туризму займалися Г. Долженко, О. Єфременко, О. Городниченко, С. Попович, Г. Шаповал, Б. Кудинов, О. Крючков, Г. Усискін, Л. Устименко) ;

- економічний (цих проблем торкаються автори – В. Азар, М. Крачило, М. Кабушкін, Г. Крамаренко, П. Олдак, В. Сапрунова, О. Кирилов та Л. Волкова) ;

- правовий (практичним питанням організації та законодавчого регулювання туристичної діяльності в Україні присвячені роботи В. Цибуха, В. Безносюка, Л. Єрмоліної та Л. Малюги) ;

- медичний (медико-біологічні проблеми туризму розглядаються у роботах Л. Нікишиної, О. Коструба, С. Драчева, Л. Леонової, Л. Тищенко, С. Медунова, Ф. Наркевича, П. Пасечного, В. Сергєєва) ;

- географічний (в роботах В. Преображенського, Ю. Веденіна, І. Зорина, М. Нудельмана, Ю. Путрика, М. Зачиняєва, М. Фальковича, Є. Котлярова, І. Пірожника та В. Смирного йдеться про туристичні ресурси, зв'язок їх з розвитком продуктивних сил, сучасну методику, якою користуються дослідники-географи при вивченні туризму) ;

- міжнародний (І. Васильєва, Я. Гезгала, Ф. Котлер, Д. Боуен, Д. Мейкенз, П. Стенєв, Н. Єнєв, Є. Атанасова, Д. Георгієв, Д. Р. Уокер розглядають проблеми розвитку, організації та функціонування туристичної діяльності в в окремих країнах та в світі в цілому).

При дослідженні соціально-філософського аспекту