Типологія книги

газети поділяють за тематичною спрямованістю, цільовим і читацьким призначенням на газети: з питань економіки і бізнесу, медичні, спортивні, з питань культури, літератури, мистецтва, релігійні, рекламні, для дозвілля, для дітей та юнацтва.

Термін “журнал” в ДСТУ 3017–95 має синонім “часопис”. Але, на наш погляд, термін “часопис” скоріше може бути використаний як синонім “періодичного видання” взагалі, тому що їм можна позначати як журнали, так і газети.

Журнал – це “журнальне видання” за матеріальною конструкцією, тобто “видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату”, що містить статті, реферати та інші жанри літературних творів різних типів літератури, а також образотворчі матеріали (ілюстрації, фотографії, малюнки і т.п.). Кожний випуск журналу виходить приблизно однакового обсягу, під однією, затвердженою офіційно, назвою (принаймні протягом одного року) і має постійні рубрики (розділи) всередині журналу, де традиційно публікуються твори певних типів літератури та жанрів.

Залежно від цільового та читацького призначення як журналу в цілому, так і переважаючих в ньому творів, розрізняють види журналів: громадсько-політичний журнал – журнал переважно зі статтями та матеріалами громадсько-політичної тематики, а також літературно-художніми та науково-популярними творами, розрахований на широке коло читачів або на певні категорії читачів: призначений молоді, жінкам тощо; науковий журнал – журнал, що містить статті та матеріали досліджень теоретичного або прикладного характеру, призначений переважно фахівцям певної галузі науки; науково-популярний журнал – такий, що містить науково-популярні статті та матеріали про досягнення науки, культури, практичної діяльності, призначений для читачів-нефахівців з метою поширення знань та самоосвіти; виробничо-практичний журнал – призначений практичним працівникам певної галузі діяльності, такий, що містить статті та інші матеріали про досягнення науки, організацію виробництва (практичної діяльності), про передовий досвід і проблеми галузі; популярний журнал – що містить матеріали з різноманітних питань (культури, спорту, побуту тощо), призначений широкому коло читачів з розважальною метою, для дозвілля; літературно-художній журнал – такий, що публікує переважно твори художньої літератури, а також присвячені їй публіцистичні статті, рецензії і т.п. матеріали; реферативний журнал – журнал, в якому публікуються переважно реферати публікацій чи неопублікованих документів.

Цей перелік видів журналів показує, що виділяються вони, в основному, за цільовим та читацьким призначенням видання, а також за характером (типами, жанрами та змістом) літературних творів, що їх передбачається публікувати в журналі.

Деякі назви видів журналів збігаються з назвами видів видань за цільовим та читацьким призначенням (наприклад: науковий, науково-популярний та ін.); деякі – не збігаються (наприклад, “популярний журнал” – це, вочевидь, “видання для організації дозвілля”). На наш погляд, у майбутньому треба переглянути окремі терміни цих категорій, щоб ще тісніше пов’язати їх одне з одним.

Бюлетéнь – це періодичне видання, що має відповідний статус, тобто офіційно затверджене як бюлетень. Специфіка бюлетéня пов’язується з тим, що він завжди містить інформацію офіційного характеру, що відображає діяльність організації, яка видає бюлетень. За змістом такі матеріали можуть бути дуже різноманітними, залежно від роду діяльності організації і традицій певного видання.

Залежно від цільового призначення видання та матеріалів, що в ньому містяться, розрізняють такі види бюлетеней: нормативний бюлетень – що містить матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру і видається, як правило, державним органом; довідковий бюлетень – що містить довідкові матеріали, розташовані у порядку, зручному для їхнього швидкого пошуку; рекламний бюлетень – що містить рекламні відомості щодо виробів, послуг, заходів з метою створення попиту; бюлетень-хроніка – що містить повідомлення про діяльність установи, що його видає. Деякі види бюлетеней розрізняють за особливостями їх змісту (наприклад, статистичний бюлетень – той, що містить статистичні дані), деякі – за особливостями їх внутрішньої форми, тобто способу викладу матеріалу (наприклад, бюлетень-таблиця – той, що містить фактичні дані у вигляді таблиці). 

Але в переліку видів бюлетеней в ДСТУ 3017–95 відсутні деякі види бюлетеней (науковий, виробничо-практичний, інформаційний), для визначення яких можна використовувати загальну частину класифікації видань за цільовим призначенням.

Календар вважається періодичним виданням, хоча переважна більшість календарів видається один раз на рік (але деякі – щоквартально, щомісяця і т.п.). Це – довідкове видання, що містить послідовний перелік днів, тижнів, місяців наступного року, а також відомості різного характеру, пов’язані з певними датами чи просто довідкового або науково-популярного змісту. За зовнішньою формою розрізняють: табель-календар – аркушеве видання календаря з переліком днів року, розташованим у вигляді таблиці; відривний (перекидний) календар – настінний або настільний календар, в якому для кожного дня (або тижня, місяця) відведений окремий аркуш, що відривають (перекидають) при користуванні; календар книжкового типу – календар-щорічник у вигляді книжкового видання, з довідковими та науково-популярними матеріалами, як правило, певного галузевого змісту або призначений певній категорії читачів.

За характером інформації розрізняють календар знаменних дат – такий, що містить вибірковий перелік днів року, пов’язаних з певними пам’ятними подіями, та відомості про ці події.

У стандарті не виділяється окремо, хоча характеризується в примітках, такий вид періодичних видань, як періодичний збірник. Він має всі риси збірника (тобто є полівиданням) та періодичного видання. Періодичні збірники можуть бути різноманітними за характером матеріалів, що в них містяться. Деякі періодичні збірники наближаються до виду науково-практичного (чи науково-виробничого) журналу, і відрізняються тільки офіційно затвердженим статусом (“збірника”, а не “журналу”). Деякі періодичні