Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
97
Мова:
Українська
інших ділових і комерційних програмних продуктів. Інжиніринг програмного забезпечення вимагає принципово нового підходу до життєвого циклу ПЗ, зокрема послідовність етапів розробки така:
- прототипувапия (макетування);
- проектування специфікації;
- контроль проекту;
- генерація кодів;
- системне тестування;
- супроводження.
Кожний з цих етапів має бути максимально автоматизований.
Заснована на знаннях (інтелектуальна) технологія передбачає впровадження в інформаційні системи та відповідні прикладні програми елементів штучного інтелекту, зокрема баз знань і правил та виводу для оброблення якісної інформації і природної мови для створення користувацького інтерфейсу. ІС, котрі містять у собі елементи штучного інтелекту, називаються інтелектуальними інформаційними системами. До ІС, які повністю базуються на знаннях і правилах маніпулювання з ними, належать експертні системи.
Останніми роками створено нові інформаційні технології, зокрема: OLAP, сховища даних, програмні агенти, котрі застосовують як самостійно, так і в компонентах інформаційних систем.
OLAP (абревіатура від On-line Analogical Processing) фактично означає не окремі конкретні програмні продукти, а технологію багатовимірного аналізу даних, основу якої започаткувала, опублікована в 1993 p., праця Кодда „OLAP для користувачів-аналітиків: яким він повинен бути".
Усі OLAP системи побудовані на двох базових принципах: 1) всі дані, необхідні для прийняття рішень, мають бути попередньо агреговані на всіх відповідних рівнях і організовані так, щоб забезпечити максимально швидкий доступ до них; 2) мова маніпулювання даними ґрунтується на бізнес-поняттях.
В основі технології OLAP лежить концепція гіперкуба моделі даних. У зв'язку з цим залежно від відповіді на запитання про те, чи існує гіперкуб як окрема фізична структура чи це є лише віртуальна модель даних, розрізняють два основні типи аналітичної обробки даних: MOLAP і ROLAP.
MOLAP (Multimensional OLAP) - це багатовимірна OLAP - система, в котрій гіперкуб реалізується як окрема база даних нереляційної структури, яка забезпечує багатовимірне зберігання, оброблення і подання даних. Ця структура забезпечує максимально ефективний доступ до даних (по швидкості), проте потребує додаткового ресурсу пам'яті.
У ROLAP (Relational OIAP) - багатовимірна структура реалізується реляційними таблицями, тобто гіперкуб - це лише користувацький інтерфейс, котрий емулюється на звичайній релянійній СКБД. Така структура забезпечує зберігання великих обсягів інформації, проте є менш продуктивною з погляду ефективності OLAP - операцій.
Недоліки основних типів OLAP - технології зумовили появу нового класу аналітичних інструментів - HOLAP - системи, що забезпечує гібридну (hybrid) оперативне аналітичне оброблення даних із реалізацією обох підходів, тобто з доступом як до даних багатовимірних баз даних, так і до даних реляційного типу.
Сховище даних (Data Waren House) як особлива форма організації бази даних, котра призначена для зберігання в погодженому вигляді історичної інформації, що надходить з різних оперативних систем та зовнішніх джерел, останнім часом набуває широкого розповсюдження вінформаційних системах, зокрема в СППР. І хоча з формального погляду сховище даних є різновид звичайної БД, проектують їх по-різному.
Програмні агенти - це автономні програми, котрі автоматично виконують конкретні завдання з моніторингу комп'ютерних систем і збору інформації в мережах. Термін „агент" використовується в обчислювальній техніці вже понад 10 років; початковими функціями агентів-програм був поточний контроль за діяльністю центрального процесора та периферійного обладнання.
Сучасні програмні агенти не тільки здійснюють спостереження і виконують різні вимірювання, а й розв'язують завдання управління мережами. Зокрема інтелектуальні агенти здатні автоматизувати численні операції керування мережами, наприклад, вибір оптимального графіка, контроль за завантаженням, поновлення даних при порушеннях під час обміну тощо.
Для звичайних БД процес створення відбувається за схемою: 1) вивчення предметної сфери; 2) побудова інформаційної моделі; 3) розробка на основі інформаційної моделі проекту бази даних; 4) створення БД.
Обов'язкові етапи створення сховищ даних інші, а саме:
- визначення інформаційних потреб користувачів стосовно даних, котрі нагромаджуються в базах даних операційних систем – систем оброблення трансакцій OLTP-систем, що є джерелами оперативних даних;
- вивчення локальних БД OLTP-систем;
- виокремлення для кожної БД підмножини даних, необхідних для завантаження в сховище даних;
- інтегрування локальних підмножин даних і розробка загальної погодженої схеми сховища.
1.3. Економічні інформаційні системи
Економічна інформаційна система (ЕІС) - це сукупність внутрішніх і зовнішніх потоків прямого й зворотного інформаційного зв'язку економічного об'єкту, методів, засобів, спеціалістів, що беруть участь у процесі оброблення інформації і вироблення управлінських рішень.
Інформаційна система є системою інформаційного обслуговування працівників управлінських служб і виконує технологічні функції з накопичення, зберігання, передачі і оброблення інформації. Вона складується, формується и функціонує в регламенті, що визначається методами та структурою управлінської діяльності, яка прийнята на конкретному економічному об'єкті, що реалізує цілі і завдання, що стоять перед ним.
Сучасний рівень інформатизації суспільства насамперед визначає використання новітніх технічних, технологічних, програмних засобів у різних інформаційних системах економічних об'єктів.
Автоматизована інформаційна система (АІС) являє собою сукупність інформації, економіко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і спеціалістів, що призначена для оброблення інформації і прийняття управлінських рішень.
Створення АІС сприяє підвищенню ефективності виробництва економічного об'єкта й забезпечує якість управління. Найбільша ефективність АІС досягається при оптимізації планів роботи підприємств, фірм і галузей, швидкого вироблення оперативних рішень, чіткому маневруванні матеріальними та фінансовими ресурсами та ін. При цьому процес управління в умовах функціонування автоматизованих інформаційних систем ґрунтується на економіко-організаційних моделях, які більш-менш адекватно відображають характерні структурно-динамічні властивості об'єкта. Адекватність моделі означає насамперед