Управління технічними ресурсами операційної системи підприємства

Для узгодженої діяльності всіх відділів та служб підприємства необхідне застосування принципу комплексного управління діяльністю, створення відповідної організаційної структури, яка об’єднає існуючі відділи підприємства у функціональні підрозділи з окремих питань, керівники яких будуть підпорядковані безпосередньо директору підприємства. Поділ всіх підрозділів підприємства за ознакою участі в управлінні витратами підприємства та в управлінні забезпеченням результатів діяльності підприємства.

Одна із необхідних систем функціонування операційного менеджменту є система управління матеріально-технічним забезпеченням. Вона значною мірою відображає початкову стадію технологічного процесу – це виробництво та постачання необхідних матеріалів, запасів сировини та напівфабрикатів – вхідні інформаційного процесу.

До обов’язків матеріально-технічного забезпечення входить своєчасна доставка в операційну систему підприємства усіх видів ресурсів (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, технологічного обладнання, інструментів, транспортних засобів, палива, тепло-електроенергії, води, тощо) в обсягах необхідних для нормального функціонування операційного процесу по виробництву необхідної продукції.

На вибір форми постачання операційної системи можуть впливати різноманітні фактори. Залежно від цих факторів, операційна система забезпечує себе ресурсами через товарносировинні біржі, аукціони, різні посередницькі підприємства і власним виробництвом комплектуючих виробів та інше.

На великих підприємствах роботу по забезпеченню всіма видами ресурсів здійснює управління (відділи) матеріально-технічного забезпечення. При формуванні управлінської структури матеріально-технічного забезпечення необхідно врахувати основні управлінські функції – це здійснення маркетингових досліджень ринку постачальників по видам ресурсів, доступними цінами і простотою схем постачання та їх стабільністю; стратегічного (перспективного, поточного) прогнозування потреб в усіх видах ресурсів; завчасна підготовка заявок на необхідні ресурси та подання їх у планові служби управління і здійснення управлінської діяльності з реалізації планів забезпечення ресурсами (укладання необхідних контрактів, тощо) ; управління прийняттям, розміщенням, зберіганням, забезпеченням ресурсами робочих місць; разом з технічними, планово-економічними, фінансовими управліннями проведення економічного обґрунтування норм запасів та контроль за їх станом; розроблення управлінських заходів щодо економії усіх видів ресурсів; управління оперативним обліком надходження усіх видів ресурсів, їх економічним аналізом використання та стимулювання поліпшенням їх використання; управління контролем якості усіх видів ресурсів та термінів виконання їх замовлень.

 

 

1. Белінський Л. В., Довгань Л. Є. Менеджмент виробництва та операцій: Підручник. – К. : 2005.

2. Веснин В. Р. Основы менеджмента: Учебник. – М. : Триада ЛТД, 1996.

3. Воробьев Л. А. Основы управления производством. – Минск: НПЖ «Финансы, учет, аудит», 1998.

4. Гевко І. Б. Операційний менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К. : Кондор, 2005.

5. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика. – СПб. : Питер, 2000.

6. Курочки А. С. Операционный менеджмент: Учеб. пособие. – К. : МАУП, 2000.

7. Лісовал В. П., Старосельський М. І. Операційний менеджмент: Конспект лекцій / Національний авіаційний ун-т. – К. : НАУ, 2004.

8. Соснін О. С., Казарцев В. В. Виробничий і операційний менеджмент: Навч. посіб. / Європейський ун-т. – 2-ге вид. – К. : Видавництво Європейського ун-ту, 2002.

9. Фатхутдинов Р. А. Система менеджмента. – М. : АО «Бизнес-школа», 1996.

10. Френкель А. А. Прогнозирование производительности труда: методы и модели. – М. : Экономика, 1999.

 

 

Види операційної діяльності

Рішення Сфера політики Стратегічний вибір

Якість Підхід

Навчання

Постачальники Запобігання або нагляд

Технічне або управлінське навчання

Вибір за якістю або вартістю 

Продукт Розробка

Вид власності Самостійно розробляти чи закупити креслення

Купити патент чи розробити свій

Процес Запуск процесу

Автоматизація

Тип виробництва Виготовити чи купувати

Ручна робота чи автоматична

Одиничне, серійне, масове

Потужність Розмір підприємства Розташування

Інвестиції Одне велике чи кілька малих

Свій ринок чи закордонний

Постійні чи тимчасові 

Матеріально-технічне забезпечення Кількість

Дистрибуція

Система контролю Високий чи низький рівень запасів

Централізоване чи децентралізоване постачання

Детальний або вибірковий контроль 

Робоча сила Спеціалізація

Система зарплати Висока чи низька зарплата

Типи заохочувальних виплат

 

 

 

Поведінка постійний і змінних витрат

 

 

За 6 місяців 2009 р. підприємство «Супер» зробило пледи і понесло при цьому наступні витрати (табл.). Необхідно установити, які витрати необхідно передбачити в липні 2009 р., використовуючи два методи розподілу витрат. 

Місяці Об'єм випуску (шт.) Собівартість випуску (грн.) 

Січень 20 1350

Лютий 10 800

Березень 30 1500

Квітень 25 1400

Травень 19 1000

Червень 22 1450

 

Перший метод максимуму – мінімуму найбільш простий, тому що з витрат минулих досліджуваних періодів беруться найбільш високі і найбільш низькі витрати. Найбільш високий рівень витрат, виходячи з даних, приходиться на березень:

1500 = ПостВ + ЗВ х 30

Найбільш низький рівень витрат приходиться на лютий:

800 = ПостВ + ЗВ х 10

Щоб вирішити систему двох рівнянь і знайти змінні витрати, віднімемо від першого рівняння друге й одержимо:

700 = 0 + ЗВ х 20

ЗВ = 700/20 ЗВ = 35 грн.

Отже, сума постійних витрат буде визначена в сумі 450 грн.

1500 = ПостВ + 35 х 30

1500 = ПостВ + 1050

ПостВ = 450 грн.

Тоді передбачені витрати в залежності від об'єму випуску будуть:

В = 450 + 35 х Д0

Другий метод візуального спостереження дозволяє одержати різні оцінки функції витрат. Він суб'єктивний і, на відміну від попереднього методу, не обмежується екстремальними точками. Цей метод має недолік, який полягає у тому, що не дозволяє визначити точність оцінки.

Допустимо, що підприємство «Супер» у липні планує збільшити об'єм випуску продукції до 35 шт. Використовуючи вище розглянуті методи, можна підрахувати очікувані витрати: метод максимуму-мінімуму – 450 + 35 х 35 = 1675 грн. Метод максимуму-мінімуму передбачає перемінні витрати на кожну додатково випущену одиницю продукції в сумі 35 грн.

 

 

Облік відповідальності на основі нормативних витрат