Управління втратами залізорудної сировини як чинник підвищення економічної ефективності гірничо-збагачувального виробництва

Основний науковий результат складається в теоретичному обгрунтуванні положень цілеспрямованого економічного регулювання й управління втратами рудної сировини в процесах її видобутку і переробки. Наукова новизна результатів досліджень:

1. Вперше запропоноване нормування витрат і цілеспрямоване стимулювання економії рудної сировини в гірничо-збагачувальному виробництві, для чого встановлені характер, вид і кількісні оцінки взаємозв'язків між місячними та добовими показниками якості рудопотоку і технологічними параметрами процесу збагачення.

2. Вперше аналітично доведено, що собівартість видобутку сировини при її розубоженні бідною рудою знижується на величину, яка пропорційна відношенню вмісту заліза в рудному непорушеному масиві до його вмісту в рудопотоці, що збагачується. Коливання продуктивності гірничо-збагачувального комплексу спричиняють підвищення витрат руди і, як наслідок, собівартості продукції по зростаючій параболічній залежності від величини коливань.

3. Сформульовані нові принципи оцінки економічної ефективності стратегії гірничого підприємства з використання наявних запасів родовища, які базуються на визначенні співвідношення між приведеними вартостями прибутку від реалізації продукції і витрат на її виробництво. Складені аналітичні залежності для розрахунку економічної ефективності кожної стратегії.

4. Запропоновано при оцінці доцільності впровадження інвестицій в проекти зі зниження втрат рудної сировини враховувати динаміку інвестицій в період їх освоєння і окупності.

5. Вдосконалена погодинно-преміальна система оплати праці робітників гірничих цехів, що відрізняється від існуючих цілеспрямованим стимулюванням економного використання рудної сировини. А саме, творчий внесок робітника оцінюється з урахуванням якості його професійних рішень, не передбачених посадовою інструкцією, які поліпшують показники використання сировини в процесах її видобутку і переробки. Величина внеску у зниження втрат встановлюється на основі чинників, які одночасно обумовлюють як рівень втрат сировини, так і собівартість продукції.

Наукове значення отриманих результатів полягає в теоретичному обгрунтуванні вдосконалених економічних методів управління втратами рудної сировини у гірничо-збагачу-вальному виробництві.

Практичне значення результатів роботи

Встановлені статистичні залежності між економічними і технологічними показниками процесу збагачення і якістю рудної сировини, які рекомендується використовувати для нормування витрат руди на виробництво концентрату і планування його собівартості. Розрахована економічна ефективність нормування витрат рудної сировини у виробництві Інгулецького ГЗКу.

2. Запропонована методика вибору стратегії підприємства з використання наявних запасів родовища, виходячи з економічної ефективності гірничо-збагачувального виробництва. Для умов кар'єру ІнГЗКу сформульовані чотири можливі стратегії, які відрізняються між собою за режимом формування якості рудопотоку протягом етапу експлуатації кар'єру. Складені аналітичні залежності для розрахунку ефективності стратегій і втрат сировини.

3. Розроблена методика оцінки доцільності впровадження інвестицій в проекти зі зниження втрат рудної сировини, яка передбачає оптимізацію графіка освоєння інвестицій та забезпечення їх окупності. Запропоновані формули розрахунку грошових потоків і рентабельності інвестиційних проектів.

4. Надані рекомендації з удосконалення погодинно-преміальної системи оплати праці гірників на основі цілеспрямованого стимулювання економії рудної сировини. Запропоновані формули для розрахунку суми і розподілу прямого заробітку і премії між працівниками бригади і технологічного цеху.

На основі виконаних досліджень складені методичні рекомендації з управління втратами рудної сировини і собівартістю її видобутку та переробки на гірничо-збагачувальних підприємствах Кривбасу. Рекомендації затверджені й прийняті до використання на Інгулецькому ГЗКі.

Особистий внесок здобувача полягає у формулюванні мети і наукових задач, ідеї роботи, наукових висновків і рекомендацій, розробці методів і проведенні аналітичних, статистичних і експертних досліджень, в обробці й узагальненні отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень схвалені на технічних радах ДАКії “Укррудпром”, інституту “Кривбаспроект”, Інгулецького ГЗКу. Основні положення дисертації доповідалися на конференціях: “Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку” (Хмельницький, 1997), “Еколого-економічні проблеми розвідки, розробки і збагачення корисних копалин України” (Дніпропетровськ, 1997), “Проблеми комплексного освоєння надр” (Дніпропетровськ, 1998), “Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (Дніпропетровськ, 1999), “Оплата праці і прибутки в ринковій економіці: проблеми, досягнення і перспективи розвитку” (Хмельницький, 2001), “Україна наукова-2001” (Дніпропетровськ, 2001), засіданні кафедри прикладної економіки НГА України (2000, 2001).

Публікації. Основні положення і результати роботи опубліковані в 14 наукових працях, у тому числі одна монографія, чотири статті в збірниках наукових праць (усі у фахових виданнях), 9 статей в матеріалах і тезах конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 116 найменувань, двох додатків; вміщує 166 сторінок комп’ютерного тексту, у тому числі 35 рисунків на 22 сторінках, 15 таблиць, додатки на 8 сторінках.

 

 

В розділі 1 ”Економічна ефективність роботи гірничо-збагачувальних комбінатів у взаємозв’язку з втратами залізорудної сировини” визначені умови формування втрат залізної руди при її видобутку в криворізьких кар'єрах і збагаченні на фабриках. Втрати руди в надрах становлять 3…4%, її розубоження – 6…7%. Більшість звітних даних про втрати визначаються розрахунковим шляхом і не відображають фактичних втрат рудної сировини у гірничо-збагачувальному виробництві. Зараз є технічні й технологічні рішення, які забезпечують високий витяг залізної руди з надр і металу в процесі її переробки. Впровадження цих рішень вимагає економічного обгрунтування їх доцільності і матеріального стимулювання.

Для могутнього гірничо-транспортного обладнання в криворізьких кар'єрах сформовані робочі майданчики і уступи великих розмірів, що не забезпечує низьких втрат і