Удосконалення міжбюджетних відносин

 

Вступ

1. Структура і динаміка доходів та видатків державного бюджету

2. Удосконалення між бюджетних відносин

Висновок

Список використаних джерел

 

 

Формування Державного та місцевого бюджетів – досить складний і тривалий процес. У бюджетному процесі України бере участь велика кількість наукових установ, зарубіжних і вітчизняних фахівців, державних органів усіх рівнів, політичних партій і громадських об’єднань. Під час складання бюджету виявляються недоліки минулих років, враховується прогноз економічного і соціального розвитку нашої держави, здійснюється пошук найефективніших шляхів використання досить обмежених фінансових ресурсів.

Доходи бюджету можуть формуватися на основі п'ятьох методів централізації коштів:

- пряме вилучення доходів з державного сектору;

- отримання доходів від державних угідь, майна і послуг;

- податковий метод;

- позиковий метод;

- емісія грошей.

Надходження від державного сектору зазвичай є незначними, що пояснюється кількома причинами. По-перше, держава, як правило, працює у непривабливих для приватного бізнесу сферах діяльності; по-друге, у більшості випадків діяльність державних підприємств має неприбутковий характер, вона спрямована на виробництво певних товарів чи послуг, а не на отримання прибутку.

Видатки державного бюджету – це витрати держави на загальнодержавному рівні, які необхідні для виконання державою її функцій і виражають економічні відносини, на основі котрих здійснюється використання централізованих коштів за напрямами, визначеними законом.

Напрями використання бюджетних коштів зумовлені такими факторами:

- необхідністю утримання державних установ;

- рівнем розвитку регіонів держави;

- зв'язками видатків із загальнодержавного бюджету з видатками місцевих бюджетів.

 

 

Доходи Державного бюджету служать фінансовою базою виконання державою її функцій. Склад, форми і методи мобілізації доходів Державного бюджету визначаються системою і особливостями господарювання та тими завданнями, які вирішує суспільство у певний період.

Склад доходів Державного бюджету України визначається Бюджетним кодексом України та Законами «Про Державний бюджет» на відповідний бюджетний період. Починаючи з 2000 р. Державний бюджет включає дві складові: загальний фонд та спеціальний фонд. Такий поділ Державного бюджету має на меті забезпечення прозорості та реальності системи оцінки усіх джерел доходів і визначення пріоритетів фінансування витрат .

Доходи загального фонду Державного бюджету призначені для фінансування загальних видатків і не мають визначеного спрямування на конкретну мету. Водночас доходи спеціального фонду державного бюджету включають доходи, призначені на забезпечення фінансовими ресурсами передбаченої мети.

До доходів загального фонду Державного бюджету зараховуються такі надходження:

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) ввізне мито;

4) податок з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, за рахунок відповідних бюджетних асигнувань установ, що утримуються із Державного бюджету, які є джерелом доходів цих осіб;

5) платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;

6) збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту;

7) платежі за користування надрами загальнодержавного значення;

8) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, крім тих, що видаються Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад та місцевими органами виконавчої влади;

9) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до Державного бюджету;

10) адміністративні штрафи та інші грошові стягнення, крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад, районними державними адміністраціями або утвореними в установленому порядку адміністративними комісіями;

11) кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, майна, одержаного державою в порядку спадкоємства чи дарування, безгосподарного майна;

12) податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності, 50% податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками за місцезнаходженням у місті Києві, та податку на прибуток підприємств, визначеного відповідним пунктом Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») ;

13) відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці на підприємствах-монополістах;

14) кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України та частину коштів, встановлених Законом «Про Державний бюджет» за вчинення консульських дій за межами України;

15) надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України;

16) дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності, крім підприємств паливно-енергетичного комплексу;

17) рентна плата за нафту, що видобувається в Україні;

18) рентна плата за транзитне транспортування природного газу (крім заборгованості минулих років, яка спрямовується на розрахунки з погашення зобов’язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та державних цінних паперах колишнього СРСР), за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та за транзитне транспорту­вання аміаку;

19) збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією України;

20) плата за оренду цілісних майнових комплексів;

21) митні збори;

22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;