Управління інвестиційною діяльністю в рекреаційно-туристичній сфері

З огляду на те, що пріоритетним завданням повинно бути забезпечення високих темпів економічного розвитку, в дисертації розроблена концепція розвитку рекреаційно-туристичної сфери, основою якої є наступні складові: організація і проведення маркетингової діяльності з метою формування привабливості рекреаційно-туристичних комплексів і залучення інвестицій в дану сферу діяльності; підвищення якості послуг і сервісу обслуговування, що сприятиме зростанню соціальної ефективності оздоровлення та відпочинку населення; створення організаційних формувань інноваційного типу в сфері рекреації, що дозволить залучити на взаємовигідних умовах іноземні і вітчизняні інвестиції, підвищити якісні параметри розвитку соціальної інфраструктури, збільшити надходження валюти до державного і місцевих бюджетів; впровадження ринкових механізмів та нових форм управління в рекреаційній сфері, підвищення її економічної віддачі до рівня високопродуктивних галузей; зростання темпів розвитку і доходів рекреаційного господарства та підвищення зайнятості населення; розвиток підприємництва та рекреаційного бізнесу, що дозволить забезпечити комплексне освоєння рекреаційних територій, створити сучасну екологічну і соціальну структуру, збільшити грошові надходження від індустрії відпочинку, лікування і спорту; розширення масштабів природоохоронної діяльності з метою створення екологічної безпеки та найсприятливіших рекреаційних умов для відпочинку і лікування населення; реалізація великомасштабних заходів щодо відновлення, реставрації та збереження унікальних природних ландшафтів, пам’яток історії, культури, архітектури, відтворення звичаїв і традицій народу. 

Створення організаційних формувань інноваційного типу в Україні, зокрема, курортополісів, рекрополісів, рекропарків та інноваційних структур інших типів з правами спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, у відповідності з чинним законодавством, об’єктивно обумовлюється великою національною потребою в створенні більш ефективних умов для оздоровлення людей за рахунок наявності унікальних природно-ресурсних можливостей країни. Такі новоутворення інноваційного типу передбачають перехід на сучасні методи управління та нові технології рекреації і лікування, відкриття нових можливостей для залучення вітчизняних та закордонних інвестицій, входу в світову мережу курортних охоронно-оздоровчих закладів і, відповідно, здобуття статусу оздоровниць міжнародного рівня. Це обумовлює зміну існуючої форми управління на більш просту, гнучку та здатну до адаптації за будь-яких коливань в зовнішньому ринковому середовищі. 

В дисертації зроблено висновок про те, що організаційні формування інноваційного типу в сфері рекреації повинні ефективно та надійно функціонувати і забезпечувати свій постійний розвиток, бути конкурентноздатними серед аналогічних рекреаційних формувань країни та зарубіжжя. Одним з найбільш важливих питань їх створення і успішного функціонування повинна бути законодавча база. Це обумовлено тим, що правові засади є фундаментальним фактором, за допомогою якого і досягається високий економічний ефект діяльності, як для інвесторів, так і для держави в цілому. Це важливо ще і тому, що суб’єкти міжнародної інвестиційної діяльності постійно оцінюють середовище тієї країни, куди в тій чи іншій формі вкладається капітал. Інвестиційно-привабливою може бути лише країна з відповідними привабливими параметрами загального політико-правового, економічного, інфраструктурно-інституційного і соціально-культурного середовища. Важливе значення мають також інвестиційна привабливість окремих галузей і об’єктів

При активізації іноземного інвестування, Україна, як і інші країни з перехідними економіками, стає об’єктом спеціального аналізу експертів, які визначають її інвестиційний потенціал та ризик іноземної інвестиційної діяльності в ній. Тому в період ринкової трансформації важливо, з одного боку, формувати загальні політичні, правові та інституціональні умови, сприятливі для вітчизняного та іноземного інвестування, а з іншого – найбільш раціонально використовувати зарубіжний досвід створення локальних організаційних формувань із сприятливим інвестиційним кліматом. 

У другому розділі – “Оцінка інвестиційної привабливості об’єктів рекреаційно-туристичної сфери” – обґрунтовується і розкривається: необхідність проведення маркетингової діяльності з метою формування привабливості і іміджу організаційних формувань; застосування системного підходу, щодо оцінки інвестиційної привабливості об’єктів рекреаційно-туристичної сфери; пріоритетні напрями і обсяги вкладення інвестицій. 

З метою удосконалення управлінського контролю в сфері маркетингової діяльності і раціонального використання коштів на таку діяльність, у роботі аргументується доцільність створення в структурі управління організаційних формувань підрозділу маркетингу. Його головним завданням повинно бути залучення інвесторів і споживачів рекреаційних ресурсів, підготовка інформації для планування асортименту послуг, системи ціноутворення, збутової політики, здійснення методичного керівництва маркетинговими дослідженнями та комунікаційною діяльністю, підготовка інформації для розробки стратегії управління. До основних напрямів діяльності підрозділу маркетингу слід віднести: проведення маркетингових досліджень, визначення сегментів ринку, розроблення маркетингу-мікс; маркетингове обґрунтування ефективності інвестування розвитку; визначення стратегій розвитку; здійснення маркетингової діяльності; ведення маркетингової інформаційної системи; забезпечення привабливості вкладання інвестицій з боку національних та іноземних інвесторів. 

В дисертації показано, що проблема аналізу інвестиційної привабливості рекреаційно-туристичної сфери і її об’єктів розроблена недостатньо, немає єдиного комплексного і системного підходу, який би дозволив дати найбільш повну і достовірну інформацію про стан об’єкта інвестування на всіх етапах його функціонування, оцінку впливу окремих показників на об’єкт в цілому, підвищення темпів економічного розвитку господарського суб’єкта за рахунок ефективної інвестиційної діяльності та отримання максимального доходу при мінімальному ризику. 

Виходячи з вище сказаного, дисертант пропонує проводити оцінку інвестиційної привабливості об’єктів рекреаційно-туристичної сфери з позиції системного підходу, який базується на єдності і взаємодії таких його напрямів: функціонального, географічного, кваліфікаційного, управлінського, екологічного, економічного, законодавчого та комерційного, представлених на рис. 1. В дисертації ґрунтовно розкрито зміст та значення кожного напряму оцінки інвестиційної привабливості об’єктів рекреаційно-туристичної сфери, які включають перелік показників і характеристик.

Застосування принципів системного аналізу дозволяє сформулювати інвестиційну привабливість об’єктів рекреаційно-туристичної сфери як комплекс показників і