+3 8(066) 185-39-18
fможливостей підприємства, які характеризуються станом і рівнем використання інноваційного потенціалу.
Інноваційна активність є цілеспрямованою діяльністю суб’єктів підприємницької діяльності щодо конструювання, створення, освоєння й виробництва якісно нових видів техніки, предметів праці, об’єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій та ін.), технологій, а також впровадження досконаліших форм організації праці й управління виробництвом. Основними чинниками інноваційної активності на макрорівні є темпи зростання державних витрат на розвиток науки та освіти, раціональна інноваційна політика держави, стимулююча податкова, кредитна, амортизаційна політика тощо. На мікрорівні: нестача власних коштів; відсутність інвестицій; відсутність підтримки з боку держави; відсутність кваліфікованого наукового персоналу; упереджене відношення місцевої влади; відсутність або застарілість технологічної бази; вузька ніша ринків збуту; необхідність одночасного врахування всіх факторів та їх взаємодії
РОЗДІЛ 3. ПОБУДОВА РЕЗУЛЬТАТИВНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
3.1 Прогнозування зміни результативності інноваційної діяльності підприємств Вінницької області
Прогнозування є необхідною умовою оптимального функціонування як окремої організації, так і видів її діяльності. Саме воно дозволяє організації не тільки побачити своє майбутнє і намітити мету, але й розробити програму дій з її досягнення [4, с. 213].
Прогнозування є важливою сполучною ланкою між теорією і практикою в житті кожної організації. Воно має дві різні площини конкретизації: власне передбачувану (дескриптивну, описову) й іншу, поєднану з нею, що відноситься до категорії управління, – передбачувану (прескриптивну, розпоряджувальну) [4, с. 214].
Під прогнозом варто розуміти сукупність прийомів і способів мислення, що дозволяють на основі аналізу ретроспективних даних, екстра генних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) зв’язків об’єкта прогнозування, а також їхніх вимірів у рамках розглянутого явища чи процесу, вивести судження визначеної вірогідності майбутнього розвитку розглянутого об’єкта [4, с. 217].
Для прогнозування інноваційної діяльності організації використовуються різні типи прогнозів. Кожен тип прогнозу має свої відмінні ознаки. До найбільш важливих ознак відносяться: час попередження чи часовий обрій (прогноз), масштаб прогнозування, характер об’єкта, функції прогнозу, можливість впливу організації на своє майбутнє і т. д. [4, с. 216].
У сучасних умовах для успішного вирішення економічних, соціальних і науково-технічних проблем все більшого значення для організацій набуває система взаємозалежних прогнозів. Система прогнозів поєднує в один цілий перспективний розвиток усі сторони діяльності організації (економіки, виробництва, продукції, технології, соціальної сфери і т. д) і її зовнішнього середовища.
Здійснимо прогнозування змін результативності інноваційної діяльності підприємств Вінницької області на основі аналізу реалізованої інноваційної продукції за 200 -2013 роки (таблиця 3. 1) [34, с. 111].
Таблиця 3.1
Обсяг реалізованої інноваційної продукції підприємств Вінницької області за 2000 – 2013 рр.
ПоказникиРокиВідхилення (+/-)
2000200520092010201120122013
Усього585487, 4309, 2389304, 6498, 5440, 5
у тому числі принципово нової, млн. грн. 47, 923, 417, 7184, 2160, 937, 248, 30, 4
Із загального обсягу поставлено на експорт, млн. грн. 23, 812, 752, 549, 139, 66, 74, 1-19, 7
Дані наведені в таблиці загалом показують тенденцію до збільшення обсягів реалізованої інноваційної продукції, але в 2005 та 2012 рр. спостерігається спад, проте у 2013 р. обсяг реалізованої інноваційної продукції знову збільшується. З 2009 – 2010 рр. спостерігається наявне стрімке підвищення в принципово новій продукції і зниження загального обсягу поставленої на експорт продукції.
Розроблені й пов’язані між собою окремі прогнози розвитку організації і зовнішнього середовища складають систему прогнозів організації.
При розробці прогнозів можна виділити наступні основні етапи:
- перед прогнозна орієнтація (визначення мети, завдання, структури й організації дослідження, часу попередження, робочих гіпотез, методів,) ;
- прогностичний фонд (збір готових даних за суміжними непрофільними галузями прогнозування) ;
- створення вихідної чи базової моделі, тобто системи показників, параметрів, що відображають характер і структуру об’єкта;
- пошукова модель (проекція в майбутнє системи показників вихідної моделі на дату попередження за тенденцією, що спостерігається, з урахуванням факторів прогностичного фонду) ;
- оцінка ступеня вірогідності (верифікація) й уточнення попередніх моделей за допомогою рівнобіжних контрольних методів, звичайно опитувань експертів;
- вироблення рекомендацій для оптимізації прийняття, рішень у плануванні, управлінні і т. д. на основі зіставлення прогностичних моделей. Варіанти розробки прогнозів можуть мати кілька рівнів прогнозних показників, зокрема верхній і нижній, що дозволяє врахувати ряд факторів, що виникають згодом [4, с. 216].
Проаналізувавши дані таблиці 3. 1 можна зробити за допомогою середньопрогресивного методу прогноз обсягу реалізованої інноваційної продукції на наступних 5 років.
Таблиця 3. 2
Прогноз обсягу реалізованої інноваційної продукції Вінницької області на 2015 -2019 рр.
ПоказникиРокиВідхилення (+/-)
20152016201720182019
Усього370, 7375, 1378, 9380, 5371, 81, 1
Принципово нова, млн. грн. 129, 2129, 7131, 4133, 1115, 4-13, 8
Із загального обсягу поставлено на експорт млн. грн. 39, 739, 039, 135, 429, 1-10, 6
За результатами прогнозу можна спостерігати, що відбувається зменшення обсягу реалізованої інноваційної продукції у Вінницькій області, розпочинаючи з 2015 року обсягу реалізованої інноваційної продукції буде збільшуватися до 2018 року – 380, 5 млн. грн., а в 2019 році цей показник зменшиться на 8, 7 млн. грн., на це все можуть впливати такі фактори, як: час появи нового винаходу і термін його технічної реалізації; динаміка попиту в