Управління процесом організації та функціонування спільного підприємництва в економіці України в умовах ринкових перетворень

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ГУРОВА Капіталіна Дмитрівна

 

УДК 338. 2, 338 (075), 330. 1

 

 

Спеціальність 08. 02. 03 – організація управління, планування та регулювання економікою

 

Харків – 1999

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному університеті Міністерства освіти України. 

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор Галуза Станіслав Григорович, Харківський державний університет, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління. 

Офіційні опоненти: – доктор економічних наук, професор Козаченко Сергій Вікторович, Міжнародний науково-технічний університет, директор Міжнародного центру розвитку підприємництва і менеджменту, м. Київ; 

- доктор соціологічних наук, кандидат економічних наук, доцент Чернецький Юрій Олександрович, директор Центру підтримки підприємств, м. Харків. 

Провідна установа: Харківський державний економічний університет Міністерства освіти України, кафедра бізнесу і підприємництва. 

Захист відбудеться “15” жовтня 1999 року о 15 г. 15 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 05. 01 у Харківському державному університеті за адресою: 310077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 5-67. 

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського державного університету за адресою: 310077, м. Харків, 

пл. Свободи, 4. 

 

 

Актуальність теми дослідження. Становлення економіки України як високорозвиненого, ринково спрямованого комплексу передбачає її переорієнтацію від міжнародної відособленості, що історично склалася, до інтеграції у світове господарство. Важлива роль у цьому належить активному залученню в країну іноземних інвестицій, розширенню мережі спільних підприємств (СП), тобто підприємств із змішаним – вітчизняним та іноземним – капіталом, розвитку різноманітних форм спільного підприємництва. 

Масштабне залучення іноземного капіталу у виробництво покликане бути одним із дієвих чинників подолання кризи в українській економіці. Причому роль цього чинника в останні роки зросла в зв'язку з тим, що традиційні джерела відновлення основних фондів фактично загубили (цілком або частково) свою відтворювальну функцію: амортизаційні відрахування в значній мірі “з'їдені” інфляцією; прибуток підприємств через податкову систему вилучається в бюджети всіх рівнів або йде на поточне споживання і мало використовується на розвиток виробництва; застосування довгострокового кредиту обмежується надмірно високим банківським відсотком; постійно зменшується частка бюджетних асигнувань у виробничу сферу. Критична нестача внутрішніх ресурсів саме і може бути частково компенсована іноземними інвестиціями, найбільш прийнятною формою яких для нашої країни є прямі іноземні інвестиції (ПІІ), що безпосередньо направляються на виробничі цілі, найчастіше реалізуючись у формі спільного підприємництва. 

Принципове значення має і та обставина, що позитивний ефект прямих іноземних інвестицій, як правило, не вичерпується лише фінансовими наслідками – збільшенням виробничого капіталу в країні. Іноземне інвестування звичайно пов'язане з постачанням нової техніки, впровадженням прогресивної технології та організації виробництва, високопрофесійним менеджментом, підвищенням якості продукції до рівня світових стандартів. Розвиток спільного підприємництва сприяє також вирішенню гострих соціальних проблем країни, створюючи нові і зберігаючи наявні робочі місця, відновлюючи безперебійно діючу систему оплати результативної праці, підвищуючи соціальну захищеність працівників. 

Інтенсивність і масштабність припливу іноземного капіталу в нашу країну, ефективність впливу спільного підприємництва на її економіку вирішальною мірою залежать від інвестиційного клімату, що склався на національному і регіональному рівнях, від організаційно-економічних умов створення спільних підприємств, від управління процесом їх функціонування. 

За кордоном питання управління процесом іноземного інвестування досліджуються досить активно, вони подані, наприклад, у роботах Самуельсона Т., Магі П., Хойєра В., Линдерта П., Хаймера С., Пітера Г. та ін. Проблеми залучення іноземного капіталу в Україну, управлінські передумови розвитку спільного підприємництва все частіше стають предметом наукових розробок у нашій країні. Слід відзначити праці таких авторів, як Бланк І. А., Бабич В. П., Бриль М. С., Буткевич В. Г., Галуза С. Г., Губський Б. В., Гриньова В. Н., Зав'ялова О. В., Козаченко С. В., Колосов О., Ліпсиц І. В., Скворцов М. М., Тодрина І. В., Томілін М. О., Харіна А. П., Чернецький Ю. А. та ін. Водночас проблеми управління спільною підприємницькою діяльністю в умовах перехідної економіки чекають на подальше дослідження: не піддані комплексному розгляду умови (економічні, організаційні, правові) створення нових СП, потребує поглибленого вивчення механізм управління поточною діяльністю СП як у напрямку пошуку шляхів його удосконалення, так і по лінії використання досвіду передових фірм в управлінській практиці вітчизняних підприємств різних форм власності. Ці обставини зумовили вибір теми дисертаційної роботи, мету, завдання і логіку дослідження. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у межах планової наукової тематики 1997 – 1999 років Харківського державного університету (тема “Утворення організаційно – економічних умов розширення інвестування в економіку України”). 

Мета і завдання дослідження. Головною метою роботи є розробка теоретичних і методологічних основ і обгрунтування практичних рекомендацій по удосконаленню управління процесом організації і функціонування спільного підприємництва в Україні в умовах ринкової трансформації економіки. Для її досягнення передбачалося вирішити ряд завдань: 

- визначити сутність, організаційні форми спільного підприємництва, його роль і місце в перехідній економіці; 

- проаналізувати складові інвестиційного клімату в Україні і розглянути можливості його