серіальних видань є періодичні та продовжувані видання, а також неперіодичні серії.
Серійне видання – видання, що є частиною серії (її окремим випуском).
Серія – видання, що включає сукупність томів (випусків), об`єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим та (або) читацьким призначенням, які мають спільну назву серії і виходять в однотиповому оформленні.
Примітка. Серія може бути неперіодична, періодична чи продовжувана.
Словник – упорядкований перелік мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними.
Спеціалізована газета – газета, яка систематично висвітлює окремі проблеми громадського життя, науки, техніки, культури та інших галузей діяльності і призначена певним категоріям читачів.
Примітка. За тематичною спрямованістю, цільовим і читацьким призначенням розрізняють спеціалізовані газети з питань економіки та бізнесу, медичні, спортивні, з питань культури, літератури, мистецтва, релігійні, рекламні, для дозвілля, для дітей та юнацтва.
Спеціальний газетний випуск – газетне видання, підготовлене з якоїсь нагоди з метою оперативного доведення необхідної інформації читачеві, що має назву основного видання, але виходить протягом обмеженого часу, із зазначенням поточного і валового номерів, року і дати виходу в світ.
Стандарт – нормативне виробничо-практичне видання, що являє собою виклад офіційно затверджених правил, норм, вимог, призначених для обов`язкового дотримування спеціалістами у всіх сферах практичної діяльності.
Статут – офіційне видання документа, який містить зведення правил, що регулюють принципи та порядок діяльності установи тощо.
Стереотипне видання – повторне видання книги без змін за допомогою стереотипів – копій оригінальних друкарських форм.
Табель-календар – аркушеве видання календаря у вигляді таблиці.
Тези доповідей (повідомлень) наукової конференції (з`їзду, симпозіуму) – науковий неперіодичний збірник матеріалів попереднього характеру (тез доповідей, рефератів, анотацій), що відображають основні аспекти змісту доповідей та повідомлень.
Тези доповіді – скорочений виклад основних аспектів змісту наукової доповіді.
Текстове видання – видання, більшу частину обсягу якого займає словесний, цифровий, у вигляді ієрогліфів, формул (хімічних або математичних) чи змішаний текст.
Термінологічний словник – словник, що містить перелік термінів однієї чи декількох галузей знань (з їх визначеннями або без них).
Тлумачний словник – мовний словник, що пояснює значення слів певної мови, дає їхню граматичну та стилістичну характеристику, приклади застосування та інші відомості.
Факсимільне видання – відтворення в новому виданні конкретного примірника виданого раніше видання або рукопису зі всіма особливостями оригіналу (фактури, паперу, поміток на берегах тощо).
Хрестоматія – навчальне видання літературно-художніх, історичних, музичних та інших творів чи уривків з них, які є об`єктом вивчення у навчальній дисципліні.
Часопис – див.: періодичне видання.
Список літератури
на допомогу поглибленому вивченню дисципліни
Література в списку поділена на дві частини: основна та додаткова. Основна література – це головні офіційні документи, навчальна та наукова література узагальнюючого змісту. В деяких випадках різні праці містять дискусійні положення і суперечать одне одному, тому вони потребують критичного підходу та осмислення. Додаткова література – це видання, що містять більш докладний виклад матеріалу з окремих питань типології книги, а також публікації про сучасний стан видання в Україні окремих типів літератури чи видів видань.
Усередині розділів література розташована від загального до часткового, за ступенем значення та за логікою змісту.
Основна література
1.Про видавничу справу: Закон України, 5 черв. 1997 р. // Уряд. кур’єр. – 1997. – 19 лип. (№ 130 – 131). – С. 12–14.
2.ДСТУ 3017–95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – Вид. офіц. – Введ. 23.05.95. – К.: Держстандарт України, 1995. – 3, 45 с. http://www.chytomo.com/rozdil/standarty/vydannya-osnovni-vydy-terminy-ta...
3.
4.Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учеб. для студентов ин-тов культуры / Харьков. гос. ин-т культуры. – Харьков, 1997. – С. 130–293.
5.Моргенштерн И.Г. Проблемы типологии современной книги // Книга: Исслед. и материалы. – 1975. – Сб. 30. – С. 38–54.
6.Гречихин А.А. Современные проблемы типологии книги. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1989. – 247 с.
