Вступ до спеціальності конспект лекцій для студентів 1 курсу напряму підготовки 6.050301 «Гірництво»

У Криворізькому басейні вже вироблені кар’єри на глибину 500 м і більше, велика кількість зовнішніх відвалів загромаджує й забруднює територію родовища. 

Відкрите добування корисних копалин передбачає зняття гумусового родючого шару ґрунту, складування його з подальшим використанням для рекультивації. Під час роботи великоківшевих екскаваторів відвали мають дуже складний рельєф у вигляді системи паралельних гребенів чи конусів з перепадом відміток 10–15 м. Для розрівнювання таких відвалів потрібно виконувати значний об’єм робіт (до 20 тис. м3/га). Для скорочення обсягу планувальних робіт слід зменшувати ширину відвальної західки при відсипанні відвалів паралельними гребенями або застосовувати технологію віялоподібного відсипання відвалів. 

Для кожного родовища розробляють технічні умови гірничотехнічного етапу рекультивації, які й визначають технологію розкриття, тобто добування корисних копалин, щоб створити сприятливі умови для подальшого використання земель. Ці умови визначають, які горизонти розкриття повинні лягти в підмурок відвалу, які — всередину і наверх. Йдеться про селективне відсипання розкривних порід, що забезпечує можливість використання відвалів для біологічної рекультивації.

Рекультивація земель — це комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності та господарської цінності порушених земель, а також на поліпшення умов довкілля відповідно до інтересів суспільства. Будь-яке будівництво, добування корисних копалин, геологорозвідка тощо не починаються, доки не буде розроблено проект рекультивації порушеного ґрунтового покриву.

Роботи з рекультивації порушених земель виконують поетапно і поділяють на гірничотехнічну та біологічну рекультивацію. 

Гірничотехнічна рекультивація — це комплекс інженерних робіт, до складу якого входять: 

oзнімання та складування родючого шару ґрунту і потенційно родючих порід; 

oформування відвалів шахт, кар'єрів, а також гідровідвалів; 

oвирівнювання поверхні, виположування, терасування та закріплення укосів відвалів, бортів і кар’єрів, засипання шахтних провалів, закріплення їхніх бортів; 

oхімічна меліорація токсичних ґрунтів; 

oпокриття вирівняної поверхні шаром родючого ґрунту або потенційно родючих порід; 

oінженерне впорядкування рекультивованої території (дренажна мережа, дороги, виїзди тощо); 

oвирівнювання дна та бортів кар’єру при створенні водойм.

При розробці торфових родовищ глибина шару торфу, що залишається при торфорозробках, необхідного для забезпечення водно-повітряного та поживного режимів на торфовищах при рекультивації торфовищ, повинна становити: 

oдля вирощування сільськогосподарських культур — не менше 0,5 м; 

oлісорозведення — не менше 0,3 м; 

oвикористання під водойми, ставково-рибницькі господарства та для інших цілей — 0,15 м.

Біологічна рекультивація — це комплекс заходів щодо створення сприятливого водно-повітряного та поживного режимів ґрунту для сільськогосподарських і лісових культур, для облаштування водойми і вирощування риби.

Комплекс заходів біологічної рекультивації земель для сільськогосподарського використання визначається фізико-хімічними властивостями підстеляючих порід і нанесеного родючого шару грунту або потенційно родючої породи. Цей комплекс охоплює запровадження сівозмін, насичених культурами на сидеральне добриво, внесення підвищених норм органічних і мінеральних добрив, мульчування тощо. 

У меліоративний період рекультивації найдоцільніше вирощувати багаторічні трави, особливо бобові — люцерну, еспарцет, буркун — з використанням їх як сидератів. Ці культури менше реагують на порушення ґрунтового покриву і погіршення поживного та водного режимів. Після проходження меліоративного періоду рекультивовані землі включають до складу ріллі під польові, кормові та ґрунтозахисні сівозміни. Складовою частиною проекту рекультивації земель є протиерозійні заходи: будівництво водозатримних і водовідвідних валів, водоскидних споруд, терасування, залуження та заліснення, застосування ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Визнаним методом рекультивації вироблених торфовищ в країнах Європи і Америки стала їх ренатуралізація (реабілітація) - повторне заболочування. Досвід країн Скандинавії, Білорусії показує, що протягом декількох років після початку повторного заболочування відновлюється баланс вологи, болотяна рослинність, відновлюються шляхи міграції перелітних птахів.  Подібна програма (ПРООН/ГЕФ «Скорочення викидів парникових газів шляхом відновлення і сталого управління торфовими болотами в Україні») з 2011 року буде розпочата в Україні.

Запитання для самоперевірки:

1.Що таке рекультивація вироблених родовищ?

2.Які етапи рекультивації? Яке призначення кожного з них?

3.Що таке ренатуралізація і реабілітація вироблених торфовищ?

 

 

Питання, що розглядаються:

1.Духовна сфера фахівця.

2.Професійний рівень фахівця.  Важливість набуття навичок менеджера.

3.Головні риси успішного фахівця-інженера, керівника, бізнесмена.

 

1. Глибокі соціальні зміни в Україні зумовлюють необхідність суттєвого удосконалення системи професійної підготовки. Сьогодні нашій країні потрібні не просто фахівці високого класу, а особистості з багатим духовним світом, здатні до усвідомлення себе як частини Всесвіту, готові діяти на його благо та відповідати за свої дії. В умовах зростання бездуховності в усіх сферах суспільного життя саме такі професіонали спроможні долати численні труднощі, кризи, конфлікти, сприяти переорієнтації суспільного розвитку на необхідні сьогодні гуманістичні засади. Це зумовлює актуальність освітнього завдання щодо забезпечення духовного розвитку студентів - майбутніх суб'єктів трудової діяльності.

Духовний розвиток особистості реалізується передусім у сферах: розумової діяльності - як шлях від сприйняття інформації про навколишнє до глибокого усвідомлення її сутності; моральної діяльності - через референцію широкого спектру моральних норм (від засвоєння формальних норм ввічливості до прийняття гуманістичних принципів взаємодії з людьми); естетичної діяльності - у напрямі осягнення краси та вироблення потреби створювати прекрасне до оволодіння способами