+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
38
Мова:
Українська
відомо, залежить від величини постійних витрат. Для підприємств, перевантажених громіздкими виробничими фондами, високий рівень операційного важеля являє значну загрозу: в умовах економічної нестабільності, падіння купівельної спроможності клієнтів і досить високої інфляції кожен відсоток зниження виторгу може обернутися катастрофічним падінням прибутку й входженням підприємства в зону збитків. Менеджмент такого підприємства є заблокованим, тобто позбавленим варіантів вибору продуктивних рішень. Але все-таки існує вихід: сьогодні консалтингові центри Української Консалтингової Мережі пропонують курс «Антикризове керування підприємством», опанувавши яким фінансові менеджери зможуть знайти рішення щодо виходу підприємства з кризи. Цей курс був з успіхом випробуваний у Хмельницькому Чернівецьким бізнес-центрами і Хмельницьким Консалтинговим Центром «Інфо-Лайн». Навчання проходили представники великих промислових підприємств Хмельницького, які знаходяться зараз у несприятливому фінансовому положенні. У результаті навчання вони одержали цінні знання й навички для вирішення конкретних проблем на своїх підприємствах.
Фінансовий леверідж – це інструмент, який впливає на прибуток підприємства шляхом зміни структури й об'ємів довгострокових пасивів. Дія фінансового важеля полягає в тому, що підприємство, яке використовує позикові кошти, змінює чисту рентабельність власних коштів і свої дивідендні можливості [7, 94]. Рівень ефекту фінансового важеля вказує на фінансовий ризик, пов'язаний з підприємством.
Оскільки відсотки за кредит відносяться до постійних витрат, то ріст у структурі фінансових ресурсів підприємства частки позикових коштів супроводжується ростом сили операційного важеля й підвищенням підприємницького ризику. Категорія, що узагальнює дві попередні, зветься виробничо-фінансовий леверідж, для якого характерний взаємозв'язок трьох показників: виторгу, витрат виробничого й фінансового характеру і чистого прибутку.
Ризики, пов'язані з підприємством, мають два основних джерела:
1. Сам вплив операційного важеля, сила якого залежить від питомої ваги постійних витрат у їх загальній сумі і визначає ступінь гнучкості підприємства, генерує підприємницький ризик. Це ризик, пов'язаний з конкретним бізнесом у ринковій ніші.
2. Нестійкість фінансових умов кредитування, непевність власників акцій у поверненні вкладень у випадку ліквідації підприємства з високим рівнем позикових коштів, по суті, сама дія фінансового важеля генерує фінансовий ризик.
Рівень приведеного ефекту = Сила впливу операційного важеля x Сила фінансового важеля.
Приклад
Допустимо, що для підприємства «Технологія», про яке йшла мова в прикладі 2, сила впливу фінансового важеля дорівнює 1, 5. Сила впливу операційного важеля, розрахованого в прикладі, дорівнює 1, 4. Виходить, що рівень приведеного ефекту складає 1, 5x1, 4=2, 1. Результат обчислення показує на скільки відсотків зміниться чистий прибуток при зміні виторгу від реалізації продукції на один відсоток.
Дуже важливо те, що поєднання могутнього операційного важеля з могутнім фінансовим може виявитися руйнівним для підприємства, тому що підприємницький і фінансовий ризики взаємно множаться, збільшуючи негативні ефекти. Таким чином, задача по зниженню сукупного ризику, пов'язаного з підприємством, зводиться, головним чином, до вибору одного з трьох варіантів:
1. Високий рівень впливу фінансового важеля в співвідношенні зі слабкою силою впливу операційного важеля.
2. Низький рівень впливу фінансового важеля в співвідношенні із сильним операційним важелем.
3. Помірні рівні впливу фінансового й операційного важелів.
Операційний аналіз часто називають аналізом беззбитковості. Аналіз беззбитковості виробництва є могутнім інструментом для прийняття управлінських рішень. Аналізуючи дані про беззбитковість виробництва, менеджер може відповісти на виникаючі питання при зміні напрямку дій, а саме: який вплив на прибуток буде мати зниження ціни реалізації, який необхідний об'єм продажів для покриття додаткових постійних витрат у зв'язку з передбаченим розширенням підприємства, скільки людей необхідно найняти і тощо. Менеджеру у своїй роботі постійно необхідно приймати рішення про ціну реалізації, перемінні і постійні витрати, про придбання й використання ресурсів. Якщо він не зможе зробити достовірний прогноз про рівень прибутків і витрат, його рішення можуть принести тільки шкоду компанії.
Таким чином, ціль аналізу беззбитковості діяльності – установити, що буде з фінансовими результатами, якщо певний рівень продуктивності чи об'єм виробництва зміниться.
Аналіз беззбитковості будується на залежності між змінами об'єму виробництва і змінами сукупного прибутку від продажів, витрат та чистого прибутку.
Під точкою беззбитковості розуміється така точка об'єму продажів, при якій витрати дорівнюють виторгу від реалізації всієї продукції, тобто немає ні прибутку, ні збитку.
Для розрахунку точки беззбитковості можна використовувати 3 методи:
- рівняння;
- маржінального доходу;
- графічного зображення.
Застосування цих методів розглянемо на прикладі.
Приклад
Підприємство «Мир канцелярії» планує продавати ручки на ринку. Купує ці ручки підприємство за ціною 0, 40 грн. за одиницю, а планує продавати за ціною 0, 80 грн. за кожну. Одночасно за місяць підприємство платить за місце на ринку 90 грн. Скільки необхідно ручок продати, щоб досягти критичної точки?
Метод рівняння ґрунтується на використанні для розрахунку формули:
П = В – ЗВ – ПостВ (4),
де
П – прибуток; В – виторг; ЗВ – змінні витрати; ПостВ – постійні витрати.
або П = (Ц х К0) – (ЗВ х К0) – ПостВ,
де
Ц – ціна за одиницю;
К0 – кількість одиниць.
Позначимо через Z кількість одиниць, яку необхідно продати, щоб досягти критичної точки.
0, 8Z – 0, 4Z – 90 = 0 0, 4Z = 90 Z =