7.Гречихин А.А. Проблемы критерия в современной типологии книги // Книга: Исслед. и материалы. – 1987. – Сб. 54. – С. 50–73.
8.Швецова-Водка Г.М. Про основні поняття типології книги: (підсумки і проблеми) // Теорія та історія радянської книги на Україні: Зб. наук. пр. / Акад. наук Укр. РСР. Центр. наук. б-ка. – К., 1983. – С. 29–46.
9.Швецова-Водка Г.Н. Типология книги // Книга: Исслед. и материалы. – 1983. – Сб. 46. – С. 40–59.
10.Теплов Д.Ю. Типизация в книговедении и библиографии: Осн. проблемы на примере науч.-техн. лит. и ее библиогр. – М., 1977. – С. 10–52.
11.Кулешов С. Документальні джерела наукової інформації: поняття, типологія, історія типологічної схеми / Укр. акад. інформатики. – К., 1995. – С. 34–62.
12.Богданов Н.Г., Вяземский Б.А. Жанры литературных материалов // Богданов Н.Г., Вяземский Б.А. Справочник журналиста. – 3-е изд., переработ. и расшир. – Л., 1971. – С. 258–291.
13.Столяров Ю.Н. Соотношение книги с другими видами документа // Книга: Исслед. и материалы. – 1989. – Сб. 58. – С. 67–79.
14.Сухоруков К.М. Книга в будущем: (Заруб. оценки, тенденции, прогнозы) // Книга: Исслед. и материалы. – 1993. – Сб. 66. – С. 26–38.
Додаткова література
15.Книговедение: Энцикл. словарь / Ред. колл.: Н.М. Сикорский (глав. ред.) и др. – М.: Сов. энцикл., 1982. – 664 с.
16.Типология изданий / НПО “Всесоюз. кн. палата”. Науч.-исслед. ин-т книги. – М.: Кн. палата, 1990. – 231 с.
17.Иваницкий В.Ю. Типология изданий как средства массовой коммуникации // Книга: Исслед. и материалы. – 1994. – Сб. 68. – С. 49–71.
18.Всесвітня конвенція про авторське право 1952 року // Кн. клуб. – 1996. – № 4 (17). – С. 2, 11–13.
19.Масловатий М.М. Основи авторського права у світлі міжнародних угод // Кн. тека. – 1997. – № 1. – С. 6–7.
20.Авторское право Украины: Сб. нормативно-правовых актов / Агентство по защите прав авт. «Рес инкорпоралес». – К., 1996. – 159, [4] с.
21.Книга в соціокультурному просторі: (Досвід книговидання ХІХ – ХХ ст. і сучасні проблеми): Міжнар. наук. конф., Львів, 3 – 5 трав. 1995 р.: Доп. і повідомлення / Укр. акад. друкарства. – Львів, 1995. – С. 16–17, 30–32, 118–119, 125.
22.Антоник О., Стадник О. Книга як важливий чинник виховання в традиціях української педагогіки // Вісн. Кн. палати. – 1997. – № 8. – С. 11–14.
23.Блошицька Г. Основні напрями видавничої діяльності в Україні // Вісн. Кн. палати. – 1998. – № 3. – С. 17–20.
24.Хойнацький М. Основи стандартизації // Вісн. Кн. палати. – 1996. – № 3. – С. 17–19.
25.Коршунов Д. Правові засади і методичні вади стандартизації // Вісн. Кн. палати. – 1997. – № 10. – С. 28–29.
26.Огар Е. Науково-популярна література: сучасний стан та особливості розвитку // Кн. тека. – 1997. – № 4 – 5. – С. 18–19, 21.
27.До питання про стан книговидання навчальної літератури для шкіл України: (Аналіт. огляд) // Вісн. Кн. палати. – 1997. – № 10. – С. 24–25.
28.Доній В. Державні міркування про майбутнє навчальної книги / Розмову вела Г.Ключковська // Кн. тека. – 1997. – № 3 (32). – С. 6–7.
29.Ешке О. П’ять років на видавничому ринку України // Вісн. Кн. палати. – 1997. – № 7. – С. 14.
30.Добровольский О. Підручник на тлі комп’ютеризації: Необхідність нових принципів // Вісн. Кн. палати. – 1997. – № 12. – С. 11–13.
31.Бершов О. Книговидавнича справа в США і нові концепції книги // Вісн. Кн. палати. – 1997. – № 6. – С. 15–17.