Типологія книги

виробництва мають спиратися на такі видання безпосередньо у своїй практичній діяльності.

Нормативні виробничо-практичні видання поділяються на різновиди: 1) нормативні видання зі стандартизації (міжнародні стандарти, державні стандарти, галузеві стандарти, стандарти підприємств, технічні умови, керівні технічні матеріали); 2) нормативно-інструктивні видання (інструкції, положення); 3) нормативно-констатуючі видання, що містять певні показники (прейскуранти, нормативи, каталоги); 4) нормативно-методичні видання (методичні вказівки, правила, рекомендації, пам’ятки).

8-й вид – навчальне видання – це “видання систематизованих відомостей наукового або прикладного характеру, викладених у зручній для вивчення і викладання формі”. Навчальні видання чітко відрізняються від інших саме призначенням: на допомогу навчанню; тим, хто вчиться і тим, хто викладає. Таке призначення обов’язково вказується на титульній сторінці навчального видання. Безумовно, для навчання можна використовувати й інші видання, але коли вони не мають відповідного позначення, вони не вважаються навчальними.

Навчальні видання, як правило, за своїм змістом і структурою відповідають певним програмам навчання. Зокрема, підручник – це “навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі та офіційно затверджене як таке”; навчальний посібник – “навчальне видання, що доповнює або частково (повністю) замінює підручник та офіційно затверджене як таке”. До навчальних видань належать також хрестоматія – “навчальне видання літературно-художніх, історичних та інших творів чи уривків з них, які є об’єктом вивчення”, навчально-методичний посібник – “навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни (її розділу, частини) або з методики виховання”, навчальний наочний посібник – “навчальне образотворче видання матеріалів на допомогу у вивченні, викладанні чи вихованні”. Розрізняють також такі види навчальних видань як: текст лекції, курс лекцій, конспект лекцій; навчальна програма, методичні рекомендації (методичні вказівки), практикуми.

Разом з тим слід зауважити, що не завжди видання, що позначається як “книга для вчителя” або “книга для учнів”, є навчальним. Воно може бути науково-популярним, якщо викладає відомості з певного питання або результати наукового дослідження у формі, зрозумілій нефахівцям, і не має безпосереднього зв’язку з програмою навчальної дисципліни; літературно-художнім, якщо містить твір художньої літератури, але не пов’язує його з програмою певного курсу; виробничо-практичним, якщо адресується вчителям і подає відомості з технології, техніки й організації навчального процесу. Існують також видання, що посідають проміжне місце між навчальними виданнями та іншими, наприклад, довідковими (навчальний довідник, навчальний тлумачний словник і т.п.).

Навчальні видання поділяються також за видом освітніх установ, для яких вони призначаються: для загальноосвітньої школи; для вищих навчальних закладів І – ІІ рівня акредитації (училищ, технікумів); для вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівня акредитації (інститутів, університетів, академій і т.п.).

9-й вид – громадсько-політичне видання – це “видання твору громадсько-політичної тематики”. У визначенні цього виду переплетено дві ознаки: цільове призначення – найширшому загалу читачів, або “масовому читачу”, і тематика – про суспільно-політичні події, соціально-економічні питання. Російською мовою відповідний вид видань був названий “массово-политическое издание”. У такому терміні хоча б згадувалося “масове” читацьке призначення. У терміні, запропонованому ДСТУ 3017–95, можна побачити лише тематичний аспект. Але це неправильно, тому що з питань громадсько-політичного життя існують різні види видань за цільовим призначенням (офіційні, наукові, виробничо-практичні та ін.). Отже, термінологічне позначення і кваліфікація цього виду видань потребують ще більш глибокого наукового вивчення. Зараз до цього виду видань можна віднести перш за все видання творів публіцистичної літератури.

10-й вид – довідкове видання – це “видання коротких відомостей наукового чи прикладного характеру, розміщених у порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не призначене для суцільного читання”. Цільове призначення такого видання – давати довідки найрізноманітнішого характеру, від коротких фактичних даних до стислих роз’яснень наукових положень.

Різновиди довідкових видань: енциклопедичні видання (енциклопедії та енциклопедичні словники), термінологічні словники, мовні (лінгвістичні) словники, довідники тощо.

11-й вид – видання для організації дозвілля – це “видання популярно викладених загальнодоступних відомостей щодо організації побуту, дозвілля, різноманітних форм самодіяльної творчості, різних видів захоплень”. За ГОСТом 7.60-90 цей вид видань називався простіше (“видання для дозвілля”), а за обсягом поняття охоплював два різновиди: практичні видання для аматорів, які в ДСТУ 3017–95 виділені як окремий самостійний вид видань, і розважальні видання (спортивні ігри, інтелектуальні заняття ігрового характеру і т.п.).

12-й вид – рекламне видання – “видання відомостей щодо виробів, послуг, заходів, культурно-історичних об’єктів, творчих колективів тощо у формі, яка привертає увагу, сприяє реалізації товарів і послуг, запрошує до ознайомлення чи до відвідування”. У визначенні тут перелічені майже всі відмінності рекламних видань. Їх цільове призначення – створювати попит на твори та послуги, сприяти їх реалізації, а також пропаганді наукових, виробничих та художніх досягнень суспільства, культурно-історичних об’єктів і заходів, творчості художніх колективів, акторів і т.п. Крім суто комерційного призначення рекламні видання відрізняються тим, що часто дають таку фактографічну інформацію, яка відсутня в інших видах видань: про діяльність підприємств, фірм, творчих колективів та осіб.

13-й вид – літературно-художнє видання – це “видання твору художньої літератури”. За цільовим призначенням літературно-художні видання поділяються на різновиди, які розрізняються підготовкою основного тексту та довідкового апарату видання: наукове, науково-масове та масове. Наукове літературно-художнє видання готується як джерелознавче і призначається для майбутніх дослідників художніх творів. Науково-масове літературно-художнє видання призначається для поглибленого вивчення літературно-художніх творів, що містяться в